Справа № 639/4064/19
Провадження № 2/639/1516/19
02 серпня 2019 року
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/4064/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Державна міграційна служба України Новобаварський районний відділ у м. Харкові, Департамент служб у справах дітей по Новобаварському району про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,-
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить їй на праві особистої власності на підставі договору дарування від 03 серпня 1996 року. В будинку зареєстрований ії колишній чоловік ОСОБА_2 , шлюб з яким було розірвано 16 листопада 2004 року. Позивач зазначила, що відповідач після розірвання шлюбу приблизно 15 років не проживає в будинку, не сплачує комунальні платежі, не бере участь у його утриманні. Таким чином, відповідач за даною адресою зареєстрований, однак фактично не проживає, в зв'язку з чим втратив право користування житлом..
В судовому засіданні позивач, позов підтримала у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні вищенаведеним.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Від представника Департамент служб у справах дітей по Новобаварському району Рогожиної В.В. надійшла заява про розгляд справи у ії відсутність.
Представник Державна міграційна служба України в судове засідання не зявився , про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Суд, вислухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 03.09.1996 року, реєстр. № 3-3179 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 ,що підтверджується копією договору. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом № 173987603 від 16.07.2019 року (а.с. 12,13, 34).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 16 листопада 2004 року, про що зробдено актовий запис № 398 (а.с. 6).
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 19.06.2019 року, в будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований відповідач ОСОБА_2 (а.с.14).
Положеннями статей 317, 319, 321 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В судовому засіданні були опитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Останній пояснив суду, що вони з позивачем дружать сімями, вона є їх сімейним лікарєм. Він часто буває в гостях у позивача і ніколи не бічив відповідача та його речей.
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що відповідач після розірвання шлюбу у будинку, який належить позивачу не проживав, речей його у будинку немає. Вона є подругою позивача, яка залишала ключі від будинку для нагляду, коли виїжджала на тривалий час. За останні роки відповідач жодного разу не з'являвся в житловому будинку.
Позивач вважає, що факт реєстрації відповідача у належній їй частині житлового будинку, порушує її права, як власника, оскільки вона не може вчиняти певних правочинів без його згоди.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Також, враховуючи ту обставину, що відповідач за місцем реєстрації тривалий час не проживає, позивач вважає його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, відповідно до вказаних положень закону, підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є відсутність цієї особи без поважних причин протягом встановленого законом строку в жилому приміщенні, право користування яким має ця особа.
Судом встановлено, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим ОСОБА_2 , який фактично не проживає за вказаною адресою з 2004 року, що є підставою вважати його таким, що втратив право користування житловим будинком.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання третю особу зняти з реєстрації відповідача, слід зазначити, що подання позову до третіх осіб законодавством не передбачено.
Згідно абз.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до вимог законодавства, після набрання рішення законної сили, вона має право звернутися до органів реєстрації з відповідною заявою.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача частково обґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, ч.4 ст. 223, 228, 230, 243, 244, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Харкова апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.08.2019 року.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Новобаварський районний відділ у м. Харкові Державної міграційної служби України, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Григорівське шосе, 67.
Третя особа: Служба у справах дітей по Новобоварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, зареєстроване місцезнаходження: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 11.
Суддя С.О. Рубіжний