10 березня 2010 р. № 10/7-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиТОВ "Агросфера"
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 22.05.2009 р.
у справігосподарського суду Херсонської області
за позовомТОВ "Агросфера"
доТОВ "Терра Юкрейн"
простягнення коштів,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
Рішенням від 24.02.2009 господарського суду Херсонської області позов задоволено частково. З ТОВ “Терра Юкрейн” на користь позивача стягнуто 227584, 99 грн. основного боргу, 2543, 96 грн. пені, 4239, 94 грн. процентів за користування товарним кредитом, 2343, 69 грн. витрат по сплаті державного мита та 83, 78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Постановою від 22.05.09 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Агросфера" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог 94278, 77 грн. проіндексованої суми платежу як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору купівлі-продажу № 494-К від 18.03.2008, укладеного між сторонами відповідачем придбано засоби захисту рослин, конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару яких наведено в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною.
На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу засоби захисту рослин вартістю 227584, 99 грн. згідно із специфікаціями №1 та №2 від 18.03.2008, № 3 від 09.06.2008, що підтверджується видатковими накладними № 090403/04 від 09.04.2008, № 1704325/00 від 17.04.2008, № 07503/04 від 07.05.2008, № 050604/04 від 05.06.2008, № 050605/04 від 05.06.2008, № 100631/00 від 10.06.2008 та довіреностями відповідача на отримання товару серії ЯНЦ № 790444 від 08.04.2008, № 790450 від 16.04.2008, серії НБИ № 337762 від 06.05.2008, № 337784 від 04.06.2008.
Для здійснення оплати за поставлений товар позивачем виставлені відповідачу рахунки № 27762/494-К/1 від 09.04.2008, № 28025/494-К/1 від 14.04.2008, № 29320/494-К/1 від 06.05.2008, № 30724/494-К/1 від 04.06.2008.
В пункті 1 специфікацій до договору, сторонами погоджено, що товар продається на умовах надання товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець (відповідач у справі) зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу у справі) загальну кінцеву вартість товару, отриманого відповідно до специфікацій до договору у термін - до 15.11.2008 року.
Відповідач зобов'язання по оплаті поставлених позивачем засобів захисту рослин не виконав, суму боргу у строк, встановлений договором, не перерахував, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовом у даній справі.
З врахуванням положень ст.ст. 526, 629 655 ЦК України, а також встановленого судами факту, що строк оплати отриманого на підставі договору товару згідно з п.1 специфікацій встановлений до 15.11.2008, отримання товару відповідачем підтверджується накладними і довіреностями та не оспорюється відповідачем, доказів належного виконання зобов'язань з оплати за отриманий товар відповідачем не надано, судами попередніх інстанцій обгрунтовано задоволено позов в частині стягнення основного боргу в сумі 227584, 99 грн.
Також правомірно суди задовольнили позовні вимог про стягнення річних процентів за період з 15.11.2008 по 02.12.2008 в сумі 4239, 94 грн. за користування товарним кредитом та 2543, 96 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з посиланням на ст.ст. 549, 610, 611 ЦК України, 230 ГК України.
Так, п. 4.2. договору встановлено, що товарний кредит з відстрочкою платежу за даним Договором надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору.
Відповідно до п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до договору, він (покупець) оплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочки оплати.
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові про стягнення 94278, 77 грн. проіндексованої суми платежу з посиланням на п.4.6 договору та те, що відповідачем оплата вартості товару не здійснювалась, грошові кошти на рахунок позивача не надходили, а тому звернення позивача з позовними вимогами про стягнення 94278,77грн. проіндексованої суми платежу саме у даний час є передчасним.
Так, згідно зі ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
При цьому п. 4.6 договору чітко передбачено зобов'язання покупця сплатити проіндексовану суму відповідного платежу по договору у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більш ніж 2 % від його офіційного курсу, встановленого НБУ на момент підписання договору.
Судами не враховано, що вказаним пунктом встановлено зобов'язання проіндексувати суму боргу на момент проведення платежу у разі вчасного виконання покупцем своїх зобов'язань за договором, а з огляду на те, що відповідачем свої зобов'язання не виконано, що призвело до звернення позивача з позовом про стягнення вказаної заборгованості, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що останній правомірно заявив вимоги про стягнення проіндексованої суми, виходячи із курсу долара США на момент звернення до суду.
З врахуванням вказаного, а також того, що згідно вимог ч. ІІ ст. 1117 касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення в частині відмови в позові про стягнення 94278,77 грн. проіндексованої суми платежу підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в цій частині.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 24.02.09 господарського суду Херсонської області та постанову від 22.05.09 Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 10/7-09 в частині відмови в позові про стягнення 94278,77 грн. проіндексованої суми платежу скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
В решті судові рішення залишити без змін.
Головуючий: Божок В.С.
Судді: Костенко Т. Ф.
Коробенко Г.П.