36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.08.2019 Справа № 917/228/19
м. Полтава
Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С., при секретарі судового засідання Лепій О.В., розглянувши в судовому засіданні
заяву Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про відстрочення виконання рішення (судового наказу) Господарського суду Полтавської області від 13.02.2019 по справі № 917/228/19 винесеного в наказному провадженні
за заявою Приватного підприємства "ІНТЕБ-ПЛАСТ", пров. Героїв Бреста, буд. 52, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631; код ЄДРПОУ 36805047
про видачу судового наказу за вимогою
до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. В. Чорновола, 22-А, м. Полтава, 36024; код ЄДРПОУ 32017261
про стягнення 45440,82 грн.,
Представники сторін:
від стягувача: не з'явився;
від боржника: не з'явився.
13.02.2019 Господарським судом Полтавської області в порядку наказного провадження було видано судовий наказ по справі № 917/228/19, яким стягнуто з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Полтавський облавтодор"/ боржник) на користь Приватного підприємства "ІНТЕБ-ПЛАСТ" (далі - ПП "ІНТЕБ-ПЛАСТ"/ стягувач) 45440,82 грн. заборгованості за договором поставки № 16/02 від 16.02.2018 та судові витрати у розмірі 192,10 грн.
Вказаний судовий наказ набрав законної сили 14.03.2019 та виданий стягувачу 18.03.2019.
26.07.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ДП "Полтавський облавтодор" про відстрочення виконання судового рішення від 13.02.2019 по справі № 917/228/19 до 31.12.2019.
Ухвалою від 29.07.2019 заяву ДП "Полтавський облавтодор" про відстрочення виконання рішення суду прийнято та призначено до розгляду в судове засідання на 06.08.2019; явку сторін визнано не обов'язковою.
В судове засідання 06.08.2019 представники сторін не з'явилися. Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджується вихідним штампом загального відділу суду на оригіналі ухвали від 29.07.2019.
06.08.2019 від стягувача надійшли заперечення проти заяви про відстрочення виконання рішення суду, у яких він просить суд відмовити в задоволенні заяви боржника у зв'язку з її необґрунтованістю.
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, боржник посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства.
Зокрема, заявник зазначає, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, має значну кредиторську заборгованість за розрахунками з постачальниками, яка станом на 01.07.2019 становить 91 017 849,00 грн., що підтверджується довідкою № 01-18/131-3 від 15.07.2019 та невиплаченою заробітною платою працівникам за травень-червень 2019 року у розмірі 6811700,00 грн. Також боржник має заборгованість перед фондами соціального страхування на суму 5223200,00 грн., заборгованість перед бюджетом (військовий збір, ПДЩФО) на суму 4601800,00 грн.
Крім цього, боржник посилається на те, що збиток підприємства за 2018 рік становить 5695000,00 грн.; арештовані банківські рахунки боржника, що підтверджується довідкою № 01 -18/131-4 від 15.07.2019; майно підприємства перебуває в податковій заставі, що підтверджується витягом з ДРОРМ та має велику кількість відкритих виконавчих проваджень на загальну суму 47135810,93 гри, що підтверджується обліковою карткою зведеного виконавчого провадження № 34007292 від 09.07.2019.
Відповідно до умов Договору № 01-01-19 про закупівлю послуг за державні кошти від 28.01.2019, ДП «Полтавський облавтодор» надає послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Полтавської області; в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т. ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування Замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця.
Заявник стверджує, що одномоментне виконання вказаного рішення суду призведе до затримки розрахунків з кредиторами за матеріали, а як наслідок до зупинення господарської діяльності підприємства, що ставить під загрозу виконання особливо важливого завдання - забезпечення умов безпеки руху на автомобільних дорогах загального користування державного значення Полтавської області у зв'язку з його примусовим виконанням, що, в свою чергу, свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання такого рішення суду.
На переконання заявника, відстрочення виконання рішення дасть можливість акумулювати кошти на рахунку для виконання судового рішення.
Також боржник вказує на те, що на його користь було ухвалено ряд рішень на загальну суму 34 886 770,90 грн., виконання яких надасть можливість виконати рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2019 по справі № 917/228/19.
Враховуючи викладене, заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення від 13.02.2019 у справі № 917/228/19 до 31.12.2019.
В свою чергу стягувач у запереченнях проти заяви про відстрочення виконання рішення суду зазначає, що заборгованість за договором поставки № 16/02 від 16.02.2018 виникла у боржника у лютому 2018 року і за період з лютого 2018 року по липень 2019 року ДП «Полтавський облавтодор» не вчинило жодних дієвих заходів, спрямованих на погашення заборгованості в добровільному порядку, дочекавшись прийняття відповідного судового рішення на користь стягувача. Натомість стягувач добросовісно виконував протягом тривалого часу власні зобов'язання за договором, до тих пір поки заборгованість поставлений товар не досягла критичного рівня, що зумовило в свою чергу фактичну зупинку діяльності ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ» і створило вкрай складні умови для виконання зобов'язань перед власними контрагентами за наслідками виконання останніми відповідних господарських договорів, бюджетами зі сплати податків та зборів, а також колективом підприємства в частині своєчасної та повної виплати заробітної плати.
Крім того, стягувач зазначає, що директор ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ» неодноразово звертався до керівництва ДП «Полтавський облавтодор» з приводу оплати заборгованості за договором поставки № 16/02 від 16.02.2018, проте не отримував ствердної відповіді про строки та умови погашення заборгованості боржником.
