125/1739/18
2/125/892/2018
05.08.2019 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.
за участі секретаря Ходи Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
29.08.2018 року Публічне Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 18.10.2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 15000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Під час укладення договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої укладений договір є договором приєднання, оскільки його умови встановлені позивачем у стандартних формах, та укладення його можливе лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, інша сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами банку, які викладені на сайті банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що також вказано у п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг. Умовами та правилами надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами банку. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав позичальнику кредит у розмірі, який визначений договором. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, що відображено у розрахунку заборгованості. Таким чином, станом на 02.07.2018 заборгованість відповідача перед позивачем становить 27775,08 грн. Вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати позивач просив стягнути з відповідача.
У судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутності. Позов підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, заперечував проти його задоволення. Зазначив, що просить відмовити позивачу у задоволенні позову у зв'язку із недоведеністю факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, існування заборгованості перед банком. Звернув увагу суду на те, що відповідно до анкети він бажав отримати зарплатну картку. Кредитну картку він не отримував, кредитними коштами не користувався, не погашав заборгованість. В заяві - анкеті відсутня відмітка у виді галочки напроти картки «Універсальна». Доказів про отримання відповідачем кредитної картки позивачем не надано, у анкеті не зазначено розміру бажаного кредитного ліміту. Крім того, всупереч вимогам цивільного законодавства кредитний договір, що повинен бути укладений у письмовій формі не підписаний сторонами, а відтак є неукладеним.
29.03.2019 року судом від позивача отримана відповідь на відзив, де останній зазначив, що відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Підписавши заяву відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг. В даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. Крім того, вищезазначені Умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Заява разом з Умовами та тарифами є договором про надання банківських послуг.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Позов обґрунтовано тим, що згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до Анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг №б/н від 18.10.2013 ОСОБА_1 з метою отримання картки для нарахування та виплати заробітної плати, підписав вказану заяву.
В тексті анкети зазначено, що ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з пам'яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також Тарифами складають між ними та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився та згоден з умовами та правилами надання банківських послуг.
Свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг банк виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Свої ж зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на 02.07.2018 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 27775,08 грн., з яких 3711,58 грн заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 10232,81 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 12031,88 грн нараховано пені, 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1298,81 грн. - штраф (процентна складова).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Так, на підтвердження своїх позовних вимог Банком було надано фотокопію анкети - заяви ОСОБА_1 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку в якій зазначено особисту інформацію відповідача, а саме прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, ІПН, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв'язку.
Те, що ОСОБА_1 виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку «Універсальна», в анкеті - заяві не зазначено. В заяві - анкеті відсутня відмітка у виді галочки напроти картки «Універсальна», що підтверджує доводи відповідача про неотримання ним кредитної карти. Відсутня також відмітка у графі, яка підтверджує отримання клієнтом під розпис пам'ятки про Тарифи і основні умови обслуговування і кредитування. Вказана заява не містить більше жодних даних про умови договору, зокрема, кредитного. Також анкета-заява містить поле, у якому заявник міг указати бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна». Однак, це поле також не заповнене. Крім того, анкета-заява не містить жодних даних про те, що відповідач отримав будь-яку картку, а також строк її дії.
Позивач надав суду копію витягу з Умов і Правил надання банківських послуг та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». При цьому, копії вказаних документів не містять підпису відповідача.
Виходячи із наведеного, доводи позивача про те, що ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку наданими доказами не підтвердилось.
Посилання позивача на те, що умовами договору про надання банківських послуг відповідачу надана можливість розпоряджатись кредитними коштами, в межах кредитного ліміту, є безпідставними, оскільки договором про надання банківських послуг кредитний ліміт та право на отримання кредиту не визначено, сторони погодили відносини з приводу отримання зарплатної карти, а не випуску та обслуговування кредитної картки.
Доказів випуску та отримання відповідачем саме кредитної картки позивачем не надано. Суд приймає до уваги той факт, що кредитні кошти не можуть бути нараховані на картку для отримання зарплати, оскільки для мети обліку погашення кредиту та відсотків за його використання банк мав відкрити окремий рахунок, доступ до якого забезпечити через випуск та вручення позичальнику кредитної картки.
Також, при зверненні позивача до суду, останнім було надано розрахунок заборгованості за договором №б/н від 18.10.2013, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 . Однак, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. У матеріалах справи відсутня довідка про встановлення кредитного ліміту по картковому рахунку, довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, не доведено, що відповідачу дійсно відкрито картковий рахунок та отримана кредитна картка, не зазначено строк дії цієї кредитної картки, не доведено, що відповідач дійсно отримав на свій рахунок кредитний ліміт у сумі саме 15000,00 грн. Розрахунок заборгованості за кредитним договором не є належним доказом видачі та отримання кредиту, а є лише обґрунтуванням позовних вимог щодо розміру заборгованості, яка повинна бути підтверджена первинними документами. Наданий позивачем розрахунок не є первинним документом, оскільки не містить обов'язкових реквізитів, передбачених для первинних та зведених облікових документів.
«Умови та правила надання банківських послуг», пунктом 3.2, 3.3 яких установлено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт, а також, що підписання Договору являється прямою і безумовною згодою Держателя відносно прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, не містять підпису відповідача.
При цьому банк не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили такий пункт щодо зміни розміру Кредитного ліміту, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення кредитного ліміту, не змінювались.
Також не містить підпису відповідача п.5.3 Умов, який передбачає можливість односторонньої зміни банком та інших невід'ємних частин договору, а також відсутній підпис на «Правилах користування кредитної карткою» та «Тарифах Банку», які передбачають розміру процентної ставки. Позивачем не доведено, що саме з цими Правилами та Тарифами, в редакції доданій до позову, був ознайомлений відповідач в день укладення договору.
У заяві позичальника від 18.10.2013 не міститься домовленості сторін щодо збільшення розміру Кредитного ліміту та зміни розміру відсоткової ставки.
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором .Згідно із ч.3 цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У ч.4 статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Відповідно до п. 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.
Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо) дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Зазначений висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 та постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 389/3409/16-ц.
Відповідно до пункту 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено право банку проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розмірів наданого кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з пунктом 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом семи днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду з умовами, то рахується, що клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням і без попереднього повідомлення клієнта.
Згідно з Тарифами банку базова відсоткова ставка становила 27,6% річних ,а 01 вересня 2014 року процентна ставка за користування кредитом була збільшена банком до 32,4 % річних, а з 01 квітня 2015 року - до 42%.
У відповідності до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57цс12, боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Однак, позивачем не надано суду доказів про вручення відповідачеві під розписку повідомлення про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, а тому таке збільшення є незаконним.
За таких обставин, суд вважає, що у разі, якщо Умови та Правила надання банком банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та, зокрема й умова про збільшення розміру Кредитного ліміту та зміну розміру відсоткової ставки, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умов, Правила та Тарифи містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного розміру Кредитного ліміту та зміни розміру відсоткової ставки, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови, Правила та Тарифи надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам.
Таким чином, банк, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинен надавати суду підписані позичальником Умови, Правила та Тарифи надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови, Правила та Тарифи розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, Правил та Тарифів відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов, Правил та Тарифів або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов, Правил та Тарифів була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.
Надані Умови та Правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою без підтвердження того, що саме їх розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, можуть бути оцінені судом, як належний доказ.
З огляду на зроблені судом висновки, доводи позивача щодо достатності розміщення на сайті Умов, правил для доведення перед судом факту, що вони є частиною укладеного Договору, судом спростовуються.
Оскільки Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих сум боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу за наданим розрахунком заборгованості не є можливим.
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовано на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України, визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, відповідно до умов та правил надання банківських послуг визначено, що пам'ятка, тарифи, а також заява про приєднання до умов та правил становить укладений договір про надання банківських послуг.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена у ст. 12 ЦПК України.
В той же час, позивачем, АТ КБ «ПриватБанк», не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником умов та правил надання банківських послуг, тарифів і пам'ятки клієнта, щоб в сукупності з заявою-анкетою свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.
Виходячи з правового аналізу вказаних норм не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву-анкету позичальника.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету.
Доводи позивача в позовній заяві не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.
Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.
Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Посилання позивача у позовній заяві на те, що відповідач був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, які додані до позовної заяви, не мають правового значення для правильного вирішення спору за встановлених судом обставин щодо відсутності доказів на підтвердження розміру наданого кредиту.
Таким чином, суд приходить висновку, що через не укладання сторонами у справі кредитного договору у передбачених законом порядку та формі, між ними не виникли кредитні правовідносини, а факт засвідчення підписом у анкеті-заяві про складання договору про надання банківських послуг, при відсутності волевиявлення відповідача на отримання кредиту, не може бути визнано належними та допустимими доказами про укладення сторонами кредитного договору на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 700/3902/15-ц, від 07 червня 2018 року справа № 755/17553/16, від 06 червня 2018 року справа № 364/594/17, від 24 травня 2018 року справа № 630/366/16-ц, від 10 травня 2018 року справа № 357/16301/15-ц, від 03 серпня 2019 року справа, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при виборі правової норми, що підлягає до застосування до спірних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з відповідача заборгованості, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Згідно вимог статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір позивачу не відшкодовується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.81,141,263,265,268,273,282,284,289,430 ЦПК України,ст.ст.626,628,638,639,1054Цивільного кодексу України, суд, -
В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Суддя:
Повне судове рішення складено 09.08.2019