07.08.2019 Справа № 908/1949/19
м. Запоріжжя
Суддя Господарського суд Запорізької області Горохов Ігор Сергійович, розглянувши матеріали позовної заяви
позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРМ-Агро», 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ярослава Мудрого, буд. 11/2
відповідач «La Mieleria srl», Corlo Torini 1/b. 28010 Novara (NO) Italy, P. Lva 02350770034
про стягнення коштів
установив
02.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРМ-Агро" до "La Mieleria srl" про стягнення 35 228,55 євро, що еквівалентно 998 192,82 грн.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2019 справу № 908/1949/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 17.09.2018 між ТОВ "ВРМ-Агро" (Продавець) та "La Mieleria srl" (Покупець) укладено контракт № 4-VRM/La Miel продажу і поставки товару відповідно до пункту 1.1. якого Продавець продає, а Покупець придбаває 0409000000 український натуральний мед врожаю 2018 (Товар): натуральний соняшниковий мед гомогенізований - 70 металевих бочок об'ємом 200 л. (вага нетто 290 кг +/- 2%). Якість товару обумовлена специфікацією до цього договору.
Відповідно до п. п. 4.1., 4.2 контракту валюта цього контракту - євро. Оплата Товару здійснюється протягом 15 днів після доставки Товару, дату якої підтверджує CMR.
У пункті 7.4. контракту визначено, що будь-який спір, розбіжність або претензія у зв'язку з цим договором або його порушенням, розірванням або недійсністю будуть остаточно вирішені шляхом розгляду у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгівельно-промисловій палаті України та буде розглядатися у відповідності з його Регламентом. Рішення Арбітражного суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов вказаного контракту ТОВ "ВРМ-Агро" виконало взяті на себе зобов'язання щодо поставки на адресу "La Mieleria srl" товару на загальну суму 35 228,55 євро. З метою виконання свої зобов'язань, щодо поставки товару, ТОВ "ВРМ-Агро" уклало з ТОВ "Шевелл Інк" договір-доручення № 2711 від 27.11.2017 на виконання послуг з перевезення вантажу в межах України та за його межами. На виконання договору-доручення № 2711 від 27.11.2017 між ТОВ "ВРМ-Агро" та ТОВ "Шевелл Інк" погоджено та підписано транспортну заявку № 0409 від 04.09.2018 на транспортно-експедиційне обслуговування, згідно якої ТОВ ""Шевелл Інк" зобов'язувалось здійснити перевезення вантажу (сировина в бочках, об'єм 86 м. куб., вага 21.5 т.) на територію Італії (адреса місця розвантаження "La Mieleria srl" Via Suno 31/c - 28012 Cressa). Вказана поставка підтверджується наступними документами: Інвойсом № 7 від 20.09.2018, Специфікацією від 20.09.2018, вантажною митною декларацією (ВМД) ЕК 10 АА UA508030/2018/005832, Міжнародною товарно-транспортною накладною СRМ серії А № б/н, договором доручення № 2711 від 27.11.2017, актом надання послуг № 904 від 14.09.2018, транспортною заявкою № 0409 від 04.09.2018, платіжним дорученням № 1940 від 18.09.2018, міжнародним ветеринарним сертифікатом НА № 000597 від 21.09.2018. Після отримання товару, Покупець не пред'явив ніяких претензій щодо кількості та якості отриманого Товару, як визначено умовами укладеного Контракту. Тобто товар отриманий від Продавця, повністю відповідає умовам за кількістю та якістю. Однак, у визначені Контрактом строки Покупець не виконав свої зобов'язання, не сплатив Продавцю протягом 15 днів після поставки товару суму в розмірі 35 228,55 євро.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до статті 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
В частині 1 статті 27 ГПК України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Укладений між сторонами контракт № 4-VRM/La Miel продажу і поставки товару за його суттю не відноситься до таких договорів через особливості яких можливе його виконання лише в певному місці. Позивач наполягає на тому, що він повністю виконав свої зобов'язання за контрактом, тобто поставив товар відповідачу за місцем його поставки, визначеного в договорі - Італія, тобто за місцезнаходженням відповідача.
За змістом позовних вимог відповідач повинен був після отримання товару виконати свої зобов'язання за вказаним контрактом, а саме сплатити на користь позивача грошові кошти в розмірі 35 228,55 євро.
При цьому у контракті не визначено, що виконання свого обов'язку щодо оплати за отриманий товар відповідач має здійснити на території України, в тому числі у Запорізькій області.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ГПК України вказаний позов має бути пред'явлений за місцезнаходженням відповідача.
При цьому, суд враховує, що позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач має на території України, зокрема в Запорізькій області, офіційне представництво.
Отже, за таких обставин, за правилами визначення підсудності відповідно до положень ГПК України цей спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки має бути пред'явлений до компетентного суду на території країни Італія за місцем знаходженням відповідача.
Позивачем не надано доказів, що законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВР України передбачений інший порядок визначення підсудності вказаного спору.
Крім того, позивач не позбавлений права відповідно до пункту 7.4. контракту, звернутися за захистом своїх прав до міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України.
Посилання позивача на невірне зазначення назви вказаного суду в контракті, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України передбачено, що будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом передбачено ч. 5 ст. 4 та ст. 22 ГПК України.
Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 910/4272/18.
При цьому, позивач не надав суду доказів того, що він звертався до визначеного міжнародного комерційного арбітражу і йому за вказаних підстав було відмовлено в розгляді спору.
Інші доводи позивача в обґрунтування підсудності, судом до уваги не приймаються в силу викладеного.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач має право звернутися з відповідним позовом до міжнародного комерційного арбітражу при Торгівельно-промисловій палаті України або до компетентного суду на території країни Італія за місцем знаходженням відповідача, та приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства України.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу за відповідним клопотанням.
Керуючись ч. 1 ст. 27, ч. ч. 1, 5 ст. 29, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
1. Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРМ-Агро" від 29.07.2019 до "La Mieleria srl" про стягнення 35 228,55 євро, що еквівалентно 998 192,82 грн.
2. Копію ухвали направити сторонам.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Матеріали направити на адресу позивача, зазначену у позовній заяві.
Додаток: на 73 аркушах, в тому числі: фіскальний чеку від 10.06.2019, платіжне доручення № 523 від 24.06.2019 на суму 15 585,28 грн.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.08.2019.
Суддя І. С. Горохов