Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/1006/19
02 серпня 2019 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою , -
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на його користь 27160 грн. заборгованої позики, три проценти річних в сумі 915 грн. 28 коп. та втрати від інфляції в розмірі 2657 грн. 01 коп., мотивуючи тим, що 28.11.2017 відповідач отримав від нього позику в сумі 2000 доларів США на строк до 05.02.2018. 14.09.2018 він повернув частину заборгованості, а саме 1000 доларів США, але до даного часу не повернув іншу частину боргу в сумі 1000 доларів США, чим порушив взяті на себе зобов'язання. Оскільки, на момент подачі позовної заяви, згідно офіційного курсу НБУ 100 доларів США становить 2716 грн. 08 коп., то відповідно сума боргу за розпискою в розмірі 1000 доларів США становить 27160 грн. 80 коп..
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, але представник надала заяву, в якій просить проводити розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити. В судовому засіданні 09.07.2019 представник позивача також підтримувала вимоги позовної заяви, зазначаючи, що борг не повернуто до даного часу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. 128-130 ЦПК України, був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позивач надав розписку відповідача, яка підтверджує факт отримання останнім від позивача 28.11.2017 2000 доларів США, які він зобов'язувався повернути до 05.02.2018 , а тому суд вважає, що між сторонами укладено договір позики 28.11.2017, тобто в день передачі відповідачу 2000 доларів США.
14.09.2018 відповідачем повернуто борг в сумі 1000 доларів США, що підтверджується відміткою в розписці відповідача, а борг в сумі 1000 доларів США залишається неповернутим до даного часу.
За змістом ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Оскільки, офіційний курс гривні відносно долара США, встановлений НБУ на час подачі позову до суду - 27.03.2019, склав 2698,0222 грн. за 100 доларів США, відтак, сума основного боргу складає: 1000 доларів США Х 26 грн. 98 коп. = 26980 грн. 00 коп.. Зважаючи, що зазначену суму боргу відповідачем не повернуто, а тому з нього слід стягнути грошові кошти в сумі 26980 грн. 00 коп. на користь позивача.
Оскільки згідно з умовами договору строк повернення коштів позивачеві настав 05.02.2018, і кошти в сумі 26980 грн. 00 коп. не повернуті до даного часу, то підлягає обрахуванню інфляція за період про який просить позивач, а саме з 05.02.2018 по 01.03.2019, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК.
У зв'язку з наведеним стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі, розрахованій відповідно до механізму обчислення з врахуванням рекомендацій Верховного Суду України від 03.04.1997 та порогу індексації - за період з 05.02.2018 по 01.03.2019 відповідно до таблиці індексів інфляції, що становить:
1) за лютий 2018 року: 26980 грн. 00 коп.Х0,9:100=242 грн.82 коп.,
2) за березень 2018 року: 26980 грн. 00 коп.Х1,1:100=296 грн. 78 коп.,
3) за квітень 2018 року: 26980 грн. 00 коп.Х0,8:100=215 грн. 84 коп.,
4) за вересень 2018 року: 26980 грн. 00 коп.Х1,9:100=512 грн. 62 коп.,
5) за жовтень 2018 року: 26980 грн. 00 коп.Х1,7:100=458 грн. 66 коп.,
6) за листопад 2018 року: 26980 грн. 00 коп.Х1,4:100=377 грн. 72 коп.,
7) за грудень 2018 року: 26980 грн. 00 коп.Х0,8:100=215 грн. 84 коп., а всього за 2018 рік - 2320 грн. 28 коп..
1) за січень 2019 року: 26980 грн. 00 коп.Х1,0:100=269 грн. 80 коп.,
2) за лютий 2019 року: 26980 грн. 00 коп.Х0, 5:100=134 грн. 90 коп., а всього за 2019 рік - 404 грн. 70 коп..
Всього ж за період з 05.02.2018 по 01.03.2019 - (2320 грн. 28 коп. + 404 грн. 70 коп.) = 2724 грн. 98 коп.. Однак, до стягнення підлягає сума в межах позовних вимог - 2657 грн.01 коп..
Крім того, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума трьох відсотків річних від простроченої суми - відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України: за 2018 рік: 26980 грн. 00 коп.х3% : 365 х 329=729 грн. 57 коп.; за 2019 рік: 26980 грн. х3%:365х81=179 грн. 62 коп., а всього: 909 грн. 28 коп.. Відповідно в задоволенні решти вимог щодо стягнення суми трьох відсотків річних відмовити за безпідставністю.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися; норми права, що їх регулюють; всі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в сумі 26980 грн. 00 коп., 2657 грн.01 коп. інфляції та 909 грн. 28 коп. трьох відсотків річних. В задоволенні решти вимог слід відмовити за безпідставністю.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768 грн.40 коп. в доход держави, який відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог ,а саме: 768 грн. 40 коп. х 99,3%= 763 грн. 02 коп..
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики в сумі 26980 грн. 00 коп., 2657 грн.01 коп. інфляції, 909 грн. 28 коп. трьох відсотків річних та судовий збір в сумі 763 грн. 02 коп..
В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Про перегляд заочного рішення може бути подана заява протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: А. Л. Гришковець
Повний текст рішення виготовлено 07.08.2019