Провадження № 33/803/890/19 Справа № 172/421/19 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
08 серпня 2019 року суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності, накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10200 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 08 квітня 2019 року о 17:50 год. по пров. Кирпичному в сел. Васильківка Дніпропетровської області ОСОБА_1 , який не є водієм в розумінні Правил дорожнього руху, оскільки не отримував посвідчення водія керував моторолером «Спарк» 49.9 см? б/н в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що він не керував мотоциклом 08.04.2019 року о 17:50 год., а стояв біля воріт власного подвір'я, коли до нього під'їхали поліцейські. З наявних в матеріалах справи доказів та пояснень свідків не можливо встановити факт керування ним транспортним засобом.
Зазначає, що він відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, однак був примусово доставлений поліцейськими до лікарні в кайданках, чим було порушено його права.
Вказує, що поліцейський при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснив йому його права та обов'язки, чим порушив вимоги Конституції України. Крім того протокол про адміністративне правопорушення містить численні порушення.
Зазначає, що жодних повісток про дату та час судового засідання на свою адресу не отримував, також в матеріалах справи відсутні поштові повідомлення про отримання судових повісток, так само як відсутнє повідомлення про те, що повістка повернута до суду у зв'язку з відмовою її прийняття або за терміном зберігання, що свідчить про те, що судом першої інстанції не перевірена поважність причини неявки до суду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чим порушено ст. 268 КУпАП та позбавлено особу можливості брати участь у судовому засіданні, подавати докази, заявляти клопотання.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 08.04.2019 серії БД № 254508, складеним з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254-256 КУпАП і засвідченим підписом уповноваженої особи, письмовими поясненнями свідків на місці складення протоколу, висновком за результатами медичного огляду відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольної інтоксикації, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння виписаного 08.04.2019 року поліцейським СРПП Васильківського ВП Гущею В.В., в якому зазначено, що ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння «характерний запах з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова», довідкою про відсутність посвідчення водія у ОСОБА_1
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається.
Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують перебування у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апеляційної скарги на те, що суд розглянув справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чим порушено його права, є хибними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Так у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, а тому суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, розглянув адміністративну справу.
В даному ж випадку, ОСОБА_1 було забезпечено право на апеляційний перегляд справи, що є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України, та оскарживши постанову по справі про адміністративне правопорушення, в апеляційній скарзі виклав свої письмові пояснення, щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він не керував мотоциклом 08.04.2019 року о 17:50 год., а стояв біля воріт власного подвір'я, коли до нього під'їхали поліцейські не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не підтверджені жодними доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, натомість наявні в матеріалах справи докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідків спростовують вищевказане твердження.
Посилання апеляційної скарги на те, що при складанні протоколу, ОСОБА_2 не було роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП є безпідставними, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про роз'яснення останньому вищевказаних прав, однак ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу та будь-яких зауважень щодо цього питання не надавав.
Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначені ним порушення допущені при складанні протоколу не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КупАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун