Житомирський апеляційний суд
Справа №287/41/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 358 ч.4 КК України Доповідач ОСОБА_2
05 серпня 2019 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 27 червня 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018060260000309 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків, -
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати та повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 до суду першої інстанції для проведення підготовчого судового засідання. Вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України. Зазначає, що повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 314, 315 КПК України вийшов за межі судового розгляду на даній стадії судового провадження та вдався до оцінки тих обставин, які мають бути досліджені під час судового розгляду обвинувального акту по суті й не можуть досліджуватися на стадії підготовчого судового засідання. Вказує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України і у ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення та сформульовано обвинувачення. Стверджує, що посилання суду на неможливість визначення підсудності вказаного кримінального провадження, як на одну із обставин повернення обвинувального акту є необґрунтованим, оскільки у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, суд приймає рішення, передбачене п.4 ч.3 ст.314 КПК України. Посилається на те, що прийняття вказаного рішення призвело до затягування розгляду кримінального провадження.
В ухвалі суду зазначено, що 08.01.2019 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060260000309 від 25.07.2018 року стосовно ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України.
Під час підготовчого судового засідання, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому неповністю викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, а саме не зазначено місця вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, що, у свою чергу, призводить до невизначеності підсудності кримінального провадження та не дає можливості суду розглянути справу.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору для належного оформлення у відповідності до положень ст. 291 КПК України.
В засідання апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду. Від захисника ОСОБА_10 надійшла заява про проведення апеляційного розгляду без його участі та без участі обвинуваченого.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування та формою звернення прокурора до суду.
Згідно ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Як вбачається зі змісту даного обвинувального акту, в ньому викладено обставини, які прокурор вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає наявність в ньому таких недоліків, які не можуть бути усунуті та перешкоджають призначити судовий розгляд.
Судом як підставу для повернення обвинувального акту зазначено, що в обвинувальному акті неповністю викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, а саме не зазначено місця вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, що призводить до невизначеності підсудності кримінального провадження та не дає можливості суду розглянути справу.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає його безпідставним.
Так, вказуючи як на підставу для повернення обвинувального акту не зазначення місця вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_8 , суд вдався до оцінки тих обставин, які мають бути досліджені під час судового розгляду обвинувального акту по суті та не можуть бути предметом розгляду на стадії підготовчого судового засідання.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_8 було надано до суду клопотання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження (а.п. 27-28).
Відповідно п.2 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Проте, в порушення вказаних вимог закону, зазначене клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 залишилось поза увагою суду та не було розглянуто судом першої інстанції, перед поверненням обвинувального акту прокурору.
Також, безпідставним колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на неможливість визначення підсудності кримінального провадження, як на одну з підстав повернення обвинувального акту.
Так, відповідно п.4 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження досудове розслідування в даному провадженні здійснювалось СВ Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП України в Житомирській області, тобто в межах територіальної юрисдикції Олевського районного суду Житомирської області, а відповідно до вимог ст. 32 КПК України, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та повернув прокурору обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні.
Крім того, як вбачається зі змісту ухвали, в порушення вимог кримінального процесуального закону, суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання вдався до оцінки тих обставин, які мають бути досліджені під час судового розгляду обвинувального акту по суті, зокрема місце вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного ухвала суду першої інстанції не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - направленню на новий розгляд в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 27 червня 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018060260000309 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: