04 березня 2010 р. № 2-1/4910-2009
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіПершикова Є.В.,
суддівДанилової Т.Б.,
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну скаргуОСОБА_4
на Постанову від 17.12.2009 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№2-1/4910-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
до
треті особи без самостійних вимог на Ялтинської міської ради
ОСОБА_4
Комунальне підприємство "Ялтинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації"
проСпонукання до виконання певних дій
За участю представників сторін:
Від позивача- ОСОБА_2 (дов. від 02.09.09)
Від відповідача- не з*явились
Від 3-ї особи -1) ОСОБА_6 (дов. від 09.11.09)
Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 (позивач) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Ялтинської міської ради про визнання за позивачем права вимогати від Ялтинської міської ради оформлення правовстановлюючих документів стосовно земельної ділянки загальною площею 0,0171 га, в тому числі по угіддям: 0,0171 га -"забудовані землі"), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1), необхідної для обслуговування належних на праві власності позивачу об'єктів нерухомості (кафе з допоміжними будівлями -витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 26.04.2004 року бланк СВР № 252950); про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0171 га в АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1) у редакції, доданій до позовної заяви.
Рішенням господарського суду АР Крим (суддя Ковтун Л. А.) від 27.10.2009 задоволено повністю позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради за участю третіх осіб: ОСОБА_4 та Комунального підприємства "Ялтинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації". Визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 право вимагати від Ялтинської міської ради оформлення документів, що встановлюють право, відносно земельної ділянки загальною площею 0,0171 га (зокрема по угіддях: 0,0171 га -"забудовані землі"), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1), необхідної для обслуговування об'єктів нерухомості, що належать на праві власності фізичній особі-підприємцеві ОСОБА_5 Юрієві Васильовичеві (кафе з допоміжними будовами - витягання з реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 26.04.2004г. бланк НОМЕР_3). Також, вирішено вважати укладеним між Ялтинською міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 з моменту вступу рішення суду законної сили, договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0171 га (зокрема по угіддях: 0,0171 га -"забудовані землі"), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий НОМЕР_1) на умовах поданого позивачем проекту договору.
Постановою від 17.12.09 колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій по даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судовими інстанціями норм чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що рішенням Ялтинської міської ради №238 від 27.10.04р., СПД ОСОБА_5 було дано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для обслуговування кафе (нежилі приміщення за адресою АДРЕСА_1, які згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП Ялтинське бюро технічної інвентаризації 26.04.04 належить ОСОБА_5, номер запису 835 в книзі реєстрації 20-Е стр.160) із земель, що знаходяться у веденні Ялтинської міської ради.
На протязі 2004 -2006 року, позивачем були замовлені і виконані, проект землеустрою по відведенню земельної ділянки (у оренду), для обслуговування кафе, були складені графічні матеріали, зокрема, план відведення земельної ділянки площею 0,0171 га, який, узгоджений органами земельних ресурсів. була також підготовлена технічна документація по землеустрою про складання документів, що засвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування кафе, були визначені в натурі межі земельної ділянки.
Проект землеустрою з відведенню земельної ділянки в оренду позивачу для обслуговування кафе був погоджений всіма органами (висновок Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, висновок Управління екологічної інспекції південнокримського регіону, висновок Ялтинської міської СЕС, та т.і.) та отримав позитивний висновок Державної експертизи землевпоряджувальної документації від 30.07.08 за №5684/25, проведеної Республіканським комітетом по земельним ресурсах АР Крим.
12.11.08р. позивачем на адресу Ялтинської міської ради був направлений проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду для подальшого його затвердження і укладення договору оренди даної земельної ділянки, який був розглянутий на пленарному засіданні 26-ої сесії ради, але будь-якого рішення (ані про його затвердження, ані про відмову) з цього приводу органом місцевого самоврядування прийнято не було з посиланням на те, що на підтримку рішення не було набрано необхідної кількості голосів.
В подальшому, в зв'язку з тим, що з моменту надходження проекту землеустрою до Ялтинської міської ради пройшов час, більше півроку, і, питання не було розглянуто у встановленому законом порядку, позивачем 19.06.09 на адресу відповідача цінним листом був спрямований проект Договору оренди спірної земельної ділянки, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечувалось відповідачем.
Договір оренди земельної ділянки Ялтинською міською радою не був підписаний та не був повернутий позивачу із зауваженнями. ні протоколу розбіжностей до договору, ні заперечень щодо запропонованої позивачем редакції договору Ялтинською міською радою надано не було, що, з'явилось як підставою для звернення позивача до суду, так і було враховано судами попередніх інстанції під час задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 12 Земельного кодексу України, з урахуванням пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України, передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Ялти віднесено до компетенції Ялтинської міської ради.
Частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 377 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивачем у встановленому порядку було набуто право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірній земельній ділянці, що в силу положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України надає право позивачеві вимагати від відповідача оформлення правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки на умовах оренди.
Більш того, судами встановлено, на всьому протязі фактичного користування земельною ділянкою, позивач сплачував в повному обсязі податок на землю за користування земельною ділянкою, а перераховані суми податку приймалися до місцевого бюджету міста без будь-яких заперечень або зауважень з боку власника даної земельної ділянки, яким є Ялтинська міська рада.
Що ж до претензій на спірну земельну ділянку від третьої особи у справі - ОСОБА_4, то судова колегія погоджується з висновками господарських судів про відсутність у вказаної особи будь-яких прав на спірну земельну ділянку та про можливість порушення його прав у разі набуття права оренди позивачем
Так, суди попередніх інстанцій дійшли до такого висновку шляхом встановлення відсутності у ОСОБА_4 правовстановлюючих документів в розумінні ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, або інших доказів, які б вказували на факт користування ним частиною спірної земельної ділянки, а також, з огляду на те, що спірна земельна ділянка не збігається за фактичним розташуванням з ділянкою, про порушені права на яку наполягає третя особа по справі (касатор).
Таким чином, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції зробили правильний висновок про відсутність у відповідача (Ялтинської міської ради) будь-яких заперечень про невиконання позивачем вимог чинного законодавства під час розроблення і погодження землевпорядної документації та дотримання встановленої процедури надання земельних ділянок комунальної власності у користування.
З урахуванням наведеного, висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення відповідачем, своєю бездіяльністю щодо розгляду спірного питання, права позивача на отримання в орендне користування земельної ділянки - є обґрунтованими, оскільки така поведінка органу місцевого самоврядування суперечить ст. 19 Конституції України, приписам ст. ст. 26, 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
За таких обставин, судова колегія вважає, що господарські суди, з врахуванням обставин справи та з посиланням на відповідні норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, цілком мотивовано дійшли до висновку про наявність у позивача правових підстав для отримання в оренду на умовах запропонованого проекту договору спірної земельної для обслуговування належного позивачу нерухомого об'єкту права власності.
При цьому, судовою колегією приймаються до уваги посилання касатора на відсутність в матеріалах справи доказів волевиявлення власника землі (Ялтинської міської ради) щодо укладення договору оренди, оскільки волевиявлення відповідача як орендодавця здійснюється у формі відповідного рішення і лише реалізується шляхом укладання договору оренди, як це передбачено п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. ст. 116, 118, 123 Земельного кодексу України.
За змістом вказаних норм матеріального права передбачено, що проект відведення земельної ділянки розглядається міською радою у місячний строк і приймається рішення. Рішення ради про відмову у наданні земельної ділянки в користування має бути мотивованим і воно може бути оскаржено в судовому порядку.
Проте, одночасно, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оформлення права користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди такої земельної ділянки випливає зі змісту статті 120 Земельного Кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, що кореспондується з приписами статті 187 Господарського кодексу України.
Тобто, саме встановлення та доведення факту про наявність чи відсутність позитивного для позивача рішення ради (в тому числі, неприйняття рішення) за наслідками розгляду на сесії Ялтинської міської ради питання про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки в оренду позивачу, є однією з важливих правових передумов для вирішення питання щодо задоволення позовних вимог про укладення у судовому порядку договору оренди землі.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, яке полягало в неповному з'ясуванні обставин справи, що згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для їх скасування.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду АР Крим від 27.10.2009 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.09 у справі №2-1/4910-2009 скасувати, справу №2-1/4910-2009 направити на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Т.Данилова
І.Ходаківська