08 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 215/5323/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року (суддя Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 у листопаді 2018 року звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилася у порушенні механізму, порядку, шаблону розгляду заяви від 08.10.2018 згідно порядку ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу» і принципів ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України; зобов'язати Голову виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича протягом 15-ти днів вжити заходи нормативно-правовим актом для забезпечення права особи з інвалідністю на попередження за можливістю страждань і болю, ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України та надати зазначені документи згідно заяви від 08.10.2018; притягнути до адміністративної відповідальності Голову виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за незабезпечення гарантів ст. 3, 28 Конституції України, за незабезпечення охорони прав та законних інтересів, за протиправну бездіяльність згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишено без руху та надано десятиденний строк, з моменту отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 повернуто, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та окремою ухвалою направити позов до суду за територіальною підсудністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишено без руху та надано десятиденний строк, з моменту отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнений адміністративний позов у відповідній кількості із зазначенням адреси електронної пошти позивача або зазначити про те, що така адреса відсутня; викласти вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, а також зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; зазначити підстави звернення в інтересах матері - ОСОБА_2 ; надати суду докази сплати судового збору у сумі 768,40 грн. або докази на підтвердження скрутного матеріального становища.
Від ОСОБА_1 12 червня 2019 року надійшла заява, в якій останній просив вважати виконаними вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки адреса електронної пошти відсутня.
Позивач просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі та предметом спору є захист соціальних прав. На підтвердження клопотання надав довідку УПСЗН Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради № 4665 від 03 червня 2019 року, згідно з якою ОСОБА_1 отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю 1 групи, розмір у 2017 році становив 27 грн. 90 коп.
ОСОБА_1 також зазначив, що не є представником ОСОБА_2 , а піклується про матір і самостійно звернувся до відповідача, а тому є позивачем.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що всі оригінали доказів бездіяльності відповідача знаходяться в останнього, а тому подав заяву про витребування відповідних доказів.
Проте, суд першої інстанції дійшов висновку про невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначив, що ОСОБА_1 була проігнорована вимога суду про надання уточненого позову відповідно до кількості учасників, не надано доказів сплати судового збору чи надано клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору разом, як було зазначено в ухвалі суду про залишення позову без руху.
При цьому, суд не прийняв до уваги довідку № 4665 від 03.06.2019, оскільки аналогічний зміст вже був досліджений судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, і було роз'яснено, що зазначена довідка не відповідає такій ознаці доказів як достатність, що позбавляє суд можливості всебічно оцінити майновий стан позивача та звільнити його від сплати судового збору (довідка № 1001 від 14.11.2018 року).
Колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість таких доводів суду першої інстанції, адже ОСОБА_1 у заяві від 12.06.2019 зазначено, що адреса електронної пошти відсутня, відповідно й відсутня необхідність подання уточненої апеляційної скарги.
Щодо питання звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає, при зверненні до суду з позовом, останній подав заяву про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з п. 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 558 від 29 квітня 2004 року, щомісячна компенсаційна виплата призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).
Щомісячна компенсаційна виплата може бути призначена лише непрацюючій особі, що фактично свідчить про відсутність у ОСОБА_1 такого основного джерела доходу, як заробітна плата. Встановлені обставини надають змогу вирішити питання щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Також не є обґрунтованими вимоги суду першої інстанції про необхідність викладення позивачем вимог щодо предмету спору та наведення їх обґрунтування, адже позов, поданий ОСОБА_1 , містить відповідні обґрунтування щодо підстав звернення до суду та позовні вимоги (предмет позову).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не знайшов обґрунтованими доводи апелянта про неправомірність витребування судом першої інстанції зазначити підстави звернення в інтересах матері - ОСОБА_2 , оскільки не є представником ОСОБА_2 , а піклується про матір і самостійно звернувся до відповідача, а тому є позивачем.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 самостійно зазначено, що ОСОБА_1 звертається в інтересах ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Аналіз наведеної норми права та визначеного ОСОБА_1 у позовній заяві складу учасників справи дає можливість дійти висновку, що за позовною заяву позивачем є саме ОСОБА_2
В разі, якщо ОСОБА_1 вважає, що саме він є позивачем у справі, він має право подати суду уточнену позовну заяву із зазначенням іншого позивача. Така заява має бути подана у кількості, достатній для долучення до матеріалів справи та направлення іншим учасникам справи.
Враховуючи сукупність викладених обставин, з метою забезпечення права особи доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року в адміністративній справі № 215/5323/18 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили з 08 серпня 2019 року та оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 08 серпня 2019 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова