Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 липня 2019 року № 826/11369/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому (з урахуванням уточненого адміністративного позову) просить:
- визнати відмову Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №1 протиправною;
- зобов'язати Головне об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 20 листопада 2017 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 09 червня 1986 року по 14 серпня 1995 року та зарахувати для обчислення пенсії довідку про заробітну плату №258 від 20 листопада 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 для призначення йому пенсії на пільгових умовах виконано норми чинного законодавства щодо подання необхідних документів, а саме трудової книжки та уточнюючої довідки, а відтак у відповідача були відсутні підстави для відмови у призначенні пенсії позивачу. Крім того, позивачем надано докази, що робоче місце позивача було належним чином атестоване, тобто його право на призначення пільгової пенсії за віком по Списку №1 підтверджене, а відмова відповідача у призначенні пенсії повністю необґрунтована.
На думку позивача, при розгляді наданого ним пакету документів та прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії, відповідачем порушено пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунок) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, згідно якого орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дні подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання уточнюючих відомостей, які необхідні з точки зору органу, що володіє усіма повноваженнями щодо призначення пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено спеціальну процедуру щодо розгляду питання про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, рішення комісії можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Оскільки, на час звернення позивача Донецька філія «Куйбишевська» знаходиться у місті Донецьк, що на даний час є територією, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до цього в Управління відсутня можливість проведення перевірки документів, адже оригінали первинних документів, які підтверджують пільговий стаж роботи, знаходяться у місті Донецьк.
Також представник відповідача стверджував, що не має підстав взяти для визначення права про призначення пільгової пенсії довідки від 20 листопада 2014 року №32 ДП «Вугільна компанія Куйбишевська», оскільки зазначена довідка видавалась установою, яка не перемістилась на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
20 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
У додаток до вказаної заяви, яка зареєстрована за №14660, позивачем надано до пенсійного органу: військовий квиток; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників; документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсій; документи про призначення/перерахунок пенсії; заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк); інший документ; паспорт/посвідка; трудова книжка оригінал + копія.
За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 19 січня 2018 року №3813/06 повідомило, що управління листом від 15 березня 2017 року №17278/06 зазначило про неможливість проведення перевірки достовірності видачі довідки від 20 листопада 2014 року №322, оскільки оригінали первинних документів, які підтверджують пільговий стаж роботи знаходяться в Донецькій філії «Куйбишевська» за адресою: м. Донецьк, вул. Лермонтова, 3В.
Незгода позивача із відмовою у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Вимогами статті 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів трудової книжки позивача №4-10 у період з 09 червня 1986 року по 14 серпня 1995 року працював на посаді машиніста підземного устаткування повний робочий день під землею в ДП «Шахта Куйбишевська».
Крім того, згідно довідки №322 від 20 листопада 2014 року, виданої ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» ОСОБА_1 у період з 09 червня 1986 року по 14 серпня 1995 року працював на посаді підземного машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті. Вказана професія передбачена Списком №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року (розділ І, код КП 1010100а).
Суд звертає увагу, що зазначена довідка видана на підставі архівної особової карти Т-2, наказів, особових рахунків табелів спуску в шахту.
Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Наказ №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно пункту 10 Наказу №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до наказу від 20 липня 1995 року №579, робоче місце ОСОБА_1 було атестовано, що відповідачем не заперечується.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно пунктів 23 та 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що 09 червня 1986 року відповідно до наказу №437/к від 09 червня 1986 року прийнятий на посаду підземного машиніста підземних установок та 14 серпня 1995 року на підставі наказу №1007/к від 14 серпня 1995 року звільнений з ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» за власним бажанням.
У відповідності до п. 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
При цьому, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (пункт 2 Порядку №383).
Зокрема Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 20 липня 1993 року №58 зазначено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки робиться запис, що підтверджує право на пенсію, на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць (має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення). Показники, зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути підтверджені в карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватися в дужках.
При цьому, з наданої позивачем копії трудової книжки серії вбачається відсутність в розділі «Відомості про роботу» запису, що підтверджує право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 20 Постанови №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як уже зазначалось вище, записами у трудовій книжці підтверджується, що позивач дійсно у період з 09 червня 1986 року по 14 серпня 1995 року прийнятий на посаду підземного машиніста підземних установок, яка відноситься до Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
Таким чином, суд зазначає, що наявність у позивача записів у трудовій книжці є достатнім підтвердженням того, що він працював на відповідних посадах у зазначені періоди часу та має відповідний трудовий стаж, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що Єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивача стала саме неможливість проведення перевірки обґрунтованості видачі уточнюючої довідки, оскільки первинні документи знаходяться в архіві підприємства на тимчасово непідконтрольній українській владі території.
Стосовно неприйняття відповідачем уточнюючої довідки, яка додатково підтверджує наявність у позивача спеціального трудового стажу з підстав неможливості проведення перевірки, наведеної у ній інформації, суд зазначає наступне.
Так, уточнююча довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №322 від 20 листопада 2014 року видана ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов'язкові відомості про періоди роботи, характер виконуваної роботи у спірний період та підстави видачі довідки з посиланням на первинні документи.
Тобто, позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії.
Та обставина, що управління Пенсійного фонду через проведення АТО позбавлене можливості реалізувати своє право на проведення перевірки відповідності запису довідки первинним документам, не може позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі №583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №234/3038/17, від 14 лютого 2019 року в справі №234/18065/16-а.
Додатково суд зазначає, що та обставина, що ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» знаходиться на непідконтрольній українській владі території, у зв'язку з чим, відповідач не має можливості перевірити достовірність видачі ним уточнюючих довідок про пільговий характер роботи позивача, не спростовує наявність у останнього пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначені пільгової пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Так, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою 20 листопада 2017 року, у зв'язку із чим саме з цієї дати позивач набув право на призначення пільгової пенсії за віком на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Відтак, суд вважає за можливим зобов'язати зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту а) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 20 листопада 2017 року.
Вимогами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку спрощеного провадження про задоволення адміністративного позову.
З урахуванням вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №1.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 20 листопада 2017 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати за сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук