Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1313/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Одеський авіаційний завод", м.Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех", м.Харків
про стягнення 2 198 179,50грн.
за участю представників:
від позивача: Фурманов О.І., положення про підрозділ від 05.12.2018
від відповідача: Могільовкін Р.Ю., довіреність від 09.10.2017
Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "Укрінтех" (надалі - відповідач) про стягнення 2198179,50грн., з яких: 1592382,00грн. пені та 605797,50грн. штрафу.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки товару за договором постачання №438/ДКБ-17 від 30.11.2017.
Ухвалою від 07.05.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.05.2019.
27 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначив, що твердження позивача щодо виконання відповідачем зобов'язання з поставки продукції 17.01.2019 не відповідають фактичним обставинам, оскільки продукція за договором постачання №438/ДКБ-17 від 30.11.2017 була передана позивачу за накладною №УК78 від 03.07.2018. Також у липні 2018 року було складено акт приймання-передачі та перевірки працездатності продукції, в якому визначено, що гарантійний термін на Міні лабораторію аналізу мастил BALTECH ОА-5800 №FL58-0021 починається також з 03.07.2018 та триває 12 місяців. Окрім того, відповідно до платіжного доручення №3169 від 26.09.2018 позивач сплатив на користь відповідача суму в розмірі 2596275,00грн. в якості остаточної оплати вартості отриманої продукції. А відповідно до положень пункту 2.3.2 Договору остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі продукції. Також відповідач зазначив, що заявлена позивачем сума штрафних санкцій є значно завищеною та не відповідає справедливості, добросовісності та розумності. Так, стягнення штрафних санкцій у розмірі 2198179,50грн., що складає 25,4% від вартості продукції за Договором, спотворить дійсне правове призначення неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання, стягнення штрафних санкцій перетвориться на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У підготовчому засіданні 28.05.2019 судом оголошено перерву до 25.06.2019.
03 червня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Зазначив, що підписання акту приймання-передачі відбулося саме 17.01.2019 з огляду на те, що до цього часу відповідачем не були виконані свої зобов'язання за договором у повному обсязі, що підтверджується наявним у справі листуванням сторін щодо доукомплектування та проведення пусконалагоджувальних робіт поставленої продукції. Складання за формою акту приймання-передачі у липні 2018 року (при цьому без зазначення дати) не означає його направлення для підписання позивачу у липні 2018 року. Датою підписання є саме 17.01.1019 і саме така дата міститься в даному акті. Більше того, відповідач не надав жодних доказів передання чи направлення акту позивачу в липні 2018 року, а тому такі його твердження не обґрунтовані, адже нічим не підтверджені. Щодо здійснення оплати продукції 26.09.2018 позивач зауважив, що умови п.2.3.2 Договору не забороняли здійснити оплату товару раніше підписання сторонами акту приймання-передачі продукції. Крім того, позивач зауважив, що накладна на поставку продукції не є документом, що засвідчує факт поставки товару, оскільки п.3.9 Договору встановлено, що датою постачання продукції постачальником та датою отримання продукції покупцем є дата підписання сторонами акту приймання-передачі продукції на умовах визначених п.3.7 даного Договору. Крім того, позивач наголосив, що у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, Міністерство Оборони України, згідно умов державного контракту від 28.06.2016 №403/2/16-5, направило позивачу претензії №403/2/2/3428 від 03.05.2018, №403/2/2/4136 від 30.05.2018, в яких повідомило про нарахування штрафних санкцій.
25 червня 2019 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких навів відповідне нормативне обґрунтування своїх вимог.
У підготовчому засіданні 25.06.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 08.07.2019.
У судовому засіданні 08.07.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення судового засідання на 24.07.2019.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив, та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив позов залишити без задоволення.
У судовому засіданні 24.07.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
30 листопада 2017 року між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір постачання №438/ДКБ-17 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати продукцію, вказану у специфікації (Додаток №1 до цього Договору), далі продукція, а покупець - прийняти та оплатити таку продукцію.
На підставі Додатку №1 до Договору (специфікація), відповідач зобов'язувався поставити позивачу наступну продукцію: Міні лабораторія аналізу мастил BALTECH ОА-5800 (1 к-т), у тому числі її складові частини, а також технічні характеристики, повний перелік яких наведений у специфікації.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вартість продукції за даним договором становить 8654250,00грн. (з ПДВ), що станом на 06.10.2017 еквівалентно 275000,00 Євро за офіційним курсом НБУ.
Згідно з пунктами 2.3.1, 2.3.2 Договору, покупець на підставі рахунку отриманого від постачальника перераховує аванс в сумі до 70% від загальної вартості продукції з ПДВ впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції.
На підставі рахунку відповідача №УК438 від 12.12.2017 позивач перерахував аванс у розмірі 70% на суму 6057975,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1029 від 21.12.2017.
За умовами пункту 3.2 Договору постачальник зобов'язується виконати постачання продукції не пізніше 150 календарних днів з моменту виконання покупцем пункту 2.3.1.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний поставити обумовлену Договором продукцію не пізніше 20.05.2018.
У пункті 3.9 Договору сторони узгодили, що датою постачання продукції постачальником та датою отримання продукції покупцем є дата підписання сторонами акту приймання-передачі продукції на умовах визначених п.3.7 даного Договору.
Відповідач в установлений пунктом 3.2 Договору строк продукцію не поставив, у зв'язку з чим позивач направив йому претензію №2208/ЮВ від 24.05.2018, в якій вимагав негайно поставити товар.
03 липня 2018 року сторонами підписано видаткову накладну №УК78 від 03.07.2018, згідно з якої відповідач передав позивачу міні лабораторію аналізу мастил BALTECH ОА-5800 у кількості 1шт. на суму 8654250,00грн.
26 вересня 2018 року позивач згідно платіжного доручення №3169 від 26.09.2018 здійснив остаточну сплату 30% вартості продукції в сумі 2596275,00грн.
Однак при цьому сторонами не було підписано передбачений пунктом 3.9 договору акт приймання-передачі продукції.
Як зазначає позивач позові та у відповіді на відзив, після отримання міні лабораторії від відповідача, останній протягом тривалого часу не міг завершити технічні випробувальні роботи по запуску поставленої продукції, а також не надав повного обсягу передбаченої Договором та специфікацією технічної документації.
Так, відповідно до пункту 3.5 Договору разом з продукцією постачальник передає покупцю свідоцтво про повірку відповідно до вимог чинного законодавства України, методику повірки (калібрування), паспорт на товар (сертифікат якості), інструкцію по експлуатації (українською або російською мовами).
А згідно з пунктами 3.7, 3.8 Договору постачальник здійснює технічне консультування працівників покупця та проведе у присутності фахівців покупця технічні випробувальні роботи по запуску поставленої продукції, за результатами яких складається протокол випробувань. Після проведення пусконалагоджувальних робіт сторони впродовж 3-х робочих днів складають та підписують акт приймання-передачі продукції.
Зазначене, зокрема, підтверджується наявним у справі листуванням сторін, а саме:
- листом №П-У 0791 від 01.08.2018, яким відповідач просив позивача дозволити вхід/вихід співробітників ТОВ "НВП "Укрінтех" з метою проведення пуско-налагодження обладнання міні лабораторії;
- листом №П-У1214 від 23.11.2018, яким відповідач повідомив позивача про те, що в комплект поставки міні лабораторії BALTECH ОА-5800 включена методика повірки даного обладнання. Розробку методики ТОВ "НВП "Укрінтех" здійснює сумісно з уповноваженим на розробку та затвердження методик повірки органом - ДП "Укрметртестстандарт". Також відповідач зазначив, що на даний час методика розроблена в повному обсязі та проходить обов'язкову процедуру валідації в ДП "Укрметртестстандарт". Строк надання даної методики на адресу позивача - не пізніше 14.12.2018;
- листом №5022/ДКБ1 від 05.12.2018, яким позивач повідомив відповідача, що під час перевірки обладнання міні лабораторії лічильник частинок показував результати, що відрізнялись з паспортними даними версифікаційного зразка. 02.08.2018 спеціалістом відповідача була проведена робота по калібруванню і перевірці міні лабораторії на нових еталонах. Після закінчення налагоджувальних робіт, дане обладнання все ще не було готове до використання, оскільки були відсутні: керівництво з експлуатації, свідоцтво про калібрування та методика повірки. Зазначені документи, крім методики повірки, були отримані до 23.08.2018 включно. У зв'язку з цим відповідач просив пришвидшити надання методики.
Відповідач належними доказами вищевказані обставини не спростував.
