Справа № 761/28485/19
Провадження № 1-кс/761/19641/2019
19 липня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 420 181 010 700 000 10 від 15.01.2018, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньою освітою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 18.07.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої останній, діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичний засобів канабіс.
Слідчий вважав, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення,незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник наполягали не необґрунтованості підозри, зазначили, що ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином наміру не має, тому просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, та передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали містять достатні дані про наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих злочинів.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вчинити дії з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Також не безпідставним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків або інших, причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, інформувати їх про хід досудового розслідування цьому провадженні.
Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин за ч. 2 ст. 307 КК України передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинене вказаного злочину встановлене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
У той же час, прокурором не доведено, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК та доведеним під час розгляду ризикам.
Зазначене приводить до висновку, що наведені стороною обвинувачення фактори та обставини не є переконливими та достатніми для задоволення ініційованого клопотання.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме наявність у підозрюваного сім'ї та утриманців, слідчий суддя приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язок прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, за першою вимогою.
Крім того, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки
-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця мешкання.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків встановити по 19 вересня 2019 включно.
Підозрюваного письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1