06 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1848/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод"
на рішення Господарського суду Донецької області
(суддя - Курило Г.Є.)
від 12.09.2018
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Чернота Л.Ф., судді: Пелипенко Н.М., Пушай В.І.)
від 13.03.2019
у справі № 905/1848/17
за позовом Дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод"
про стягнення 2059750,00 грн боргу, 395506,29 грн інфляційних, 99386,36 грн 3% річних, 720882,91 грн пені,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явилися,
відповідача - Горболис О.А., Гаркуша Л. І .
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" (далі - ДП "Трансгарант-Україна") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" (далі - ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод") про стягнення 6358733,10 грн, в тому числі борг в розмірі 5763879,05 грн, інфляційні в розмірі 203518,61 грн, 3% річних в розмірі 40028,00 грн, пеня в розмірі 351307,44 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" умов договору транспортно-експедиторського обслуговування №308070 від 26.12.2011 в частині розрахунків за надані послуги. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 525, 526, 625, 629, 919 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.
1.3. Від ДП "Трансгарант-Україна" надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої підприємство зазначило, що ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" сплатило 27.10.2017 суму боргу у розмірі 3704129,05 грн, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача борг в розмірі 2059750,00 грн, інфляційні в розмірі 395506,29 грн, 3% річних в розмірі 99386,36 грн, пеню в розмірі 720882,91 грн.
З урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог позивачем подано в порядку та за правилами, визначеними статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 у справі №905/1848/17 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" на користь ДП "Трансгарант-Україна" борг в розмірі 2059750,00 грн, інфляційні в розмірі 395506,29 грн, 3% річних в розмірі 98401,65 грн, пеню в розмірі 717701,35 грн.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 у справі №905/1848/17 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Дочірнім підприємством "Трансгарант - Україна" (експедитор) та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" (клієнт) 26.12.2011 укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №308070 (договір), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор в порядку та на умовах цього договору зобов'язується за дорученням клієнта, за винагороду та за його рахунок надати клієнту послуги, передбачені пунктом 1.2 договору;
- пунктом 1.2 договору передбачено, що експедитор на підставі письмових заявок клієнта, зобов'язується надавати клієнту транспортно-експедиторські послуги з організації та оплати перевезень вантажів клієнта залізничними дорогами України та країн СНД у власних (орендованих) вагонах чи вагонах, які знаходяться під управлінням експедитора на інших законних підставах;
- експедитор надає клієнту на затвердження та підписання акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг), акт обліку часу простою вагонів та рахунок за надані послуги в наступному порядку: до 3 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги в електронному вигляді; до 5 числа наступного за місяцем, в якому надавались послуги - оригінал указаних документів (п. 2.5 договору);
- клієнт зобов'язаний прийняти та затвердити (підписати) звіти/акти виконаних робіт експедитора протягом 5-ти робочих днів з дати їх отримання від експедитора. У разі виникнення розбіжностей за звітом/актом виконаних робіт, клієнт зобов'язаний затвердити (підписати) звіт/акт виконаних робіт (в цей же строк) з розбіжностями та обов'язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей (п. 3.1.5 договору);
- відповідно до пункту 4.3 договору оплата послуг експедитора здійснюється клієнтом в розмірі 100% передоплати, виходячи з запланованого об'єму перевезень, не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до початку перевезення на підставі виставленого експедитором рахунка;
- у випадку перевищення суми витрат, понесених експедитором при виконанні заявки клієнта над розрахунковою сумою, клієнт відшкодовує експедитору суму фактичного перевищення затрат на підставі звіту/акту виконаних робіт експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 3 банківських днів з дати затвердження звіту/акту виконаних робіт експедитора (п. 4.5 договору);
- відповідно до додатку №35 до договору, укладеного 01.02.2017, сторони зазначили, що плата за користування вагонами експедитора нараховується клієнту з 73-ої години знаходження вагонів на під'їзних коліях підприємств на станції Терни, Рядова, Мушкетово у розмірі 550,00грн, в т.ч. ПДВ за один вагон за добу, при цьому кожна доба, що почалася рахується як повна;
- згідно підпункту 4.9 договору, облік часу користування вагонами здійснюється експедитором. За фактом надходження вагонів експедитора під навантаження (вивантаження) на під'їзний шлях клієнта за звітний період експедитор направляє клієнту акт обліку часу простою вагона. Клієнт зобов'язаний розглянути, підписати та повернути акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання від експедитора. У випадку виникнення розбіжностей за актом обліку часу простою вагонів, клієнт зобов'язаний затвердити (підписати) акт обліку часу простою вагонів з розбіжностями (в той же строк та обов'язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей). На підставі підписаного сторонами акту експедитор виставляє клієнту рахунок, який повинен бути сплачений не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати його отримання;
- моментом надання послуг є дата складання акту виконаних робіт (послуг), оформленого відповідно до вимог діючого законодавства, яке підтверджує надання послуг (п. 4.13 договору);
- пунктом 5.2 договору передбачено, що за порушення клієнтом зобов'язань передбачених пунктом 5.3 договору та розділом 4 договору в частині розрахунків, клієнт зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочки;
- відповідно до пунктів 8.1 - 8.2. договору, договір набирає чинності 01.01.2012 та діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків до повного їх виконання. У разі відсутності заяв однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на наступний календарний рік та на тих самих умовах, які передбачені договором;
- зважаючи на відсутність зазначених заяв про припинення договору, в 2017 році договір від 26.12.2011 №308070 був діючим;
- на виконання умов договору Дочірнє підприємство "Трансгарант - Україна" за період з січня - лютий 2017 року надало Приватному акціонерному товариству "Донецьксталь" - металургійний завод" послуги з організації перевезення вантажів та плати за користування рухомого складу на загальну суму в розмірі 11245799,37 грн, що підтверджується:
- звітами/актами до договору за січень 2017 року: №01/17 від 31.01.2017 на суму 249916,56 грн; №02/17 від 31.01.2017 на суму 3996167,52 грн; №03-17 від 31.01.2017 на суму 6202,25 грн;
за лютий 2017 року: №05/17 від 20.02.2017 на суму 230199,24 грн; №06/17 від 20.08.2017 на суму 545412,00 грн; №07/17 від 20.02.2017 на суму 1641901,80 грн;
- звітами/актами виконаних робіт за січень 2017 року: №01/17-П від 31.01.2017 на суму 22550,00 грн; №02-17-П від 31.01.2017 на суму 158400,00 грн; №03-17-П від 31.01.2017 на суму 398750,00 грн; №04/17 від 31.01.2017 на суму 708950,00 грн;
за лютий 2017 року: №05/17-П від 28.08.2017 на суму 168850,00 грн; №09/17-И від 28.02.2017 на суму 1060950,00 грн, №08/17-И від 20.02.2017 на суму 151250,00 грн, №04/17-П від 16.02.2017 на суму 1906300,00 грн;
- звіти/акти за січень - лютий 2017 року підписані сторонами та скріплені печатками підприємств;
- ДП "Трансгарант - Україна" направляло ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" рахунки на оплату за лютий 2017 року, що підтверджується накладною express mail 6042278 від 07.03.2017;
- на день подання позову ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" повністю сплатило суму боргу за січень 2017 року та частково за лютий 2017 року, у зв'язку з чим борг за лютий 2017 року не сплачений у сумі 3704129,05 грн;
- згідно з платіжним дорученням №1-00001954 від 27.10.2017 ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" після порушення провадження у справі сплачено на користь ДП "Трансгарант - Україна" борг у розмірі 3704129,05 грн за договором №308070 від 26.12.2011, в зв'язку з чим заборгованість за послуги, надані в січні - лютому 2017, року відсутня;
