про залишення позовної заяви без руху
09 серпня 2019 р. Справа № 480/3020/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду А.Б. Діска, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009) про визнання протиправною та скасування вимоги,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 року № Ф-3164-25У в сумі 21 419,52 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За наслідками перевірки позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160-161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що станом на 06.08.2019 року позивач не працює, не здійснює підприємницьку діяльність, не працює як найманий працівник, а тому у нього відсутній прибуток для сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру.
Законом України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн).
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає умови для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, відповідно до частини першої якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору позивачем надано копію трудової книжки та довідку Управління у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про те, що надати інформацію про отримані доходи за 2018 рік ОСОБА_1 , який зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю не має можливості, у зв'язку з відсутністю поданої звітності.
Разом з тим, вказані документи не є належним підтвердженням майнового стану позивача - фізичної особи, що позбавляє можливості суд встановити підстави для відстрочення сплати судового збору в сумі 768,40 грн. за подання позову.
З огляду на те, що позивачем не сплачений судовий збір, необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 768,40 грн. відповідно до ставок, визначених Законом України "Про судовий збір" або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону чи для відстрочення його сплати. Дані кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:
Отримувач УК у м. Суми/м.Суми/22030101
Код ЄДРПОУ 37970593
Рахунок 34312206084030
Банк отримувача Державне казначейство України
МФО 899998
У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Крім того, частинами 1 та 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст.122 КАС України).
Облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзаци 4, 5 ч. 4 ст. 25).
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац 6 ч. 4 ст. 25).
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац 9 ч.4 ст.25).
Таким чином платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.
Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 року по справі № 802/983/18-а.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач оскаржує вимогу від 07.11.2018 року № Ф-3164-25У, яку отримав 28.03.2019 року, однак, з позовом звернувся 06.08.2019 року, тобто з пропуском строків, встановлених чинним законодавством.
Заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав та доказів поважності причин його пропуску, позивачем не подано.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав та наданням доказів поважності його пропуску.
Згідно з частиною 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 122-123, 160-161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Діска