СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
ун. № 759/13850/19
пр. № 3/759/5758/19
07 серпня 2019 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Скорін А.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30.07.2019 року в провадження Святошинського районного суду м. Києва з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 20.07.2019 року, приблизно о 21:30 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м. Києві по вул. Г. Наумова, 37 А, з ознаками алкогольного сп'яніння. Згідно результату огляду проведеного за допомогою алкотесту "Drager" № 2358 від 20.07.2019 року, який показав 3,36 %, ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. А відтак своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього рухуУкраїни.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 24.04.2019 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином встановлено, що останній повторно протягом року будучи раніше, притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинив повторне протягом року порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину визнав та щиро розкаявся.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.9 ПДР та ст. 130 КУпАП.
Так, в обгрунтування висновку щодо винуватості, суддя зазначає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння відбувався в присутності двох свідків, сертифікованим приладом «Драгер».
Щодо калібрування приладу «Драгер», суддя звертає увагу, що пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік. Вбачається, що свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне до 09.11.2018 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013.
Так, будь-яких порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виявлення у нього стану алкогольного сп'яніння, які б вказували на неправомірність дій уповноважених працівників поліції, судом не встановлено, а тому підстав для повернення справи на дооформлення не має.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , будучи раніше, притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАпП, вчинив повторне протягом року порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП, відповідальність за що встановлена ч. 2 ст.130 КУпАП.
При таких обставинах, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 330320 від 20.07.2019 року, письмовими поясненнями свідків, результатом тесту "Драгер", актом огляду, формою вивода.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне гр. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 40-1, 283 КУпАП з правопорушника слід стягнути 384 грн. 20 коп судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20400,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0.2 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб,який становить 384 грн. 20 коп.
Строк пред'явлення до виконання - 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя Святошинського
районного суду м. Києва А.В. Скорін