Провадження № 22-ц/803/5869/19 Справа № 199/2799/17 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Доповідач - Макаров М. О.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 серпня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Макарова М.О., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року по справі за позовом Громадської організації “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація”, яка діє в інтересах її члена ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням посадової особи органу досудового слідства, -
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року з пропуском процесуального строку на його оскарження.
В скарзі, апелянт зазначає, що питання про поновлення строку на оскарження вказаного рішення в даному випадку не розглядається, оскільки справа надійшла з Верховного суду в зв'язку із скасуванням ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року.
Ознайомившись зі скаргою, матеріалами справи, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.
Згідно п.1 ч. 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадку, коли апеляційна скарга подана особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням посадової особи органу досудового слідства звернулася Громадська організація “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація”, яка у цій справі діє в інтересах ОСОБА_1 ..
Зі справи вбачається, що ОСОБА_1 знав про розгляд справи, так як повідомлявся про розгляд справи, ним в процесі розгляду справи в суді першої інстанції неодноразово заявлялися відводи судді Руденко В.В.. Крім того, ОСОБА_1 особисто приймав участь в судовому засіданні 05 липня 2017 року.
Тим більш, ОСОБА_1 у скарзі підтверджує свою обізнаність про наявність вказаної справи та факт оскарження Громадською організацією рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року.
Вказаний факт свідчить про обізнаність апелянта про розгляд справи, однак останній звернувся з апеляційною скаргою лише 06 серпня 2019 року році, тобто через 2 роки з дня ухвалення оскаржуваного рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Європейський суд з прав людини визнає легітимним обмеження у доступі до суду через значний пропуск строку оскарження рішення суду, що є дотриманням принципу правової визначеності (рішення Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року, рішення Брумареску проти Румунії від 28 листопада 1999 року).
Враховуючи викладені обставини та положення статті 358 ЦПК України, яка передбачає можливість поновлення строків на апеляційне оскарження лише у випадку, коли особа не була залучена до участі у справі і не знала про судове рішення, а також, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 знав про розгляд справи та наявність оскаржуваного рішення, однак зі скаргою звернувся через два роки з дня ухвалення оскаржуваного рішення - вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скарго ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року по справі за позовом Громадської організації “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація”, яка діє в інтересах її члена ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням посадової особи органу досудового слідства.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом із апеляційною скаргою надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя М.О. Макаров