Справа №127/21491/19
Провадження №1-кс/127/12036/19
08 серпня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна,
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 05.08.2019 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що відповідно до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 16 грудня 2014 року № 336-рк «Про призначення ОСОБА_4 на посаду директора Департаменту будівництва, містобудування та архітектури облдержадміністрації» - ОСОБА_4 призначено на посаду на посаду директора Департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації з 16 грудня 2014 року.
Згідно Розпорядження голови обласної державної адміністрації ОСОБА_5 від 15 грудня 2017 року № 175-рк «Про ранг державного службовця ОСОБА_4 » ОСОБА_4 , директору Департаменту будівництва, містобудування та архітектури облдержадміністрації - присвоєно черговий 5 ранг державного службовця (категорії «Б») з 16 грудня 2017 року, враховуючи попередній період його роботи на займаній посаді 3 роки.
Таким чином, ОСОБА_4 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки займана ним посада згідно ч. 3 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «Б», а також згідно примітки 2 ст. 368 КК України, він є керівником структурного підрозділу органу державної влади.
Так, 09.04.2019, о 16 год. 52 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у службовому кабінеті директор Департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької ОДА - ОСОБА_4 , розташованому в адміністративній будівлі за адресою АДРЕСА_1 , надав останньому неправомірну вигоду у розмірі 179 500 гривень, що становить 10 % від суми 1 794 603 гривень, перерахованих Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької ОДА платіжним дорученням №4 від 03.04.2019 на банківський рахунок № НОМЕР_1 належного ФОП ОСОБА_6 , в якості оплати по Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року по капітальному ремонту будівлі спального корпусу по АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 277 КПК України 10.04.2019 ОСОБА_6 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ч. ст. 369 КК України, тобто в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення чи невчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Згідно примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 відноситься до корупційного злочину, а тому відносно нього при призначенні покарання судом не може бути призначено більш м'яке покарання ніж передбачене законом або прийнято рішення про звільнення від відбування покарання з випробовуванням. Таким чином, у разі визнання судом ОСОБА_6 винним у вчиненні вказаного корупційного злочину йому буде призначено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, зокрема санкція статті передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Відповідно до відмітки у розділі «Сімейний стан» паспорта громадянина України ОСОБА_6 - відділом ЗАГС Красилівського райвиконкому Хмельницької області 15 лютого 1992 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_7 , 1972 року народження.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 60 Сімейного кодексу - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо об'єкта нерухомого майна - ОСОБА_8 є власником квартири загальною площею 60,2 кв. м, за адресою АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу №514 від 02.06.2017 та земельної ділянки, площею 0.0887 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, кадастровий номер 0520680200:01:009:0616, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-3748/15-19-СГ від 25.03.2019.
Крім того, згідно Реєстраційної картки ТЗ - ОСОБА_8 є власником транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ C 220, номерний знак НОМЕР_2 , 2013 року випуску, чорного кольору, VIN - НОМЕР_3 на підставі договору укладеного у СГ №6450/19/004890 від 06.02.2019.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 , не з'явився, однак надав до суду заяву, в якій просить дане клопотання розглянути без його участі. Вищевказане клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна не викликався, оскільки слідчим в клопотанні було доведено те, що у разі виклику особи, у володінні якої знаходиться вищевказане майно існує реальна загроза його відчуження.
Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з'явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та вмотивованим, а тому підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 170 ч. 1 абз. 2 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ст. 173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно повідомлення про підозру 10.04.2019 ОСОБА_6 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ч. ст. 369 КК України, тобто в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення чи невчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Згідно примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 відноситься до корупційного злочину, а тому відносно нього при призначенні покарання судом не може бути призначено більш м'яке покарання ніж передбачене законом або прийнято рішення про звільнення від відбування покарання з випробовуванням. Таким чином, у разі визнання судом ОСОБА_6 винним у вчиненні вказаного корупційного злочину йому буде призначено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, зокрема санкція статті передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Відповідно копії паспорту НОМЕР_4 та у розділі «Сімейний стан» паспорта громадянина України ОСОБА_6 - відділом ЗАГС Красилівського райвиконкому Хмельницької області 15 лютого 1992 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_7 , 1972 року народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому вищезазначене майно є нашою спільною сумісною власністю, оскільки було набуте нами у період шлюбу за наші спільні кошти.
У відповідності до вимог ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Крім того, ч. 1 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо об'єкта нерухомого майна - ОСОБА_8 є власником квартири загальною площею 60,2 кв. м, за адресою АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу №514 від 02.06.2017 та земельної ділянки, площею 0.0887 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, кадастровий номер 0520680200:01:009:0616, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-3748/15-19-СГ від 25.03.2019.
Згідно Реєстраційної картки ТЗ - ОСОБА_8 є власником транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ C 220, номерний знак НОМЕР_2 , 2013 року випуску, чорного кольору, VIN - НОМЕР_3 на підставі договору укладеного у СГ №6450/19/004890 від 06.02.2019.
Згідно ст. 170 ч. 2 п. 3 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ст. 170 ч. 5 КПК України у випадку, передбаченою ст. 170 ч. 2 п. 3 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, належить особі щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 167, 170, 172, 173, КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на спільну сумісну власність підозрюваного ОСОБА_6 , а саме:
- транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ C 220, номерний знак НОМЕР_2 , 2013 року випуску, чорного кольору, VIN - НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_8 на підставі договору укладеного у СГ №6450/19/004890 від 06.02.2019;
- квартиру загальною площею 60,2 кв. м, за адресою АДРЕСА_3 власником якої є ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу №514 від 02.06.2017;
- земельну ділянку, площею 0.0887 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер 0520680200:01:009:0616, власником якої є ОСОБА_8 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-3748/15-19-СГ від 25.03.2019.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: