621/91/19
2/621/442/19
іменем України
07 серпня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
в складі: головуючого - Бібіка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Горобець Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
15.01.2019 командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 із вимогами: стягнути з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в сумі 3727 грн. 96 к.; стягнути судові витрати.
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 157 від 27.07.2017 прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований до списків особового складу та призначений на посаду курсанта.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України ОСОБА_1 неодноразово порушував вимоги ст. ст. 11, 12, 13, 49, 24 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого законом України від 24.03.1999 року № 548-ХГУ, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного Статутут Збройних Сил України, затвердженого законом України від 24.03.1999 року № 551-ХVІ, а саме, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов"язок, берегти державне майно.
Одним з порушень є перебування на військовій службі у стані алкогольного сп"яніння, що підтверджується протоколом медичного огляду від 14.08.2017 № 605. Наказом командиравійськової частини НОМЕР_1 від 16.08.2017 № 423-ОД ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення "Сувора догана". За вживання спиртних напоїв на території військової частини наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2017 № 491-ОД ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення "Попередження за неповну службову відповідність".
На солдата ОСОБА_1 неодноразово складалися адміністративні протоколи в/ч А 3211 № 130, № 154 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, які направлені на розгляд до Яворівськогог районного суду.
Згідно з п. 102 Дисциплінарного статутут Збройних Сил Українир, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХІV, попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право. Якщо протягом шесті місяців після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов"язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужьовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби.
Враховуючи дану норму законодавства та невихід на службу без повжних причин 15.09.2017 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 605-ОД від 15.09.2017 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю на підставі п. е.п. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" та п. 6 наказу притягнуто до матеріальної відповідальності у сумі 4043 грн 16 коп.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 208 від 20.09.2017, ОСОБА_1 за систематичне порушення військової дисципліни був звільнений у запас за пунком "е" (через службову невідповідність), 27.07.2017 справи та посаду здав та вибув до Зміївського РВК Харківської області для зарахування на військовий облік. Тобто, відповідач отримав речове майно, однак, був достроково звільнений за порушення військової дисципліни і строк носіння обмундурування не закінчився, чим заподіяв матеріальну шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.01.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.03.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено дол розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини третьої названої статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За положенням ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У відповідністю до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву,а позивач-разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З огляду на це та, враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині п'ятій статті 279 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 № 157 від 27.07.2017 прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований до списків особового складу та призначений на посаду курсанта (а. с. 4).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, отримав речове майно, однак був достроково звільнений за порушення військової дисципліни і строк носіння обмундирування не закінчився, чим заподіяв матеріальну шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 .
Даний факт підтверджується витягом з наказу № 208 від 20.09.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , звільненого наказом командира 355 НМП від 20.09.2017 № 1- РС у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність), вважати таким, що 20.09.2017 справи та посаду здав та вибув до Зміївського РВК Харківської області для зарахування на військовий облік. З 20.09.2017 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Провести відрахування вартості обмундирування в сумі 4043 грн 16 коп, обчислену пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння (а.с. 5)
Крім того, з акту службового розслідування та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2017 вбачається, що ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин у розташуванні військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 в період з 09 години до 17 години п'ятниці 15.09.2017 та проводив час на власний розсуд (а.с. 8-10)
Згідно вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на військовослужбовців покладено обов'язок сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки і додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Статтею 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що про все, що сталось із військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальнику.
Крім того, у відповідності до ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатись до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Викладене вказує на зухвалу поведінку солдата ОСОБА_1 , який усвідомлюючи характер своїх дій та їх наслідки, умисно 15 вересня 2017 року в період з 09 годин до 17 години не вийшов на військову службу без поважних причин та проводив час на власний розсуд, нікого про це не повідомивши.
Відсутність солдата ОСОБА_1 на військовій службі без поважних причини, входить до Переліку порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни, визначених наказом Міністра оборони України від 28.07.2016 №388 "Про затвердження Інструкції про порядок надання доповідей і донесень про злочини, порушені кримінальні справи, події, адміністративні корупційні правопорушення, грубі порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України".
Згідно статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Особи, що посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягуються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Постановою Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» 23.06.95р. N 243/95-ВР (надалі - Постанова ВРУ N 243/95-ВР), закріплено, що відповідно до Конституції України та інших актів законодавства України військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані зобов'язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоді.
Пунктом 2 постанови ВРУ N 243/95-ВР визначено, військове майно -це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливо- мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.
Пунктами 3, 32 постанови КМУ №1444 від 28.10.2004 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» передбачено наступне - речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майна непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно. До інвентарного майна належать теплі та постільні речі, табірні та спеціальні намети, спеціальний одяг і льотно-технічне обмундирування, засоби індивідуального захисту, санітарно-господарське майно, спортивний інвентар та музичні інструменти. Інвентарне майно видається тільки у тимчасове користування (експлуатацію).
Постановою ВРУ «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» п. 31, - у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
Відповідно до ст. 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Пунктами 2, 3, 4 частини І постанови Верховної Ради України №243/95- ВР від 23.06.1995р. «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» (надалі - заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишковґ'виплати. У випадках, передбачених «пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна. Військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за наявності: заподіяння прямої дійсної шкоди; протиправної їх поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вини у заподіянні шкоди. Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.
Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
За нормами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до «Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 року № 880.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню вказаної шкоди, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме в розмірі 3727 грн. 96 коп.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України, належить стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов військової частини НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 )матеріальну шкоду у розмірі 3727 (три тисячі сімсот двадцять сім) 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі складено 07.08.2019.
Головуючий -