Справа № 191/2946/19
Провадження № 2-з/191/21/19
іменем України
09 серпня 2019 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, земельної ділянки в натурі, які є об'єкти права спільної сумісної власності подружжя, -
07.08.2019 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, земельної ділянки в натурі, які є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя.
08.08.2019 року від представник позивача ОСОБА_1 адвокат Білоусов Г.О. надав уточнення до позовної заяви, в якій позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила розірвати шлюб з відповідачем та поділити майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Разом з уточненою позовною заявою позивачка надала до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: не розривати договори укладені ФОП ОСОБА_2 : 05.05.2008 року з Державним підприємством «Придніпровська залізниця» в особі начальника відокремленого структурного підрозділу «Енергозбут» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі ОСОБА_3 . про постачання електричної енергії № 178/Е-08- 1218/НЮрч-2054; 01.01.2009 року з Синельниківським міським комунальним підприємством « Водоканал» в особі ОСОБА_4 про надання послуг з водопостачання та водовідведення б/н; 01.01.2016 року ТОВ « Дніпропетровськгаззбут» в особі ОСОБА_5 про постачання природного газу б/н; 14.09.2016 року з Синельниківським міське комунальне підприємство «ПО ЖКХ» в особі ОСОБА_6 про надання послуг вивозу твердих побутових відходів № 20 до винесення судового рішення про поділ спільного майна подружжя; не перешкоджати підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом втручання в діяльність кафе ТК «Дорожний», технічного відключення приладів кафе ТК «Дорожний» від енергопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначила, що вона з відповідачем на протязі останніх років не підтримують подружніх стосунків. З 20 червня 2019 року відповідач почав втручатися в її підприємницьку діяльність, приймає заходи до розірвання договорів з підприємствами, які надають послуги електропостачання, газопостачання, водопостачання, має намір самовільно перекрити постачання в кафе ТК «Дорожний» газу, води, електроенергії, вимагає від робітників кафе не виконувати роботу та звільнятися, підриває репутацію її закладу та її, як підприємця.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.
Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Як зазначено в Постанові Пленуму № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права, яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Цивільній процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст.2 ЦПК України.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суддя враховує також практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення у Справі (заява N 60750/00) " Шмалько проти України" від 20.07.2004 року. Так, згідно п. 43 вказаного рішення: « Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на
доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень… Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» .
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається із документів доданих до заяви про забезпечення позову, предметом спірних правовідносин між сторонами є майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та складається з:
- автомобіля «RENAULN LOGAN 90K» 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
- кафе «Дорожний», вартістю 1 084 000 грн. 00 коп., що розташоване по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Харченко О.А.;
-земельної ділянки площею 0,0412 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , вартістю 59476 грн. 32 коп., що розташована по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харченко О.А.
З матеріалів наданих до заяви про забезпечення позову вбачається, що все спірне майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , тому всі договори про надання комунальних послух укладені від імені відповідача:
- 05.05.2008 р. між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» в особі начальника відокремленого структурного підрозділу «Енергозбут» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7 укладений договір про постачання електричної енергії № 178/Е-08-1218/НЮрч-2054;
- 01.01.2009 року між Синельниківським міським комунальним підприємством «Водоканал» в особі ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення без №;
- 01.01.2016 року між ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» в особі ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про постачання природного газу б/н;
- 14.09.2016 року між Синельниківським міським комунальним підприємство «ПО ЖКХ» в особі ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг вивозу твердих побутових відходів № 20.
Позивач здійснює підприємницьку діяльність в сфері надання послуг мобільного харчування (Свідоцтво про державну реєстрацію ФОП Серія В02 №560568, копія якого надана до заяви про забезпечення позову), яка фактично залежить від послуг електро-, газо- та водопостачання. Крім того, суду надана копія договору суборенди для розміщення об'єкта торгівлі від 03.01.2019 року згідно до якого ПП ОСОБА_8 передала ПП ОСОБА_1 в тимчасове володіння ТК « Дорожній» за адресою м. Синельникове вул. Виконкомівська, б.70-а.
В разі зупинення постачання зазначених послуг, позивачка буде вимушена зупинити свою підприємницьку діяльність, що спричинить неотримання доходу та утримання сім'ї, сплати податків, звільненню найманих працівників, спричинить псування придбаних продуктів харчування та обладнання.
Суд приймає до уваги те, що одночасно з позовом про поділ спільного майна подружжя позивачем заявлені позовні вимоги про розірвання шлюбу, що свідчить про те, що між сторонами склалися конфліктні стосунки.
Отже, відповідач ОСОБА_2 , як титульний власник спірного нерухомого майна, а саме кафе « Дорожній» по вул АДРЕСА_1 та особа, яка укладала договори про надання газо-електропостачання, послуг водовідведення може вчинити дії спрямовані на розірвання діючих договорів, які забезпечують господарську діяльність позивачки ОСОБА_1 у спірному торгівельному комплексі. Вказане призведе до суттєвого порушення прав позивача.
Співмірність у застосуванні заходів забезпечення позову передбачає дотримання судом такого балансу інтересів сторін, що виключає як надмірні негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для приватних прав та інтересів відповідача, так і негативні наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для прав та інтересів позивача, пов'язаних із публічних інтересів правосуддя, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З урахуванням викладених обставин суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову та заборонити підприємствам, які надають послуги електро-, газо- та водопостачання розривати договіри про надання послуг, які були укладені з ФОП ОСОБА_9 Д ОСОБА_10 М., до набрання чинності рішення суду по справі, заборонити ФОП ОСОБА_2 втручатися в підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 .
Разом з тим, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152 ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, земельної ділянки в натурі, які є об'єкти права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити частково.
Заборонити Державному підприємству «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу «Енергозбут» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» розривати укладений договір про постачання електричної енергії № 178/Е-08- 1218/НЮрч-2054 від 05.05.2008 року з ФОП ОСОБА_2 , до набрання чинності рішення суду по справі.
Заборонити Синельниківському міському комунальному підприємству «Водоканал» розривати укладений договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення б/н від 01.01.2009 року з ФОП ОСОБА_11 М., до набрання чинності рішення суду по справі.
Заборонити ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» розривати укладений договір про постачання природного газу б/н від 01.01.2016 року з ФОП ОСОБА_2 , до набрання чинності рішення суду по справі.
Заборонити Синельниківському міському комунальному підприємству «ПО ЖКХ» розривати укладений договір про надання послуг вивозу твердих побутових відходів № 20 від 14.09.2016 року з ФОП ОСОБА_2 , до набрання чинності рішення суду по справі.
Заборонити ОСОБА_2 втручатися в підприємницьку діяльності ФОП ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), шляхом технічного відключення приладів кафе ТК «Дорожний» від електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення, до набрання чинності рішення суду по справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня її проголошення, однак оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.
На ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.
Суддя: Г. В. Бондаренко