У зв'язку з вищевикладеним, передбачений пунктом 3.9 Договору акт прийому-передачі та перевірки працездатності продукції сторони підписали лише 17.01.2019.
Таким чином, відповідач фактично виконав свої договірні зобов'язання щодо поставки товару з простроченням, яке тривало з 21.05.2018 по 16.01.2019.
З огляду на допущене відповідачем порушення умов Договору, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 1592382,00грн. та штраф у розмірі 605797,50грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За умовами Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання передати позивачу продукцію, вказану у специфікації (пункт 1.1 Договору).
Разом із тим, до обов'язків позивача було віднесено і надання документації, передбаченої пунктом 3.5 Договору, а також проведення випробувальних та пусконалагоджувальних робіт (пункти 3.7, 3.8 Договору).
Лише після виконання відповідачем всіх цих обов'язків сторони, згідно пункту 3.8 Договору, могли скласти та підписати акт прийому-передачі продукції. Відповідно, саме з моменту підписання такого акту відповідач може вважатися таким, що належним чином виконав договірні зобов'язання.
У зв'язку з цим, пунктом 3.9 Договору сторони визначили, що датою постачання продукції постачальником та датою отримання продукції покупцем є дата підписання акт прийому-передачі продукції.
Доводи відповідача про те, що поставка продукції відбулася в момент підписання сторонами видаткової накладної, суперечать вищенаведеним умовам Договору.
Зокрема, факт здійснення позивачем остаточного розрахунку до моменту підписання акту прийому-передачі продукції не суперечить пункту 2.3.2 Договору.
Щодо послань відповідача на те, що акт прийому-передачі продукції було датовано липнем 2018 року (без зазначення дати) суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні як докази направлення даного документа раніше фактичної дати його підписання (17.01.2019), так і докази підписання цього акту до цієї дати, тобто протягом липня 2018 року - січня 2019 року.
Суд наголошує, що відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, оскільки сторонами було встановлено вищевказаний порядок поставки товару, він є обов'язковим для виконання в межах Договору.
З матеріалів справи вбачається, що акт прийому-передачі та перевірки працездатності продукції сторони підписали лише 17.01.2019, а тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідач виконав свої договірні зобов'язання саме 17.01.2019, тобто з порушенням встановленого пунктом 3.2 Договору строку.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену ст.231 ГК України та умовами Договору.
Так, згідно з частиною 2 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналогічні умови встановлені й у пункті 6.3 Договору.
На підставі вказаних норм та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу пені в сумі 1592382,00грн. за період з 21.05.2018 по 20.11.2018, тобто в межах 6-місячного строку передбаченого частиною 6 статті 231 ГК України, а також 7% штрафу в сумі 605797,50грн., оскільки прострочення виконання зобов'язання щодо поставки продукції тривало більш ніж 30 днів.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Щодо посилань відповідача на відсутність збитків у позивача, у зв'язку з порушенням строків поставки за Договором та надмірним розміром штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Позивачем надано суду претензії Міністерства Оборони України, які були направлені позивачу у зв'язку із невиконанням умов державного контракту від 28.06.2016 №403/2/16-5, та в яких повідомило про нарахування штрафних санкцій. Як вказує позивач, відповідне прострочення виконання етапу 3 дослідно-конструкторської роботи (ДКР) за державним контрактом від 28.06.2016 №403/2/16-5 сталося у тому числі через неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, при вирішенні судом питання про зменшення пені слід враховувати не самий лише розмір збитків, які були спричинені правопорушенням, але й "інші обставин, які мають істотне значення".
Зокрема, статтею 233 ГПК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, суду в обов'язковому порядку слід враховувати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Втім, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження існування вищевказаних обставин.
Зокрема, відповідачем не доведено факту знаходження підприємства у тяжкому фінансовому стані або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача у зв'язку із сплатою пені в установленому Договором розмірі.
До того ж, відповідачем не було заявлено і відповідне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, а лише висловлена позиція про повну відмову у задоволенні таких вимог.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення сум пені та штрафу.
Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1592382,00грн. пені та 605797,50грн. штрафу у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" (61064, м.Харків, вул.Воложанівська, буд.43, кв.7, код 37461045) на користь Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, м.Одеса, пр.Небесної Сотні, буд.32-А, код 07756801) 1 592 382,00грн. пені, 605 797,50грн. штрафу, 32 972,70грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "05" серпня 2019 р.
Суддя М.В. Калантай