Справа № 362/7412/18 Головуючий в суді І інстанції - Кравченко Л.М.
Провадження № 33/824/1418/19 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
31 липня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2019 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 20.12.2018 о 03 год. 30 хв., ОСОБА_1 в м. Василькові на вул. Грушевського, керував автомобілем FORD C-MAX, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «DragerAlcotest - 6810», ARAM3614, в присутності двох свідків. Результат тесту № 969 позитивний - 0,48%о.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто судовий збір на користь держав у розмірі 384, 20 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що 20.12.2018 забравши батьків з аеропорту, відвіз їх до будинку, який розташований по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зайшов із батьками до їхнього будинку, оскільки у останнього боліло горло та мучив удушливий кашель (на той момент хворів на ангіну). Після чого прополоскав горло спиртовим розчином хлорофіліпту та заприскав його «Зіпелор» та одразу відправився до свого автомобіля, щоб швидше дістатися до свого помешкання. Виїхавши від батьків о 03 год. 30 хв. в м. Василькові на вул. Грушевського ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, причиною зупинки було названо ввімкнення габаритів з запізненням. Однак, апелянт зазначає, що він кервав автомобілем FORDC-MAX, д.н.з. НОМЕР_2 , який належав його сестрі ОСОБА_2 та був придбаний в США. За вимогами законодавства США під час включення запалення в автомобілі автоматично запалються габаритні вогні. З огляду на зазначене причина зупинки була надуманою.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу, не дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Оскільки перевірка водія на стан алкогольного сп'яніння проводилась за допомогою приладу Газоаналізатор Drager«Alcotest 6810», то його показники не можуть вважатися допустимими доказом.
Також, апелянт зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав, що не згоден з результатом проведення огляду.
Таким чином, у зв'язку із незгодою з результатами огляду спеціальним технічним засобом поліцейські зобов'язані були доставити його до найблищого закладу охорони здоров'я для проведення огляду, а за відсутності відповідного медичного огляду покази приладу Drager«Alcotest 6810» не можна вважати належним доказом наявності стану сп'яніння.
Окрім того, апелянт зазначає, що він вже два роки не вживаю алкоголь та в жодному разі б не сів за кермо після вживання алкоголю.
Незважаючи на наслідки хвороби, кашель, біль у горлі та температуру, ОСОБА_1 вранці поїхав у м. Київ, в КМНКЛ «Соціотерапія» де здав кров та отримав сертифікат в якому зазначено, що наркологічних протипоказань для керування автотранспортом у нього не виявлено.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судові засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлені належним чином, причини неявки суду не сповістив, та від останнього жодних заяв про відкладення судового розгляду не надходило.
Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності ,так й самої процесуальної поведінки сторони провадження ,та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
А тому, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 (ч.2) КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом дотримані.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді дослідив письмові докази у справі, та постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 121339 від 20 грудня 2018 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, двома свідками, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та безпосередньо ОСОБА_1
- в письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме те, що в їх присутності було проведено огляд на стан сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_1 у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» Alcotest ARHK-0514, № тесту 1610, результат якого показав 0,48 %.
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що розгляд справи проводили у його відсутність, позбавивши останнього можливості надати свої пояснення у суді, тому постанова суду є незаконної, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки дане право було поновлено судом апеляційної інстанції.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він був не згоден з результатами огляду, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, оскільки будь-яких зауважень з приводу огляду, ОСОБА_1 в протоколі у своїх поясненнях не зазначив.
Посилання апелянта, на те, що під час розгляду справи не було враховано ту обставину, що газоаналізатор Alkotest Drager 6810 у державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення відсутній, що свідчить, на його думку, про те, що показники даного пристрою не можуть вважатися допустимим доказом спростовуються наступним.
Відповідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547, міжповірочний інтервал для газоаналізаторів складає один рік.
Виріб медичний - газоаналізатор Alkotest Drager 6810 виробництва Drager Safety AG & Co KGaA проходив процедуру державної реєстрації згідно положень Постанови КМУ № 1497 від 09.11.2004 року та було видане свідоцтво про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10.02.2010 року - термін дії до 10.02.2015 року. Під час процедури державної реєстрації вироби проходили технічну, доклінічну та клінічну експертизу та випробування. Технічну експертизу виріб проходив у ДП «УМЦС». Таким чином, в період 10.02.2010 - 10.02.2015 років виріб було внесено до Державного реєстру виробів медичного призначення та медичної техніки. Закінчення терміну державної реєстрації означає заборону на ввезення на митну територію України та реалізацію виробів, але не означає заборону на використання виробів, які вже були придбані протягом дії відповідного Свідоцтва та введені в експлуатацію. На поточний момент система державної реєстрації замінена системою оцінки відповідності, яка не передбачає ведення реєстру, аналогічного попередньому та також стосується нових виробів, які тільки будуть реалізовуватися на ринку. Після закінчення терміну дії Свідоцтва, вироби виключаються із відкритої частини відповідного реєстру, але продовжують зберігатися у архіві реєстру, який не знаходиться у відкритому доступі. Таким чином, газоаналізатори Alkotest Drager 6810, які були придбані до 10.02.2015 року, можуть використовуватись на законних підставах.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується сертифікатом про проходження профілактичного наркологічного огляду, є безпідставними. Так, відповідно до положень ст.266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Враховуючи те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, проведений без участі поліцейського, тобто з порушенням вимог вищезазначеної норми, то він вважається недійсним.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 08.02.2019 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Рудніченко