Справа № 761/27618/19
Провадження № 1-кс/761/19100/2019
17 липня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартоюу кримінальному провадженні № 420 170 000 000 014 33 у якому
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Очамчире Грузія, громадянин Грузії, грузин, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, зі слів має на утриманні неповнолітньої дитину, мешкає за адресою- АДРЕСА_1 , судимий30.05.2018 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений за відбуттям покарання,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, відповідно до якої останній, діючи спільно за попередньою змовою з іншими особами, керуючись корисливим мотивом, мали на меті заволодіти грошовими коштами ОСОБА_10 у сумі 37 000 доларів.
Реалізуючи задумане, ОСОБА_9 , діючи спільно з іншими, шляхом висловлення на адресу потерпілого ОСОБА_10 погроз фізичної розправи над ним та його близькими, отримали від ОСОБА_10 грошові у сумі у сумі 127 688 грн., однак вчинити всіх дій, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, підозрюваний не зміг у зв'язку із затриманням 01.02.2019.
Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2019 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжений до 19.07.2019.
Строк досудового розслідування у вказаному провадженні постановою заступника Генерального прокурора - Головним військовим прокурором від 11.07.2019 продовжений до 12 місяців, тобто до 01.01.2020.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали, що висунута підозра не доведена, наведені стороною обвинувачення ризики необґрунтовані, тому що підозрюваний наміру переховуватись або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню не має, має постійне місце мешкання на території м. Києва, тому просили змінити ОСОБА_11 запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з утриманням підозрюваного в ізоляції від суспільства.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР з моменту ратифікації Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Наведене гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, який статтею ст. 199 КПК покладає на слідчого суддю обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_12 ознак кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України.
Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу та продовження його строку.
Так, у рішеннях «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало чотири основні причини продовження строку триманні під вартою: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду; ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя; вчинить інше кримінальне право рушення та буде причиною суспільного безладу.
Викладене покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання про продовження строку тримання особи під вартою встановити наявність наведених ЄСПЛ ризиків не процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 21.05.2019 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив та потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання існування зазначеного у попередній ухвалі ризику неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя,оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_11 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою, у якій його переслідують.
Так, слідчий суддя бере до уваги, що існують обґрунтовані припущення, що підозрюваний ОСОБА_9 неодноразово видавав себе за іншу особу та виїжджав за межі України під ім'ям іншої люди, у зв'язку з чим у кримінальному провадженні призначена портретна експертиза.
З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що підозрюваний є громадянином іншої держави, що суттєво полегшує йому можливість покинути територію України, не має постійного місця мешкання у м. Києві, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Також, слідчий суддя вважає, що про реальне існування наведеного вище ризику свідчить характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений з корисливих мотивів, за попередньою змовою групи осіб, шляхом висловлення на адресу потерпілого та його близьких погроз застосування фізичного насильства, які останній сприймав, як реальні, вказує на антисоціальну налаштованість підозрюваного. Наведене підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки ОСОБА_8 .
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Приймаючи до уваги, що інкримінований ОСОБА_11 злочини вчинений з метою власного збагачення, не виключений ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Також не виключено, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити дії з метою незаконного впливу на потерпілого, свідків, а також, інших, причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики не процесуальної поведінки ОСОБА_8 .
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно отримати низку висновків призначених судових експертиз,здійснити розсекречення процесуальних документів, додатково допитати підозрюваного, потерпілого, ознайомити підозрюваного та його захисника з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_13 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.
Приймаючи до уваги, що рішенням заступника Генерального прокурора від 11.07.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до дванадцяти місяців, тобто до 01.01.2020, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , вчинений із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 по 14 вересня 2019 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1