01 серпня 2019 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/4151/19
номер провадження: 22-ц/824/7876/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Кашперської Т.Ц., Мережко М.В.,
за участю секретаря - Воронової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Духоти Віталія Володимировича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року у складі судді Шевчука А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним іпотечного договору,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І., у якому просив визнати недійсним іпотечний договір, укладений 19 січня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований в реєстрі за №47.
Також ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення вказаного вище позову шляхом зупинення реалізації на електронних торгах квартири АДРЕСА_1 та заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження цієї квартири у будь-який спосіб, а також вчиняти дії по реєстрації права власності на дане нерухоме майно.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом оспорюваного іпотечного договору від 19 січня 2007 року є чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності його матері ОСОБА_3 та є його єдиним житлом. Зазначав, що 23 березня 2019 року він отримав лист державного підприємства «СЕТАМ» від 28 лютого 2019 року про те, що 27 березня 2019 року о 09 год. 00 хв. будуть проведені електронні торги по реалізації вказаної вище квартири в рахунок погашення боргу за кредитним договором №014/21-03/21 від 18 січня 2019 року, на забезпечення якого було укладено оспорюваний іпотечний договір. Вважав, що реалізація квартири, яка є предметом іпотеки, в подальшому зробить неможливим або ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання недійсним іпотечного договору. Крім того, вказував, що зазначена вище квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому вона не може бути відчужена.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва 03 квітня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою судупершої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Духота В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки визначені позивачем у заяві види забезпечення позову повністю узгоджуються із п.п.2, 3 ч.1 ст.150 ЦПК України. Крім того, позивач обґрунтував свою заяву про забезпечення позову тим, що реалізація квартири, яка є предметом іпотеки за оспорюваним іпотечним договором, в подальшому зробить неможливим або ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання недійсним іпотечного договору, а також дана квартира є єдиним житлом позивача, що узгоджується із положеннями ч.2 ст.149 ЦПК України. Також вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ініційовані позивачем види забезпечення позову є фактично втручанням у правовідносини, які виникли між кредитодавцем та позичальником поза межами судового засідання без встановлення обставин з'ясування підстав для реалізації майна.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» вказує, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою, а висновки суду про відсутність підстав для забезпечення позову є правильними. Зазначає, що забезпечення позову в обраний заявником спосіб фактично призведе до незаконного зупинення рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/21-03/21 від 18 січня 2007 року, на забезпечення якого було укладено оспорюваний іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Крім того, вказує, що зазначена вище квартира не є єдиним житлом позивача. Просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники справи не скористалась своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ст.150 ЦПК України не передбачено можливості зупинення реалізації арештованого майна, яка здійснюється на виконання рішення у іншій справі, якщо позовні вимоги не стосуються зняття арешту та права власності на це майно, або оскарження виконавчого документа, на підставі якого здійснюється стягнення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчиняти певні дії.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І., у якому просив визнати недійсним іпотечний договір, укладений 19 січня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований в реєстрі за №47.
Тобто, предметом спору у даній справі є визнання недійсним іпотечного договору.
Тому обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом зупинення реалізації на електронних торгах квартири, яка є предметом іпотеки та заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження квартири у будь-який спосіб, а також вчинення дій по реєстрації права власності на дане нерухоме майно, не є співмірними із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами та не свідчить про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Колегія суддів враховує, що забезпечення позову шляхом зупинення реалізації на електронних торгах квартири, яка є предметом іпотеки та заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження квартири у будь-який спосіб, а також вчинення дій по реєстрації права власності на дане нерухоме майно,не стосується і не пов'язане з можливим задоволенням позову про визнання недійсним іпотечного договору, оскільки таке рішення суду не підлягає виконанню в примусовому порядку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 прозабезпечення позову.
Таким чином, суд першої інстанції виконав вимоги ст.263 ЦПК України щодо законності і обгрунтованості судового рішення, правильно встановив обставини у справі тадійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та нормах процесуального права, які судом першої інстанції правильно застосовані.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Духоти Віталія Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді