Справа 2-А-97/2010
19 лютого 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Миронової О.В.,
при секретарі - Матвєєвій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування -
25.01.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення на нього адміністративного стягнення від 31.10.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 430 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КпАП України протиправною та її скасування
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення Правил дорожнього руху, оскільки він не порушував правила проїзду перехрестя.
Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.
Пропуск строку звернення до суду за захистом порушеного права позивач мотивував поважною причиною - отриманням 21.01.2010 року постанови про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України складений 31.10.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України - порушення водіями вимог дорожніх знаків, а саме: в м.Вознесенську по вул.Жовтневої революції позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, виїхав на перехрещувальну частину згідно з сигналом світлофора, що дозволяє рух, не виїхавши в наміченому напрямку незалежно від сигналу світлофора на виїзді, чим порушив п. 16.8 Правил дорожнього руху. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 430 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України п ропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Підлягає поновленню позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду пропущений ним з поважної причини.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів постанова не містить. Тоді, як свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила пояснення позивача. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
Постанову ВЕ №123837 від 31.10.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: (підпис) ОСОБА_4
З оригіналом згідно.
Суддя-