08 серпня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/2117/19
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Клопота С.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та просить:
- визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в поверненні помилково сплаченого ним збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 3552,00 грн.,
- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Чернігові щодо повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 3552,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 придбав вперше і при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири не був зобов'язаний сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна в сумі 3552,00 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) і встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем поданий відзив. Від відповідача у відзиві надійшло клопотання про заміну відповідача з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яке є правонаступником, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628. У зв'язку з припиненням діяльності Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, судом замінено відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01 листопада 2018 року, між ТОВ «Житлобудсервіс» та ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С., згідно якого- позивач придбав квартиру за адресою; АДРЕСА_1 .
При нотаріальному посвідченні Договору позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 3552,00 грн., що підтверджується квитанцією № 5787\з10 від 01.11.2018
Придбання позивачем нерухомого майно відбулось вперше, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2018 № 143592609.
14 травня 2019 року позивач звернувся із заявою до Чернігівського об'єднаного; управління пенсійного фонду України щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% у сумі 3552,00 грн.
Листом від 24 травня 2019 року №14135/11, Чернігівське об'єднане управління пенсійного фонду України повідомило позивача про відсутність підстав для повернення вказаного збору.
Вказавши підставою відмови, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо громадян, які купують житло вперше. Також роз'яснено, що оскільки позивачем не було подано документ, який би підтверджував факт придбання ним нерухомого майна вперше, то підстав для повернення сплаченого збору немає.
Чернігівське об'єднане управління пенсійного фонду України додатково зазначило, що сплачений збір був зарахований на рахунок загального фонду державного бюджету, який є розпорядником коштів, а не на розрахунковий рахунок управління, що також вказує на відсутність правових підстав для повернення цих коштів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями .згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майка.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється виключно лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Факт придбання позивачем квартири вперше підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2018 № 143592609, який було сформовано на момент укладення Договору купівлі-продажу від 01.11.2018.
За таких підстав посилання Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованою.
Зазначений правовий висновок також викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року у справі №819/1353/17.
Окремо слід зазначити, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечення казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійсню-є повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання' про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідно зобов'язати сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області подання про повернення ОСОБА_1 суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3552,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судові витрати в розмірі 2768,40 грн. (768,40 грн. судовий збір + 2000 грн. правова допомога).
Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька,83а, м.Чернігів,14004) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 3552,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області подання про повернення ОСОБА_1 суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3552,00 грн., сплаченого згідно квитанції від 01.11.2018 № 5787\з10.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 2768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 08 серпня 2019 року.
Суддя С.Л. Клопот