- відповідно до пункту 4.8 договору з урахуванням додаткових угод до нього № 34 від 31.12.2016 та № 35 від 01.02.2017 ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" має сплатити на користь ДП "Трансгарант - Україна" плату за користування вагонами, нараховану, починаючи з 73-ої години в розмірі 550,00 грн за вагон за добу, при цьому кожна доба, що почалася, рахується як повна, за час знаходження вагонів на під'їзній колії вивантаження по станції Мушкетово понад нормативний час:
- по акту №06/17-П від 01.04.2017 на суму 919050,00 грн (період простою з 06.02.2017 по 31.03.2017);
- по акту №07/17-П від 01.05.2017 на суму 561000,00 грн (період простою з 01.04.2017 по 30.04.2017);
- по акту №08/17-П від 01.06.2017 на суму 579700,00 грн (період простою з 01.05.2017 по 31.05.2017);
- ДП "Трансгарант - Україна" разом з рахунками на оплату направило ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" акт №06/17-П від 01.04.2017, акт №07/17-П від 01.05.2017 та акт №08/17-П від 01.06.2017, проте відповідач не підписав і не надав обґрунтованих заперечень у відповідності до умов договору;
- звіт/акт №06/17-П від 01.04.2017 на суму 919050,00 грн з наведеними у ньому обліком часу простою вагонів, розрахунком плати та відповідним рахунком №6/17-П/308070 від 01.04.2017 надсилався відповідачу 13.04.2017 на юридичну адресу в м.Покровськ та одержаний відповідачем 21.04.2017, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Строк розгляду, надання заперечень та підписання акту закінчився 28.04.2017 (5 робочих днів з дати його одержання), строк оплати також закінчився 28.04.2017 (5 банківських днів з дати одержання рахунку);
- звіт/акт №07/17-П від 01.05.2017 на суму 5610000,00 грн з наведеними у ньому обліком часу простою вагонів, розрахунком плати та відповідним рахунком №7/17-П/308070 від 01.05.2017 надсилався 12.05.2017 на юридичну адресу в м. Покровськ та одержаний відповідачем 16.05.2017, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення УДППЗ Укрпошта. Строк розгляду, надання заперечень та підписання акту закінчився 23.05.2017 (5 робочих днів з дати його одержання). Строк оплати також закінчився 23.05.2017 (5 банківських днів з дати одержання рахунку);
- звіт/акт №08/17-П від 01.06.2017 на суму 579700,00 грн з наведеними у ньому обліком часу простою вагонів, розрахунком плати та відповідним рахунком №8/17-П/308070 від 01.06.2017 надсилався 12.06.2017 на юридичну адресу в м. Покровськ, про що свідчить накладна express mail 6977999, проте дата отримання відповідачем даних документів за даною накладною не зазначена. З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій враховано вимоги, закріплені у Нормативах і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, та з урахуванням строків пересилання поштових відправлень зроблено висновок, що відповідач отримав зазначені документи 19.06.2017. Строк розгляду, надання заперечень та підписання акту закінчився 26.06.2017 (5 робочих днів з дати його одержання). Строк оплати також закінчився 26.06.2017 (5 банківських днів з дати одержання рахунку);
- ДП "Трансгарант - Україна" неодноразово направляло на адресу ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" претензії та листи-вимоги про існування боргу та сплати заборгованості за договором №308070 від 26.12.2011 разом з рахунками на оплату та звітами/актами виконаних робіт, проте претензії залишилися без відповіді;
- звертаючись з позовом до суду ДП "Трансгарант - Україна" зазначило (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), що в порушення вимог договору відповідач не сплатив кошти за отримані послуги, в зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 2059750,00 грн. У зв'язку з порушенням ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" грошового зобов'язання за договором позивачем нараховано інфляційні в розмірі 395506,29 грн, 3% річних в розмірі 99386,36 грн, пеню в розмірі 720882,91 грн.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення оплати за користування вагонами, нараховану відповідно до пункту 4.8 договору в сумі 2059750,00 грн, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Зокрема, суд зазначив, що Акт №06/17-П від 01.04.2017, Акт №07/17-П від 01.05.2017 та Акт №08/17-П від 01.06.2017 разом з рахунками на оплату позивач направив відповідачу, проте останній їх не підписав і не надав обґрунтованих заперечень у відповідності до умов договору. Строк розгляду, надання заперечень та підписання Актів, як і строк оплати визначеної в них заборгованості закінчився 26.06.2017.
В частині позовних вимог про стягнення нарахованих на основний борг інфляційних, 3% річних та пені суд зазначив про арифметично невірний розрахунок, здійснивши тим самим власний перерахунок.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
При цьому суд апеляційної інстанції в силу вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що скаржником не наведено будь-яких доводів неможливості подання доказів форс-мажорних обставин, на які посилається в апеляційній скарзі.
Поряд з цим судом апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" всупереч вимогам пункту 6.2 договору не повідомляло позивача про настання обставин, які унеможливлюють виконання умов договору, навпаки, ДП "Трансгарант - Україна" неодноразово направляло на адресу відповідача претензії та листи-вимоги про існування боргу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та рішенням Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 у справі № 905/1848/17, Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних відмовити повністю.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод":
- судами попередніх інстанцій не враховано, що починаючи з 11 лютого 2017 року Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод" не мало змоги належно використовувати вагони експедитора на під'їздних коліях по станціям Кринична, Ясинувата, Мушкетово Донецької залізниці, у зв'язку з чим відповідач не міг продовжувати нормальну господарську діяльність;
- судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин приписи частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, за якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає;
- при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушено низку норм процесуального права, зокрема, статті 13, 74, 86, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Згідно із частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.3. Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
4.4. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
4.5. Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України, яка узгоджується із положеннями статті 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
4.6. Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Статтею 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено обов'язок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
4.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання пунктів 4.8, 4.9 договору та додаткової угоди № 35 від 01.02.2017 до нього ДП "Трансгарант - Україна" оформлено акт №06/17-П від 01.04.2017 на суму 919050,00 грн (період простою з 06.02.2017 по 31.03.2017), акт №07/17-П від 01.05.2017 на суму 561000,00 грн (період простою з 01.04.2017 по 30.04.2017), акт №08/17-П від 01.06.2017 на суму 579700,00 грн (період простою з 01.05.2017 по 31.05.2017), які разом з рахунками на оплату позивач направив ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод".
За умовами договору відповідач мав сплатити плату за користування вагонами, нараховану відповідно до актів, починаючи з 73-ої години в розмірі 550,00 грн за вагон за добу, при цьому кожна доба, що почалася, рахується як повна, за час знаходження вагонів на під'їзній колії вивантаження по станції Мушкетово понад нормативний час, проте ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" не підписало і не надало обґрунтованих заперечень відповідно до умов договору у встановлений строк.
Частиною 2 статті 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.
Відповідно до пункту 6.2 договору, сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна негайно у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх початок і закінчення з подальшим наданням, не пізніше 20 днів з моменту настання зазначених подій, довідки Торгово-промислової палати України, яка підтверджує наявність і тривалість форс-мажорних обставин. Порушення зазначених умов позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини.
Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" всупереч вимогам пункту 6.2 договору не повідомляло позивача про настання обставин, які унеможливлюють виконання умов договору.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми боргу за користування вагонами у розмірі 2059750,00 грн.
4.8. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства , згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України.
Пунктом 5.2 договору, передбачено, що за порушення клієнтом зобов'язань передбачених пунктом 5.3 договору та розділом 4 договору в частині розрахунків, клієнт зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочки.
4.9. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведеного, колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки судів про неналежне виконання ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" своїх зобов'язань по договору в частині оплати за користування вагонами, та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання інфляційних в розмірі 395506,29 грн, 3% річних в розмірі 98401,65 грн та пені в розмірі 717701,35 грн за здійсненим місцевим господарським судом перерахунком.
4.10. Частинами 1, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Посилання ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" в касаційній скарзі на порушення норм процесуального права щодо оцінки судом апеляйціної інстанції обставин неможливості користуватися зазначеними вагонами, які є форс-мажорними та підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України № 7789, колегія суддів відхиляє, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не навів будь-яких доводів неможливості подання доказів таких форс-мажорних обставин до місцевого суду. (Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №911/1892/18, від 18.06.2019 у справі №904/3582/18).
4.11. Згідно з частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Інші доводи, наведені Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на те, що вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді спору у даній справі.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод".
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 у справі № 905/1848/17 залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Кролевець
Л. Стратієнко