Також стягувач звертає увагу суду на ту обставину, що боржник уклавши із стягувачем договір поставки №16/02 від 16.02.2018 та отримавши від ПП «ІНТЕБ-ГІЛАСТ» щебеневу продукцію на загальну суму 45440,82 грн., забезпечив проведення комплексу дорожніх робіт (експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення) у 2018 році, за які мав отримати кошти від замовника - Служби автомобільних доріг у Полтавській області (далі - САД у Полтавській області/ Замовник) після прийняття таких робіт (послуг) Замовником за наслідками виконання договорів про закупівлю робіт (послуг) за державні (бюджетні) кошти та підписання довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрати (форма № КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) сторонами таких угод.
Оскільки Стягувач не є стороною взаємовідносин САД у Полтавській області та ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в частині, що викладена вище та не може впливати на рішення, дії або бездіяльність Замовника, що стосуються виконання його обов'язків в частині здійснення оплати виконаних робіт (наданих послуг) Виконавцем, то про стан розрахунків Замовника, може стверджувати виключно з офіційних (публічних) та загальнодоступних джерел, які підтверджують надходження коштів від розпорядника, яким є САД у Полтавській області, до виконавця - ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
На підтвердження того, що боржник отримав розрахунок від замовника за виконані ним роботи (надані послуги), стягувачем надано витяг із сайту https://spending.gov.ua/sna/transactions/scarch - єдиного веб-порталу використання публічних коштів, який створений на виконання Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» та адмініструється державною установою «Відкриті публічні фінанси».
Так за період, що вказаний у витязі з сайту з 29.04.2019 по 31.07.2019 (відповідно до програмного забезпечення сайту доступний максимальний період огляду трансакцій - 92 дні) ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» отримувало кошти від Замовника - САД у Полтавській області. При цьому, загальна сума отриманих від САД у Полтавській області коштів за вказаний період складає понад 30 млн. грн.
Стягувач наполягає на тому, що боржник мав у своєму розпорядженні лише за останні три місяці цілком достатньо коштів хоча б для часткового виконання зобов'язань по сплаті заборгованості перед ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ» за договором поставки № 16/02 від 16.02.2018.
В зв'язку з цим стягувач зазначає, що заява ДП «Полтавський облавтодор» про відстрочення виконання судового наказу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2019 по справі № 917/228/19 спрямована виключно на ухилення від його виконання та не містить належних доказів об'єктивної неможливості виконання боржником такого рішення суду.
Враховуючи викладене стягувач просить суд відмовити в задоволенні вказаної заяви боржника.
При вирішенні заяви про відстрочку суд приймає до уваги наступне.
Згідно зі ст. 1 Конституції України, Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання. Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009, виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Статтею 160 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, між іншим, ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Згідно із ч. ч. 2 - 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом, боржником на підтвердження свого скрутного фінансового становища надано власну довідку про розмір кредиторської заборгованості від 15.07.2019 № 01-18/131-3, перелік арештований рахунків в банках станом на 01.07.2019, копії консолідованого звіту про фінансові результати за 2018 рік та консолідованого балансу на 31.12.2018.
До вказаних доказів суд ставиться критично, оскільки довідку про розмір кредиторської заборгованості та перелік арештований рахунків в банках складено самим боржником і вказані документи не підтверджуються жодними матеріалами справи. Щодо звітів про фінансовий стан боржника, то надані боржником звіти свідчать про майновий стан боржника станом на перший квартал 2019 року. Докази на підтвердження майнового стану боржника на даний час до заяви не додано.
Крім цього, боржником надано витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, згідно яких на активи боржника накладено податкову заставу, та облікову картку на зведене виконавче провадження № 34007292 про стягнення грошових коштів з боржника ДП "Полтавський облавтодор".
Суд зазначає, що вказані заявником обставини та надані ним докази не засвідчують неможливості виконання рішення суду в даній справі і не є винятковими.
Крім цього, зважаючи на незначну суму боргу по судовому наказу від 13.02.2019 по справі № 917/228/19 (45440,82 грн. заборгованості та 192,10 грн. судових витрат) суд ставить під сумнів твердження заявника щодо того, що одномоментне виконання вказаного рішення суду призведе до затримки розрахунків з кредиторами за матеріали, а як наслідок до зупинення господарської діяльності підприємства.
Також суд приймає до уваги те, що згідно витягу із сайту https://spending.gov.ua/sna/transactions/scarch за період з 29.04.2019 по 31.07.2019 боржник отримував від замовника - САД у Полтавській області кошти за послуги з експлуатації утримання автомобільних доріг державного значення, при цьому, загальна сума отриманих від САД у Полтавській області коштів за вказаний період складає понад 30 млн. грн.
Вказаний доказ, на думку суду, спростовує твердження боржника щодо того, що судовий наказ по справі № 917/228/19 не можливо виконати одномоментно і для його погашення боржнику необхідно акумулювати кошти.
Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Так, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено про те, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішенні від 17.05.2005 "Чижов проти України" вказано, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява N 3236/03, п. 43).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).
Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п. 27).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, суд вважає, що заявником не надано суду беззаперечних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового наказу.
Беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні боргу, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відстрочку виконання судового наказу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2019 по справі № 917/228/19.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ст.ст. 235, 255, ч. 7 ст. 331 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала складена та підписана 09.08.19.
Суддя О.С. Семчук