Справа № 486/1276/19
Провадження № 1-кп/486/162/2019
09 серпня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області, обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні № 12019150120000298 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гаурдак Чарджоуської області Туркменії, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
05.10.2018 року вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , потерпілого - ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3
12 квітня 2019 року близько 12.00 години, ОСОБА_3 , перебуваючи в альтанці, розташованої біля будинку № 27 по проспекту Незалежності в м. Южноукраїнську Миколаївської області, спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , помітивши, що з кишені останнього випала банківська картка "ПриватБанку" № НОМЕР_1 , видана на ім'я ОСОБА_5 , завідомо знаючи пін-код до неї, з метою вчинення крадіжки та подальшого зняття з рахунку грошових коштів, розуміючи, що банківська картка є офіційним документом, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу привласнив її. В подальшому, використовуючи свого брата ОСОБА_6 , не повідомивши останньому про свій злочинний умисел, ввівши його в оману протягом дня 12 квітня 2019 року, здійснив завершені транзакції, знявши грошові кошти на загальну суму 1418,46 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Даний обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення від 29 липня 2019 року, яку обвинувачений та потерпілий, просили суд затвердити у підготовчому судовому засіданні.
Згідно угоди, потерпілий та обвинувачений у кримінальному провадженні уклали дану угоду про примирення, в якій виклали обставини вчинення кримінального правопорушення, його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється. Зазначили, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушення - 1418,46 грн. грн., яку обвинувачений зобов'язався відшкодувати потерпілому протягом місяця з дня ухвалення вироку. Вказали обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Вказали на відсутність обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого. Також зазначили характеризуючі особу обвинуваченого дані.
Та, відповідно до угоди, домовились про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 357 КК України - 1 рік обмеження волі; за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді двох років позбавлення волі. Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки. На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, враховуючи думку прокурора, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважає, що угода підлягає затвердженню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 2 ст. 185 КК України, які відповідно до ст.. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому, обвинувачений розуміє права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надає згоду на призначення покарання, узгодженого сторонами в угоді про примирення, а потерпілий - наслідки затвердження угоди.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення.
Узгоджені сторонами вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та заявлені в межах санкцій частини 1 ст. 357 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, тому, умови даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального, матеріального законодавства та особі обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст.. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Вимогами ч. 3ст. 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та продовжити судовий розгляд у загальному порядку.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим не буде протирічити вимогам Кримінального та Кримінально-процесуального кодексам України.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.. 100 КК України.
Керуючись 314, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 29 липня 2019 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за
ч. 1 ст. 357 КК України - 1 рік обмеження волі;
за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді двох років позбавлення волі.
Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- виписку по банківській картці ОСОБА_5 /рахунку НОМЕР_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12019150120000298.
Документ диск для лазерних систем зчитування типу СD-R з відеозаписом, де міститься інформація по факту крадіжки грошових коштів по банківській картці/рахунку НОМЕР_1 за період 12.04.2019 року - залишити в матеріалах кримінального провадження
На вирок може бути подано апеляцію в Миколаївський апеляційний суд через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його оголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1