Справа № 2-1540\09
10 червня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Бобровника О.В.
при секретарі: Славовій Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до вокзалу на станції Київ-Пасажирський в особі ДТГО Південно-Західна залізниця про визнання дій господарюючого суб'єкта неправомірними та стягнення моральної шкоди, -
у лютому 2009 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до вокзалу на станції Київ-Пасажирський в особі ДТГО Південно-Західна залізниця, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними, як такі, що порушують права позивача, як споживача.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що у період з 03.02.2009 року по 27.02.2009 року, відповідач, в особі чергових помічників по вокзалу, а також працівників охоронної фірми «А1» в нічний час доби, а саме з 22 години до 6 години ранку, після пред'явлення проїзного документу, придбаного попередньо, на поїзд, який відправлявся 15 березня 2009 року, перешкоджали входу позивача на другий поверх Південного вокзалу і в зал № 2 Центрального вокзалу.
Дії працівників відповідача, позивач вважає неправомірними та такими, що порушують його права, як споживача, а тому просить зобов'язати відповідача виконувати вимоги Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України щодо надання можливості позивачу, як пасажиру постійно перебувати на території вокзалу.
До того ж, позивач зазначив, що вказані дії відповідача спричинили йому моральну шкоду, яку позивач оцінив в сумі 10 000 грн.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити у його задоволенні, надавши письмові пояснення.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, не маючи постійного місця проживання, придбаваючи квитки на поїзд в касах попереднього продажу, постійно перебуває на території Центрального та Південного вокзалів у нічний час, що підтвердив сам позивач в ході розгляду справи.
Також судом встановлено, що працівники відповідача неодноразово перешкоджали позивачу у перебуванні на території другого поверху Південного вокзалу і в залі очікувань № 2 Центрального вокзалу, що представником відповідача не заперечувалось.
Заперечуючи позовні вимоги, представник відповідача, вказала, що такі дії працівників її довірителя зумовлені вимогами чинного законодавства щодо унеможливлення проживання в нічний час на території вокзалу осіб без постійного місця проживання та безпритульних.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Згідно пункту 1.7 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України пасажир - фізична особа, яка перевозиться залізничним транспортом на підставі проїзного документа, у тому числі електронного, або є членом організованої групи осіб, яка проїздить на підставі групового проїзного документа. Ці особи вважаються пасажирами з моменту прибуття на вокзал для здійснення поїздки (чи пересадки на інший поїзд) до моменту завершення поїздки. Термін пасажир(и) застосовується також до осіб, що перебувають у пунктах продажу проїзних документів, пунктах обслуговування з метою скористатися послугами цих пунктів щодо проїзду залізничним транспортом, перевезення ручної поклажі, багажу, вантажобагажу, отримання довідки тощо.
Згідно того ж пункту вказаних правил вокзал - комплекс спеціальних споруд, приміщень, обладнання, призначений для тимчасового перебування пасажирів та їх обслуговування, надання пасажирам платних та безплатних послуг, у тому числі реалізації продуктів харчування, промислових та супутніх товарів, друкованої продукції та розміщення обслуговувального персоналу. До складу цього комплексу входять: посадкові платформи, пішохідні тунелі та мости, переходи через залізничні колії, багажні приміщення, частина прилеглої до споруди привокзальної площі. Залежно від обсягів роботи з відправлення пасажирів вокзали бувають позакласні, І, II, III класів. Зал очікування - спеціально обладнане приміщення вокзалу, призначене для тимчасового перебування пасажирів, які очікують відправлення чи прибуття поїзда.
Відповідно до пункту 9 Правил поведінки громадян на залізничному транспорті Вокзал забезпечує обслуговування пасажирів цілодобово. Для осіб, які мають проїзні документи, вхід до залів обслуговування безплатний, для осіб, які таких документів не мають, - за плату, встановлену Укрзалізницею. Вхід до касового залу безплатний.
У години доби з 22.00 до 6.00 в залах вокзалу можуть знаходитися тільки особи, які мають залізничні квитки на сьогодні та завтра, а також ті, що зустрічають та проводжають пасажирів.
За таких обставин, суд вважає, що факт придбання квитка за 45 діб підтверджує лише право пасажира на проїзд у конкретний день та час про що зазначено в самому проїзному документі.
Наявність квитка у пасажира придбаного попередньо за 45 діб до відправлення позову не надає право пасажиру знаходитись в залах вокзалу постійно, а саме в нічний час.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
В обґрунтування нанесеної моральної шкоди позивач посилається на фізичні страждання, завдані йому неправомірними діями відповідача, а також погіршення взаємовідносин з оточуючими людьми, моральну шкоду позивач визначив у сумі 10 000 грн..
Суд не погоджується з доводами позивача про заподіяння йому моральної шкоди та вважає, що вона не підлягає задоволенню, так як діями відповідача не завдано шкоди позивачу та не порушено законних прав та інтересів останнього.
Керуючись ст. 1167 ЦК України, Закону України «Про залізничний транспорт», ст. ст. 57-61, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до вокзалу на станції Київ-Пасажирський в особі ДТГО Південно-Західна залізниця про визнання дій господарюючого суб'єкта неправомірними та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.