Справа №2-169/2009
12 червня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Кучерявець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
Позивачка звернулась з даним позовом про усунення порушення межі земельної ділянки суміжними землевласниками, посилаючись на те, що їй на підставі рішення Солом'янського районного суду від 23.04.2007 року належить будинок літ. «Б» у домоволодінні АДРЕСА_1. Згідно з державним актом на право власності на землю від 23.01.2006 року їй належить 15/60 земельної ділянки за вказаною адресою.
Рішенням Солом'янського районного суду від 14.04.2008 року належні їй 15/60 земельної ділянки виділено в натурі і вона межує в тиловій частині будинку з земельною ділянкою відповідачів.
Під час проведення дослідження спеціалістом будівельно-технічної експертизи було з'ясовано, що відповідачі як суміжні землевласники захопили частину її земельної ділянки пл. 22, 89 кв. м, що знаходиться за будинком, та встановили металеві стовпи, засадили насадженнями.
Крім того, відповідач ОСОБА_3, який є членом сім'ї співвласника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2, зруйнував обладнану позивачкою відмостку, яка прилягає до тильної частини її будинку, та огорожу, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.01.2008 року та довідкою дільничного інспектора Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві від 10.10.2008 року.
Цими неправомірними діями їй завдано матеріальну шкоду в сумі 1128 грн. та моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 5000 грн. Моральна шкода полягає в тому, що внаслідок пошкодження майна, вона відчуває душевні страждання, втратила спокій та сон, бо змушена витрачати свій час та зусилля на відновлення пошкодженого майна та на звернення в компетентні органи з приводу порушених прав.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні земельною ділянкою пл. 22, 89 кв. м в АДРЕСА_1 шляхом її звільнення від встановлених металевих стовпів та насаджень. Крім того, стягнути з відповідачів 2000 грн. за відновлення меж земельної ділянки, а з ОСОБА_3 1128 грн. за завдану матеріальну шкоду та 5000 грн. за завдану їй моральну шкоду, а також всі судові витрати.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлений нею позов.
Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що суміжних меж земельних ділянок не порушували, оскільки вони визнавались попередніми власниками ділянок і не змінювались ними тривалий час - близько 60 років, а надані позивачкою докази не відповідають дійсності, технічна документація містить сфальсифіковані дані.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 152 Земельного Кодексу України держава гарантує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Судом встановлено, що на підставі рішення Солом'янського районного суду від 23.04.2007 року та згідно розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про виділ жилих будинків літ. «А» та літ. «Б» в окремі цілі домоволодіння з присвоєнням поштових адрес позивачці належить домоволодіння АДРЕСА_1.
Згідно з державним актом на право власності на землю від 23.01.2006 року позивачці належить 15/60 земельної ділянки за вищевказаною адресою. Рішенням Солом'янського районного суду від 14.04.2008 року зі складу земельної ділянки площею 456 кв. м їй виділено в натурі її частку земельної ділянки площею 137, 9 кв. м для обслуговування будинку під АДРЕСА_1.
В тильній частині будинку ця земельна ділянка межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_2, належною на праві власності згідно державних актів про право власності на земельну ділянку відповідачкам ОСОБА_2 та ОСОБА_4
За чинним законодавством право власності на земельну ділянку виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за відповідним актом та одержання документу, що посвідчує це право, - Державного акта на право власності на земельну ділянку.
Державні акти на право власності на земельну ділянку як позивачці, так і відповідачкам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були їм видані на підставі рішень Київської міської ради із встановленням на плані меж земельних ділянок згідно розробленої та затвердженої відповідної технічної документації, яка міститься в кадастровій справі на кожну земельну ділянку, та з використанням матеріалів інвентаризації земельних ділянок.
На плані меж земельної ділянки в бланку державного акта, який заповнюється відповідним центром державного земельного кадастру згідно затвердженого в установленому порядку проекту відведення цієї ділянки, показуються всі елементи, вказані в кадастровому плані, який, в свою чергу, містить чітке зображення всіх елементів межі та написів.
Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. За змістом даної норми відновлення меж - це установлення меж земельної ділянки, для якої раніше органами землеустрою було проведено встановлення меж, але з якихось обставин зникли, перемістились, зіпсувались або стали невиразними межові споруди і межові знаки, за допомогою яких визначались межі земельної ділянки. Під межами при цьому розуміються не тверді межі, а умовні лінії, що розмежовують земельні ділянки.
Межі земельних ділянок відновлюються за наявними планово-картографічними матеріалами, сукупність яких у вигляді відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок міститься, як зазначалось вище та відповідно до ст. 193 ЗК України, в земельно-кадастровій справі, до якої належать кадастрові карти та плани, схеми, графіки, текстові та інші матеріали.
За необхідності, окрім земельно-кадастрової документації, можуть використовуватись результати проведених польових обстежень.
Так, оскільки попередньо даний спір між сторонами також був предметом розгляду комісії Солом'янської районної в м. Києві ради та державної адміністрації по розгляду земельних спорів щодо меж земельних ділянок, то такі обстеження були проведені спеціалістами топографо-геодезичного відділу № 1 КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» станом на 22.07.2008 року із зіставленням фактичних даних на час топографічного знімання з даними плану встановлених меж Державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1.
Згідно протоколу засідання від 05.06.2008 року, затвердженого 08.09.2008 року головою ради, комісія після вивчення технічної документації та правовстановлюючих документів сторін рекомендувала їм відновити межі земельної ділянки відповідно до акту здачі-прийомки відновлених в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та абрису земельної ділянки по АДРЕСА_1, виданого топографо-геодезичним відділом № 1 КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» станом на 22.07.2008 року.
Однак згоди між сторонами щодо вирішення спору не було досягнуто і місцевою радою рішення зі спірного питання остаточно прийнято не було.
Відповідачі в судовому засіданні посилались на невідповідність абрису земельної ділянки та акту здачі-прийомки відновлених у натурі меж, виготовлених станом на 22.07.2008 року без їх участі, плану меж їх земельної ділянки та стаціонарним межовим знакам, але, крім своїх голослівних зауважень, даним документам нічого не змогли протипоставити, суду доказів іншого не надали і наявні в них відомості не спростували. Тому підстав не приймати до уваги дані технічного звіту за результатами топографічної зйомки, здійсненою топографо-геодезичним відділом № 1 КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», який є спеціалізованою землевпорядною організацією, у суду немає.
В судовому засіданні також досліджувались кадастрові справи щодо встановлення меж земельних ділянок, що передані сторонам у приватну власність, та щодо передачі сторонам у власність відповідних земельних ділянок, які на запит суду були надані Головним управлінням земельних ресурсів.
Відповідачі посилались на фальсифікацію технічної документації і в кадастровій справі по АДРЕСА_1 та заперечували проти наявних в її матеріалах та виготовлених на виконання рішення Київської міської ради від 30.09.2004 року № 521/1931 «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок...» та рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.02.1992 року «Про проведення в м. Києві інвентаризації земель і ведення державного земельного кадастру» абрисів земельної ділянки та актів узгодження меж земельної ділянки, як зроблених з порушенням геодезичних нормативів та таких, що суперечать абрису їх земельної ділянки, однак не оспорили їх та послідуючі, виготовлені на їх підставі, документи.
Тому суд при вирішенні справи виходить з дійсності технічної документації кадастрових справ, які містять опис та індивідуалізують земельні ділянки, що дозволяє їх виокремити одну від одної, та правомірності виданих на їх підставі правовстановлюючих документів.
Як вбачається з будівельно-технічного дослідження, яке було підтверджено судовим експертом в судовому засіданні, існує відхилення тильної межі належної позивачці земельної ділянки пл. 22, 89 кв. м, що розташована за будинком, та на якій встановлені металеві стовпи та знаходяться насадження, що підтверджується наданими позивачкою фотографіями та не оспорювалось відповідачами.
Так, згідно із висновком спеціаліста будівельно-технічних досліджень від 23.12.2008 року має місце порушення меж з тильної сторони земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пл. 22, 89 кв. м в межах: - з точки «Б-1» вздовж стіни господарської будівлі в точку «Е» - 3, 19 м;
з точки «Е» в точку «К» - 0, 89 м ;
з точки «К» вздовж стіни будинку літ. «Б» в точку «Г-1» - 9, 67 м;
з точки «Г-1» в точку «В-1» - 1, 48 м;
з точки «Г-1» (ріг будинку) до існуючого паркану в точку «В-1» - 1, 48 м;
з точки «В-1» в точку «В» - 1, 88 м;
з точки «В» вздовж межі, зазначеної в акті на право приватної власності на землю, в точку «Б» - 13, 92 м;
з точки «Б» в точку «Б-1» - 0, 84 м.
Допитана в судовому засіданні в якості експерта спеціаліст з будівельно-технічних досліджень ОСОБА_5 підтвердила свій висновок з урахуванням технічної документації, наданої Головним управлінням земельних ресурсів щодо приватизації земельних ділянок позивачки та відповідачів.
При співставленні абрисів земельних ділянок за цими кадастровими справами та складених за результатами виконання геодезичних робіт станом на 22.07.2008 року вбачається, що земельна ділянка по вул. Куп'янській, 26 межує з трьома ділянками по вул. Дежнева, 16, 18, 20, та, виходячи з прив'язки дирекційних кутів та їх місця розташування, довжини суміжної межи, виявляється, що площа спірної земельної ділянки відноситься до домоволодіння на АДРЕСА_1. Висновки експерта в судовому засіданні надані в межах її компетенції, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах візуально-інструментального обстеження і на підставі технічної документації, висновки логічні та відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать їм та іншим доказам по справі, і тому судом розцінюються як належний та допустимий доказ.
Відповідачі заперечували проти висновків експерта, вказуючи на використання нею сфальсифікованої, на їх думку, геодезичної прив'язки до реперної зони в абрисі земельної ділянки позивачки, виконаному спеціалістами топографо-геодезичного відділу № 1 КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» станом на 22.07.2008 року, але будь-яких конкретних доводів щодо невідповідності дослідження дійсності відповідачі і тут не навели.
Таким чином, оцінюючи надані позивачкою та відповідачами письмові докази, висновок спеціаліста будівельно-технічних досліджень та технічну документацію щодо приватизації земельних ділянок позивачки та відповідачів у їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позов та зобов'язати відповідачів не чинити позивачці перешкод у користуванні земельною ділянкою пл. 22, 89 кв. м в межах: - з точки «Б-1» вздовж стіни господарської будівлі в точку «Е» -3, 19м;
з точки «Е» в точку «К» - 0, 89 м ;
з точки «К» вздовж стіни будинку літ. «Б» в точку «Г-1» - 9, 67 м;
з точки «Г-1» в точку «В-1» -1, 48 м;
з точки «Г-1» (ріг будинку) до існуючого паркану в точку «В-1» -1, 48 м;
з точки «В-1» в точку «В» - 1, 88 м;
з точки «В» вздовж межі, зазначеної в акті на право приватної власності на землю, в точку «Б» - 13, 92 м;
з точки «Б» в точку «Б-1» - 0, 84 м. При цьому суд враховує, що вартість проведення геодезично-пошукових робіт по відновленню меж земельної ділянки згідно оплаченої позивачкою квитанції від 18.07.2008 року складає 2000 грн. та підлягає відшкодуванню позивачці відповідачами.
Суд вважає також доведеним факт завдання позивачці матеріальних збитків відповідачем ОСОБА_3, який зруйнував обладнану нею відмостку, що прилягає до тильної частини будинку, та огорожу, а також розмір цих збитків. Вказані обставини підтверджуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.01.2008 року, якою встановлено, що відповідач в поясненнях дільничному дійсно не заперечував вчинення ним цього пошкодження, вказавши, що плитка відмостки розташована на його земельній ділянці, та довідкою дільничного інспектора Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві від 10.10.2008 року. Вказаними неправомірними діями відповідача позивачці завдано збитки в сумі 1128 грн., що підтверджується документами на придбання будівельних матеріалів для відновлення пошкоджених споруд.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тож суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки на відшкодування майнової шкоди в сумі 1128 грн.
Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням її майна. Отже, судом задовольняються вимоги і в частині стягнення моральної шкоди, але в меншій, ніж заявлено, сумі - 2000 грн., враховуючи ступінь зухвалості поведінки відповідача та обсяг і тривалість порушення прав позивачки як власника пошкодженого майна та виходячи з засад виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається із наданих позивачкою документів, витрати складаються з оплати вартості висновку спеціаліста в сумі 1501, 44 грн., держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, які підлягають стягненню з відповідачів.
Керуючись ст. ст. 107, 152, 193 Земельного Кодексу України, ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10-11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою пл. 22, 89 кв. м, розташованої у АДРЕСА_1, шляхом її звільнення від встановлених металевих стовпів та насаджень в межах:
з точки «Б-1» вздовж стіни господарської будівлі в точку «Е» -3, 19м;
з точки «Е» в точку «К» - 0, 89 м ;
з точки «К» вздовж стіни будинку літ. «Б» в точку «Г-1» - 9, 67 м;
з точки «Г-1» в точку «В-1» - 1, 48 м;
з точки «Г-1» (ріг будинку) до існуючого паркану в точку «В-1» - 1, 48 м;
з точки «В-1» в точку «В» - 1, 88 м;
з точки «В» вздовж межі, зазначеної в акті на право приватної власності на землю, в точку «Б» - 13, 92 м;
з точки «Б» в точку «Б-1» - 0, 84 м,
визначених висновком будівельно-технічного дослідження № 12365 від 23.12.2008 року, який є додатком до даного рішення.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 1128 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, судовий збір в розмірі 51 грн. та 8, 50 грн. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 1501, 44 грн., проведення геодезично-пошукових робіт по відновленню меж земельної ділянки в сумі 2000 грн., держмита в сумі 8, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.