Справа 2-А-96/2010
10 лютого 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Миронової О.В.,
при секретарі - Григоренко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державної автомобільної інспекції Головного ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування -
22.01.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови від 21.01.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 1 КпАП України.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення Правил дорожнього руху, так як він 21.01.2010 року на вулиці Щорса в м.Вознесенську здійснив вимушену зупинку за 30 метрів до зупинки маршрутного таксі, через те, що через погодні умови снігом засипало лобове скло і він не мав можливість їхати далі. При зупинці він увімкнув аварійні ліхтарі.
Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України складений 21.01.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України - порушення водіями транспортних засобів правил зупинки, стоянки, а саме: на перехресті в м.Вознесенську по вул..Щорса позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку і стоянку транспортного засобу ближче 10 метрів від посадкових майданчиків маршрутних транспортних засобів, чим порушив Правила дорожнього руху України. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Свідчення позивача підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_3, а також довідкою начальника метрологічної станції Вознесенськ від 26.01.2010 року.
Відповідно до ст.17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
Постанову ВЕ №117313 від 21.01.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.В.Миронова