Справа № 215/5222/18
2/215/636/19
09 серпня 2019 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі : головуючого, судді - Коноваленка М.І.
секретар судового засідання - Пономаренко М.В.
розглянувши в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
12.11.2018 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ( далі - Банк) звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 , який було уточнено 13.12.2018 року , про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 12403,47 грн. та 1762,00 грн. судових витрат. В обґрунтування вимог вказують, що згідно кредитного договору (заяви) № б/н від 08.07.2015 року Банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 5500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. .
Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Проте ОСОБА_4 не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, у зв'язку з чим, відповідно до ст.ст.1050, 1054 ЦК України, банк має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Заборгованість відповідача станом на 23.10.2018 року становить 12403,47 грн. і складається з наступних сум: 353,74 грн. - тіло кредиту; 6576,76 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 4406,14 грн. - заборгованість за пенею, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 566,83 грн. штраф (процентна складова). Крім того Банк просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 1762,00 грн. судового збору.
У судове засідання представник позивача Дробот В.В. (довіреність № 7723-К-О від 27.12.2016 року, дійсна до 27.12.2019 року (а.с.98)) не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивача через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує заявлені позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.97).
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що остання скористалась своїми процесуальними правами.
Відповідач - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з п.4, 11 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Головуючим по справі визначено суддю Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Красюк К.І.
Розпорядженням керівника Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 51 від 10.01.2019 року призначено повторний авто розподіл справи. Головуючим по справі визначено суддю Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленка М.І.
Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10.01.2019 року справа прийнята до розгляду, визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривго Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2019 року явка представника позивача визнана обов'язковою.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.08.2019 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до статуту в новій редакції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.05.2018 року № 519, змінили назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (а.с. 30-31).
08.07.2015 року між Банком та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання (частина перша статті 634 ЦК України), де вказано, що заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
На підставі пп. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4. Умов і правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, установленого банком.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 "Правил користування платіжною карткою".
Згідно з п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.
Відповідно до п. 1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.
ОСОБА_4 належним чином не виконував своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого у нього перед АТ КБ «ПриватБанк» утворилася заборгованість, яка станом на 23.10.2018 року становить 12403,47 грн. і складається з наступних сум: 353,74 грн. - тіло кредиту; 6576,76 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 4406,14 грн. - заборгованість за пенею, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 566,83 грн. штраф (процентна складова).
Відповідно до наданої довідки АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_6 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким йому надано кредитні картки: № НОМЕР_1 дата відкриття 08.07.2015р., термін дії до квітень 2018 року, № НОМЕР_2 дата відкриття 20.04.2016 р., термін дії до березня 2018 року (а.с.76).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи правову природу зобов'язань, які виникли між сторонами у справі, їх неналежне виконання відповідачем, статті 526, 527, 530, 599,1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, та те, що факт наявності заборгованості за кредитним договором у встановленому законом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) порядку ніким не спростовано, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача частково.
Банком однією із позовних вимог заявлено стягнення суми відсотків за користування кредитом, які нараховано станом на 23.10.2018 року., який є цілком необґрунтований позивачем нормами матеріального права, оскільки закон передбачає цілком протилежне. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (що в даному випадку березень 2018 року) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 провадження №14-10цс18 п.54, постанова Верховного Суду від 14.02.2018).
Враховуючи правову природу зобов'язань, які виникли між сторонами у справі, їх неналежне виконання відповідачем, статті 526, 527, 530, 599,1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, та те, що факт наявності заборгованості за кредитним договором у встановленому законом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) порядку ніким не спростовано, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом, яка складається з 353,74 грн - тіло кредиту; 5450,28 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, за період строку дії кредитних карт, тобто до березня 2018 року включно.
Щодо стягнення неустойки, вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Зазначена правовапозиція висловленаВерховним Судому постановівід 6 лютого 2018року у справі № 1521/5041/2012,в постановівід 18квітня 2018року усправі № 705/6051/15-ц, та в постанові від 16 травня 2018 року по справі № 548/264/15-ц, де зазначено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Ця правова позиція,відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише пеню, а саме: заборгованість за пенею у розмірі 4406,14 грн. та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення нарахованої заборгованість по штрафам 500,00грн. (фіксована частина), 566,83 грн.(процентна складова).
Крім того Банк просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 1762,00 грн. судового збору.
Відповідно до п.1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Тому слід також стягнути з відповідача 1762,00грн. судового збору, сплачених позивачем при подачі позову.
На підставі ст.ст.526, 611 Цивільного Кодексу України, Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 133, 141, 223 ч.4, 247 ч.2, 259, 263, 265, 282, 283, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк", місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_4 , МФО №305299, тіло кредиту - 353,74; по відсоткам за користування кредитом - 5450,28 грн., заборгованість за пенею у розмірі 4406,14 грн. та 1762,00 грн. судового збору, а всього 11972 грн.16 коп.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити сторонам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення складено суддею 09.0 8.2019 року.