Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №819/620/17
касаційне провадження №К/9901/43917/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Желєзного І.В., Шарапи В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 (головуючий суддя: Макарик В.Я.) у справі №819/620/17 за позовом Управління Держпраці у Тернопільській області до Виробничого кооперативу «Стріла» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
У квітні 2017 року Управління Держпраці у Тернопільській області звернулось до суду з позовом до Виробничого кооперативу «Стріла», в якому просило застосувати до Виробничого кооперативу «Стріла» заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: зупинити зварювальні роботи, зведення, монтаж будинку та експлуатацію вантажопідіймального крана реєс. №2094.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини першої статті 108 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тут та надалі) у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою суду від 13.04.2017.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Управління Держпраці у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не порушено питання про поновлення цього строку, а також не надано доказів сплати судового збору у розмірі 1600 грн. Цією ухвалою суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.04.2017. Апелянту встановлено строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з момент отримання цієї ухвали.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Держпраці у Тернопільській області подало касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм права просило суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3674-VI).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), п. 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 18.07.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржене судове рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог ст. 341 КАС України, з'ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Вимоги до апеляційної скарги встановлені статтею 187 КАС України (у наведеній вище редакції).
Згідно зазначеної норми до апеляційної скарги, серед іншого, додається документ про сплату судового збору.
У той же час, статтею 5 Законом №3674-VI встановлені пільги щодо сплати судового збору для визначеного у ній переліку осіб.
Так, Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2017, статтю п'яту Закону №3674-VI доповнено пунктом 20 наступного змісту «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення».
Положенням про Державну службу України з питань праці (далі - Держпраці), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, передбачено, що Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення загальнообов'язкове державне соціально страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено 24 територіальні органи Держпраці, з них: 9 Головних управлінь та 15 Управлінь Держпраці в областях.
Згідно пункту 1 Положення про Управління Держпраці в Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 №8, Управління Держпраці в Тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Зміст зазначених норм права дає підстави вважати, що покладені на Державну службу України з питань праці повноваження реалізуються як апаратом Держпраці, так і її територіальними управліннями, яким і є Управління Держпраці в Тернопільській області, а тому на позивача поширюються пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 20 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Аналогічна права позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 804/3111/17, від 21.06.2018 у справі №820/3489/17, від 03.07.2018 у справі № 804/5074/16, від 29.08.2018 у справі №804/6318/17.
Зазначені обставини безпідставно залишені судом апеляційної інстанції без уваги, що призвело до помилкових висновків суду про необхідність сплати позивачем судового збору за подачу апеляційної скарги.
У той же час, Верховний Суд звертає увагу на те, що несплата судового збору була не єдиною підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Так, в першу чергу суд апеляційної інстанції вказав на порушення апелянтом строку апеляційного оскарження та не порушення, у зв'язку з цим, питання про його поновлення.
За змістом частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, зміст наведеної норми свідчить, що у випадку подання апеляційної скарги після закінчення строків, встановлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, така апеляційна скарга залишається без руху.
Відповідно до положень статті 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала отримана позивачем 27.04.2017, що підтверджується відомостями з корінця повідомлення про вручення поштового відправлення, а апеляційна скарга подана 16.05.2017, тобто з пропуском, встановленого статтею 186 КАС України, строку апеляційного оскарження.
Одночасно із поданням апеляційної скарги питання поновлення строків апелянтом не порушувалось.
Верховний Суд зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про пропуск апелянтом строків апеляційного оскарження підтверджений вищезазначеною інформацією наявною у матеріалах справи.
Касаційна скарга доводів в спростування висновків суду апеляційної інстанції про порушення позивачем строків на апеляційне оскарження не містить.
Отже, з огляду на порушення апелянтом строків на апеляційне оскарження та не порушення у зв'язку із цим питання про їх поновлення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області без руху.
За наведених обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для залишення апеляційної скарги Управління Держпраці у Тернопільській області без руху.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд
Касаційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
І. В. Желєзний
В. М. Шарапа