09.08.2019 Справа № 756/4062/18
Номер справи 756/4062/18
Номер провадження 2/756/1003/19
24 липня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді Яценко Н.О.
за участю секретаря Хоменко І.І.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представник відповідача Стецина І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування шкоди, -
Позивач 29.03.2018 року звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову вказує, що 11.10.2016 придбала за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровим А.В. за реєстровим № 1130, нежитлове приміщення загальною площею 38 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 149 000 грн.
На підставі укладеного договору купівлі-продажу від 11.06.2016 року, в цей же день, державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Зеленським С .О. проведено державну реєстрацію права власності за позивачем ОСОБА_4 на вказане нежитлове приміщення загальною площею 38 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.Номер запису про право власності: 16888205. Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна : 938380280000. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31855684 від 13.10.2016.
31.10.2017 року, працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» самовільно, не маючи на те встановлених Конституцією України та законами України правових підстав у формі відповідного судового рішення, яке набрало законної сили про знесення нерухомого майна через процедуру виконання судових рішень, встановлену спеціальним Законом України «Про виконавче провадження», без державних виконавців, без дотримання законної процедури, вчинили правове свавілля - фізично поламали та знесли належне позивачу ОСОБА_4 цінне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 38 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначає, що позивачу як власнику цінного нерухомого майна було завдано шкоди - збитків, розмір яких дорівнює вартості знищеного відповідачем приміщення, тобто 149 000 грн.
Посилаючись на ст.ст.6, 41, 55, 56 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, 22, 1166, 1172 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди - 149 000 грн.
Ухвалою суду від 03.04.2018 по справі відкрито спрощене провадження.
Позивач та її представник в судових засіданнях позов підтримували, з урахуванням обставин викладених в позові та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з посиланням на те, що є неналежним відповідачем по справі. Також посилався на те, що позов є необґрунтованим, оскільки не надано , а ні технічного паспорту споруди, а ні висновку про оцінку (вартість) майна, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі суд встановив наступне.
З наданого позивачем договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.10.2016 убачається, що ОСОБА_7 з однієї сторони продав, а ОСОБА_4 придбала нежитлове приміщення загальною площею 38 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як убачається з договору купівлі-продажу нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці, право на яку не переходить до покупця у зв'язку з набуттям права власності на нежитлову будівлю. Відповідно до довідки про надання інформації, виданої Головним управлінням Держгеокадастру у м.Києві від 19.06.2016 № С-815/0-788/6-16, право власності/користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером № НОМЕР_1 , площею 0,0396 га, не реєструвались та рішення про передачу її у власність/користування в Головному управлінні Держгеокадастру у м.Києві відсутні. (а.с.17) Вказаним договором сторони погодили вартість об'єкту 149 000 грн. (а.с. 18).
З наданого позивачем витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності убачається, що реєстрація відбулася як громадський будинок, магазин, об'єкт житлової нерухомості.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
У відповідності із ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначають Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 року.
В силу п. 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міською благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
У відповідності із п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27 січня 2011 року № 94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою м. Києва.
Відповідно до покладених на нього завдань Департамент вживає заходів щодо впорядкування об'єктів благоустрою міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо; виявляє тимчасові споруди, що розміщені без відповідної документації, та застосовує заходи впливу до власників відповідно до законодавства України та Правил благоустрою м. Києва
Відповідно до п. 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7), надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованих комунальним підприємствам та контролювати їх виконання (п. 6.25)
Таким чином, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контролюючим органом у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж елементів благоустрою та вживає заходи їх демонтажу.
Заходи із демонтажу, в даному випадку полягають у залученні організацій із наявною матеріально-технічною базою для можливості реалізації прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.
23.11.2016 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення про демонтаж (доручення) споруди та огорожі за адресою АДРЕСА_2 , власник невідомий.
Згідно із абз. 3,5 п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості і розвитку підприємництва (у разі демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібно роздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках.
Згідно складених актів демонтажу споруда, що розміщувалась по АДРЕСА_1, демонтовано виконавцем таких робіт є TОB «Вістекс-Компані».
Як пояснював представник відповідача, Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не здійснювало демонтаж споруди згідно рішення (доручення) Департаменту міського виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не наділено контролюючими повноваженнями у сфері благоустрою міста, не приймає та не могло приймати будь-яких рішень про демонтаж споруд, зокрема, позивача.
Припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює вину певної особи самовільному розміщенні, а вноситься з метою з'ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру у певної особи та у разі відсутності таких документів у особи, приписом пропонується демонтувати споруду власними силами.
Вказане підтверджується, зокрема, п. 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва, яким визначено, що Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вживає заходи із демонтажу у разі не здійснення демонтажу у строки вказані у приписі.
Тобто, підставою саме для примусового демонтажу є рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в свою чергу припис не може бути підставою для вчинення дій примусового характеру.
В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 р., кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.
Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як встановлено під час розгляду справи рішення про демонтаж споруди приймалося Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради. Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не здійснювало демонтажу споруди згідно рішення Департаменту і не може нести відповідальності за завдану шкоду.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , який є сином позивача та ОСОБА_9 суду пояснювали, що магазин стояв давно, а потім його знесли. Приписи не вручали, знали, що будуть зносити кіоски, однак у них був магазин і про те, що його будуть зносити ніхто не знав. Зазначали, що припис бачили, однак не думали, що стосується даного магазину.
В судовому засіданні позивач посилалася на те, що вона займалася оформленням документів та відповідним їх наданням до департаменту міського благоустрою. Однак в судове засідання, окрім договору купівлі-продажу від 11.11.2016 р. нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 та витягу з державного реєстру речових прав та фотографією зазначеної споруди, яким підтверджує розмір заподіяної шкоди не надала. Матеріали справи не містять, а ні дозвільної документації на розміщення споруди, а ні технічного паспорту, а ні висновку про оцінку (вартість ) майна, а тому суд з урахуванням вищевикладеного не убачає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 1166 ЦК України, Законом України "Про благоустрій населених пунктів", Правилами благоустрою м. Києва , керуючись ст. 5, 7,10, 11-13, 76- 83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації проживання АДРЕСА_3 ) до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код за ЄДРПОУ 26199708, адреса місця знаходження м.Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2) про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст був виготовлений 09 серпня 2019 року.
Суддя