06 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 754/16026/18
провадження № 22-ц/796/10198/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач),
суддів - Стрижеуса А.М., Махлай Л.Д.
за участю помічника судді, який за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1
на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року у складі судді Галась І.А.
у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, -
У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Демчук В.О. звернулася в суд з позовом до відповідача, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь понесені додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 107 241,91 грн.
Позовні вимоги мотивувала тим, що з 29.07.2001 року сторони перебували у шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 25.04.2014 року розірвано. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання яких з відповідача стянуто аліменти за рішенням суду в розмірі по 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення повноліття від дня пред'явлення позову - 18.02.2014 року.
Представник позивача зазначає, що відповідач життям дітей не цікавиться, не виявляє бажання спілкуватися з дітьми, брати участь у їх вихованні. У дітей змінилися потреби і для забезпечення їх фізичного, культурного, духовного розвитку необхідні значні кошти. Крім того з часу прийняття рішення про стягнення аліментів вартість і рівень життя зросли, що потребує додаткових витрат на утримання дітей. Відповідач не приймає участь у додаткових витратах на утримання дитини у відповідності до ст. 185 Сімейного кодексу України. Це, зокрема, виявилося у відсутності постійного і своєчасного матеріального (грошового) утримання дітей. Позивачем були понесені додаткові витрати на утримання дітей, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дітей, їх хворобами тощо).
Так, з метою розвитку здібностей дітей та їх оздоровленням, укладенні договори про надання спортивно-оздоровчих послуг у спортивну клубі «Sport Life» та понесені витрати в сумі 35487,00 грн.; придбано путівку для ОСОБА_3 в табір Дзов Ерудит на суму - 5050.00 грн.
З метою нормального розвитку дітей та з урахуванням їх потреб, було витрачено 16750,00 грн. на заняття з іноземних мов в Центрі іноземних мов «Up&Go». А також укладено: Договір про надання консультативних послуг з ТОВ «Профіт» на суму 3 800.00 грн. про надання послуг з організації навчання для отримання шкільного сертифікату Канади або США на суму 68 577,00.
У зв'язку з хворобами дітей Позивачка неодноразово зверталася за консультацією до наступних лікарів: консультація та прийом в ортодонта Австралійського ортодонтичного центру 12.12.2017, 30.01.2018, 16.10.2018 року - 870,00 грн.; консультація педіатра в ТОВ Медичний центр «Добробут» 30.11.2017 року - 430.00 грн. консультація лікаря - дерматовенеролога в ТОВ «Смарт Медікал Центр» 25.09.2017 року - 350,00 грн.; консультація лікаря - дерматовенеролога в Універсальній дерматологічній клініці 20.01.2018, 20.03.2018 років - 525,00 грн.; консультація лікаря - отоларинголога ТОВ Медичний центр «Добробут» 10.03.2018 - 540,00 грн.; послуги психолога за період з 17.01.2018 по 08.06.2018 роки - 8 300,00 грн.; консультація та придбання контактних лінз, придбання оправи та окулярів ОСОБА_3 - 4 669,70 грн.
Оскільки потреби дітей значно зросли, для забезпеченням належного розвитку та забезпечення життєдіяльності дітей були придбані меблі, одяг, взуття, прилади для навчання, на що було витрачено 70 045,12 грн. Участі у вихованні дітей, догляді за ними, витратах на лікування відповідач не бере.
Витрати, які були необхідними з урахуванням потреб дітей для розвитку здібностей та стану здоров'я склали 214 483,82 грн., половину від яких сторона позивача вважає за необхідне стягнути з відповідача.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 15 400 грн. та вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, 20 червня 2019 року позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення не у повному обсязі додаткових витрат на дітей та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Зазначає, що суд не врахував тих обставин, що відповідач ухилявся від своєчасності сплати аліментів на дітей, мав заборгованість по сплаті аліментів понад 100 000 грн., яку погасив лише в серпні 2018 року. Проте, незважаючи на відсутність матеріальної підтримки з боку відповідача, позивач здійснювала догляд та утримання дітей самотужки, забезпечувала їх всім необхідним, опікувалася їх здоров'ям та розвитком здібностей.
Вказує, що суд безпідставно відхилив доводи позивача про необхідність отримання медичної допомоги дітьми у зв'язку з їх хворобами, придбання меблів, одягу, взуття, приладів для навчання, оскільки, на думку апелянта, ці доводи свідчать про понесені позивачем додаткові витрати на дітей, половину з яких має відшкодувати відповідач.
Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.
Представник позивача свою апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з вищевказаних підстав.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду залишити в силі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з рівності прав та обов'язків обох батьків щодо дітей, а тому вважав, що фактично понесені позивачем додаткові витати, половина яких складає 15 400,00 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що буде справедливим та відповідатиме, насамперед, інтересам дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що сторони перебували у шлюбі з 29.07.2001 року, зареєстрованому Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №1272.
Від спільного подружнього життя сторони мають двох дітей: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження, де в графі батьки записано: батько - ОСОБА_2 (відповідач), мати - ОСОБА_1 (позивач) (а.с.8-9).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.10).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця Ліванської Республіки, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі по 2 000,00 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення повноліття від дня пред'явлення позову - 18.02.2014 року (а.с.11-13).
У позовній заяві позивач зазначає, що спільні з відповідачем діти потребують додаткових витрат на їх утримання, що викликанні особливими обставинами, а саме розвитком їх здібностей, їх хворобами та їх оздоровленням та просить суд стягнути половину понесених додаткових витрат на дітей в розмірі - 107241,91 грн. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов'язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Установивши, що загальна сума додаткових витрат, що понесла позивач на розвиток здібностей дітей складає 30 800,00 грн., а 1/2 їх частина складає 15 400,00 грн., суд вірно виходив з того, що оплата позивачем спортивно-оздоровчих послуг у фітнес клубі «Sport Life», платні консультації з приватними лікарями, не були викликані особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України, тому доводи апеляційної скарги в цій частині на увагу не заслуговують.
Окрім того, ці витрати покриваються за рахунок оплати аліментів, вони не були погоджені з батьком дітей, необхідність їх не підтверджена лікарськими установами державної форми власності.
При цьому додаткові витрати, що понесені позивачем за сплату послуг з навчання дітей на курсах англійської та німецької мови, за відвідування сином басейну, за путівку в табір ДЗОВ «Ерудит» для доньки мають істотне значення для розвитку здібностей дітей, їх оздоровлення, а тому висновок суду про те, що ці витрати викликані особливими обставинами - є цілком правильний та обґрунтований.
Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи. Інші доводи апеляційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає, а отже, слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року у справі - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 серпня 2019 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді А.М. Стрижеус
Л.Д. Махлай