печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18701/19-к
08 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за заявою адвоката ОСОБА_3 про відвід прокурора,-
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з заявою про відвід прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 42017000000003538.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003538 від 07.11.2017року (виділене із № 42014000000000054) відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України.
Також, адвокат ОСОБА_3 у своїй заяві зазначає, що прокурор вчинив умисні дії, спрямовані на перешкоджання здійснення захисту ОСОБА_4 зокрема, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 50 - 52 КПК України, з метою не допустити обраних підзахисним ОСОБА_4 захисників до участі у кримінальному провадженні, 05.06.2018 виніс Постанову про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, якою прийняв рішення залучити захисника з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві для проведення окремої процесуальної дії по кримінальному провадженню №42017000000003538 - розгляд клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У зв'язку з чим, на підставі заяви адвоката ОСОБА_6 було подано заяву про вчинення злочину Генеральною інспекцією ГПУ, досудове розслідування у яких доручено здійснювати ГУ Національної поліції у м. Києві та Національному антикорупційному бюро України. Постановою від 24.10.2018 САП ГПУ підслідність у кримінальному провадженні № 42018000000001710 визначено за слідчими Головного слідчого управління СБУ.
Окрім того, зазначає, що прокурор ОСОБА_5 достовірно знаючи, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 слідчого ОСОБА_7 відведено від здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, підписав клопотання останнього від 29.05.2018 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , тим самим погодивши вчинення процесуальних дій неуповноваженою на це особою.
Також прокурором ОСОБА_5 наголошувалось на необхідності розгляду вказаного клопотання за відсутності ОСОБА_4 , оскільки він нібито оголошений у міжнародний розшук.
Однак, постанова слідчого ОСОБА_7 від 22.05.2018 про оголошення ОСОБА_4 у міжнародний розшук винесена ним після того, як ухвалою слідчого судді від 17.05.2018 року його відведено від здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а отже за відсутності відповідних повноважень.
Окпім того, заявник звертає увагу на те, що відповідно до листа Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) від 25.04.2017 року щодо ОСОБА_4 не розміщувалося повідомлення ІНТЕРПОЛУ «з червоним кутом» та не розміщувався внутрішній запит з метою оголошення міжнародного розшуку по лінії ІНТЕРПОЛУ, а також він не перебуває в базах даних ІНТЕРПОЛУ.
Крім того, у адвокатів вимагається непередбачене кримінальним процесуальним законодавством додаткове погодження з боку ОСОБА_4 повноваження на захист в межах цього кримінального провадження та інші не встановлені законодавством документи.
Так, зазначені вище обставини викликають сумнів в неупередженості прокурора ОСОБА_5 , у зв'язку з чим, останній підлягає відводу.
Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв щодо неможливості розгляду справи за його відсутності на адресу суду не надав.
Слідчим суддею визнано можливим розглянути заяву у відсутність не з'явившихся осіб.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування технічними засобами під час розгляду заяви не здійснювалось.
Дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали заяви, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні, встановлено, що Управлінням спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003538 від 07.11.2017 року.
Підстави для відводу слідчого визначені у ст. 77 КПК України, згідно якої прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Наведений перелік є вичерпним.
Згідно ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Аналогічні положення містяться в ч. 5 ст. 40 КПК України стосовно слідчого.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Так, обставини, на які посилається суб'єкт звернення у своїй заяві може свідчити про наявність в діях прокурора ознак дисциплінарного проступку чи кримінального правопорушення, проте не доводить його упередженості.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури. Керівні принципи ООН щодо ролі обвинувачів (прокурорів) та Стандарти професійної відповідальності та основні обов'язки і права прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів 1999 року, а також Рекомендації щодо ролі прокуратури в системі кримінального судочинства, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 2000 року, передбачають, що прокурори повинні виконувати свої обов'язки, не керуючись страхом, уподобаннями чи упередженнями. Зокрема, вони повинні виконувати свої обов'язки відповідно до принципів безсторонності та діяти об'єктивно. Вимога безсторонності, згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Фельдман проти України»), характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін, має бути при розгляді клопотання про відвід, судом відповідно оцінена. Право сторін на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб"єктивної оцінки сторони у справі щодо дій прокурора. Так, якщо сторона має сумнів в безсторонності прокурора, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення прав особи.
За наведених обставин, слідчий суддя враховуючи викладене вище, приходить до висновку, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для відводу прокурора від участі в даному кримінальному провадженні, відповідно до положень ст. 77 КПК України та свідчать про його неупередженість.
Разом з тим, з метою уникнення в подальшому будь-яких сумнівів у неупередженості прокурора ОСОБА_5 при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадження № 42017000000003538, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заяви про відвід.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 2, 9, 77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя,
Заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід прокурора - задовольнити.
Відвести прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від участі у здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003538 від 07.11.2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1