№ 33/824/2370/2019 Постанова винесена суддею Вознюком С.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
11 червня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2019 року
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Як встановив суддя місцевого суду, 12 січня 2019 року о 15 год. 06 хв. в с. Гора Бориспільського району Київської області, по вул. Бориспіль-7, ОСОБА_1 керував автомобілем «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; поведінка, яка не відповідає обстановці; почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2019 року та закрити провадження в справі.
За доводами апелянта висновки суду в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на неналежних і недопустимих доказах, яким суд надав неправильну оцінку, а тому безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.
Зокрема, як стверджує апелянт, в протоколі не викладена суть адміністративного правопорушення, адже не вказано від якого саме огляду він відмовився та не зазначено порядок проходження такого огляду; пояснення свідків викладені на стандартних бланках, не відображають фактичних обставин справи та не містять інформації про те, чи пропонувався йому огляд на місці за допомогою спеціальних технічних засобів.
Вказує, що в матеріалах справи взагалі відсутні підтвердження того, що він керував автомобілем та ще й у стані наркотичного сп'яніння, на час звернення до нього поліцейських його транспортний засіб не рухався, він наркотичні засоби не вживав, тому у нього не могло бути ознак наркотичного сп'яніння, а працівники поліції без жодних пристроїв та експертиз визначили, що він начебто перебував у стані наркотичного сп'яніння, порушили при цьому процедуру огляду та безпідставно склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апелянт посилається на неповноту судового розгляду у зв'язку з тим, що не було допитано свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , зазначених у протоколі, а також пасажирів - свідків ОСОБА_4 (його рідну сестру) та ОСОБА_5 .
Вважає також, що при винесені постанови судом не було з'ясовано обставин, що пом'якшують відповідальність, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушив питання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2019 року, поважність пропуску якого обґрунтував тим, що розгляд справи відбувся у його відсутність, а копію постанови він отримав лише 07 травня 2019 року.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув,клопотання про відкладення розгляду справи не подав, а тому його неявка, з огляду на положення ч. ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному перегляду постанови судді місцевого суду.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги та клопотання, вважаю можливим в даному випадку поновити ОСОБА_1 строк оскарження судового рішення, оскільки з його змістом він ознайомився 07 травня 2019 року та апеляційну скаргу подав 16 травня 2019 року, але апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду були дотримані.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність також встановлена і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проте вимоги вказаного пункту ПДР України, як про це переконливо свідчать докази у справі, ОСОБА_1 виконано не було та його винуватість у вчиненні правопорушення, за обставин, викладених у постанові, підтверджується даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 164030 від 12 січня 2019 року (а.с. 1); направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с. 2); письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 4,5); розписки (а.с. 6); рапорту інспектора поліції Карпусь Д.М. (а.с. 7); відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с. 12).
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 12 січня 2019 року складений уповноваженою на те особою, без істотних порушень положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та, окрім іншого, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, у тому числі в протоколі вказані ознаки наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 , які були виявлені поліцейським, та дії водія в присутності двох свідків щодо ухилення від огляду на стан сп'яніння, є вказівка на порушення вимог п. 2.5 ПДР України та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, зі змісту пояснень ОСОБА_1 у протоколі, в яких він особисто вказав, що не мав наміру зупинятись у забороненому місці, але зупинився, щоб висадити сестру, слідує, що він не заперечував тієї обставини, що керував транспортним засобом.
Не викликають жодних сумнівів у їх достовірності і письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які складені на виконання вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 і їх зміст, викладений власноручно кожним свідком, узгоджується з фактичними обставинами правопорушення, наведеними у протоколі та переконливо доводить, що саме в присутності двох свідків водій ОСОБА_1 12 січня 2019 року о 16 год. 00 хв. відмовився на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, тобто від медичного огляду.
До того ж слід зазначити, що свідки залучались працівниками патрульної поліції з метою дотримання вимог пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок), яким передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Крім того, відеозапис події, долучений до протоколу, також підтверджує дотримання працівниками поліції положень ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку. З указаного відеозапису вбачається, що в присутності двох свідків поліцейський повідомив про виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в лікаря-нарколога, проте ОСОБА_1 від огляду відмовився.
Указані докази, як і інші, що містяться в матеріалах справи, всупереч доводам апелянта, є належними, допустимими та достовірними, здобуті вони з додержанням процесуальної процедури та об'єктивно узгоджуються між собою, тому суддя місцевого суду обґрунтовано поклав їх в основу висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 на порушення поліцейським вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція), з огляду на те, що поліцейський не запропонував йому огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, є непереконливим. Виходячи з того, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, визначені в пункті 4 розділу I Інструкції, про що прямо зазначено в протоколі, огляд на стан наркотичного сп'яніння у будь-якому випадку підлягав проведенню виключно в закладі охорони здоров'я відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, проте ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, що є порушенням п. 2.5 ПДР України та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Безпідставними є і доводи апелянта про неповноту судового розгляду з посиланням на те, що в суді не допитувалися свідки, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 заявляв клопотання про виклик та допит під час судового розгляду свідків, а відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовані обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що відбувалося в присутності двох свідків, доводить відсутність порушення процедури направлення ОСОБА_1 для огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння до закладу охорони здоров'я та дотримання поліцейськими вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновки судді місцевого суду в постанові від 10 квітня 2019 року, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на оцінці доказів, які спростовують позицію ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, отже судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП і відсутні законні підстави для його скасування та закриття провадження в справі, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог
ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Доводи ОСОБА_1 про те, що судом не з'ясовано обставин, які пом'якшують відповідальність та мають значення для вирішення питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, не заслуговують на увагу, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативних стягнень.
З огляду на наведене, вважаю, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2019 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко