29 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1605/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.
представника відповідача - Мотієнко І.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
03 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 року № Ф-1707-50.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 року № Ф-1707-50 є безпідставною та має бути скасована, оскільки Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) не передбачає подвійну сплату ЄСВ особами, які зареєстровані як фізичні особі - підприємці та одночасно мають статус адвоката. Крім того, відповідачем була порушена процедура прийняття спірного рішення.
02.07.2019 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача наполягав на тому, що ОСОБА_1 подано до ДПІ у м. Полтаві звіт про суми нарахованого доходу зазстрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (додаток 5) таблиця 3 до додатку від 22.03.2018 року № 43123 із зазначенням помісячного нарахування єдиного внеску за період січень - грудень 2017 року на загальну суму 8448,00 грн., які інтегровані до картки платника податку. Оскільки платником не подано таблицю 1 до додатку 5 за період перебування на загальній системі оподаткування, чим порушено вимоги пункту 18 Порядку 435, 09.02.2018 року в автоматичному режимі проведені нарахування за 2017 рік в розмірі мінімального страхового внеску в сумі 8448,00 грн. Згідно даних ІТС Податковий блок станом на 30.10.2018 року за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість в сумі 15816,75 грн. Враховуючи наявність заборгованості по єдиному соціальному внеску на виконання вимог ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 на підставі даних ІТС станом на 30.10.2018 року контролюючим органом сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 року № Ф-1707-50 /а.с. 35-39/.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених в заявах по суті справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 02.03.2007 року. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за його рішенням здійснена 12.12.2018 року /а.с. 70/.
З 10.09.2014 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві як самозайнята особа - адвокат /а.с. 71/.
12.11.2018 року в зв'язку із наявністю заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 15816,75 грн та на підставі даних інформаційно-телекомунікаційної системи "Податковий борг" ГУ ДФС у Полтавській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1707-50 на суму 15816,75 грн /а.с. 7/.
Позивач не погодився із вказаною вимогою та оскаржив її суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу /ПК/ України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно із п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється ст.178 ПК України, за умов, якщо така особа не є найманим працівником та не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.
Тобто, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може проводитися фізичною особою - підприємцем.
Разом з тим, для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.
Згідно із п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 вказаного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Абзацом 3 ч.8 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Матеріалами справи підтверджується, що основним видом діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є інші види оптової торгівлі /а.с. 69/.
Згідно довідки ГПУ "Полтавагазвидобування " № 24 від 01.03.2019 року ОСОБА_1 з 21.12.2015 року працює головним фахівцем сектора економічної безпеки Філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування".
Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки він не є найманим працівником або підприємцем в межах такої незалежної професійної діяльності.
Доказів того, що ОСОБА_1 зупинена адвокатська діяльність суду не надано, у зв'язку з чим суд відхиляє доводи позивача про подвійне нарахування відповідачем єдиного внеску.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості органами доходів і зборів із страхувальників зі сплати коштів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає також Інструкція №449. У відповідності до п. 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. застосовуються заходи впливу та стягнення.
Також п. 3, 4 розділу 6 Інструкції № 449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Пунктом 3 розділу VI Наказу № 449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику піл підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується зокрема на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком б до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
На виконання вимог ч. 4 ст. 25 Закону України №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Враховуючи зазначене, в інтегрованій картці по єдиному внеску (код платежу 71040000) станом на 30.10.2018 року за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість в сумі 15816,75 грн. /а.с.43/., у зв'язку з чим враховуючи наявність заборгованості по єдиному соціальному внеску, на виконання вимог п. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з п. 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та на підставі даних ІТС контролюючих органів, 12.11.2018 року по вказаному платнику відповідачем правомірно сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № 1707-50.
Суд відхиляє доводи позивача про скасування спірного рішення з огляду на несвоєчасність його прийняття, оскільки вказані обставини не впливають на наявність обов'язку позивача по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини 16 статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Також, позивачем не надані суду докази того, що він має намір зупинити свою адвокатську діяльність з огляду на наявність обов'язку по сплаті єдиного внеску.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області ( 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4; код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.08.2019 року.
Суддя А.Б. Головко