Справа №: 398/1624/19
провадження №: 2/398/1219/19
Іменем України
"30" липня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Швеця С.В.,
представника відповідача - Решетняка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопразького комунального підприємства про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Новопразького комунального підприємства про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 11 вересня 2018 року по 12 березня 2019 року працював у Новопразькому комунальному підприємстві на посаді робітника по благоустрою. Наказом №16 від 12.03.2019 року він був звільнений з посади за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. На момент звільнення підприємство не провело повного розрахунку по заробітній платі. На даний час заборгованість по зарплаті складає 14 978,29 грн. Оскільки, заборгованість по заробітній платі не була виплачена у строки встановлені законом, просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення в розмірі 8 755,56 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що заборгованість по заробітній платі йому після звільнення сплачували частково та повністю розрахувалися 19 червня 2019 року, у зв'язку з чим просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 13 березня 2019 року по 18 червня 2019 року включно.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що на даний момент відповідачем заборгованість по заробітній платі виплачена в повному обсязі, а тому просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 13 березня 2019 року по 18 червня 2019 року включно. Крім того, зазначив, що з сумою середньоденного заробітку, яка зазначена в довідці - 247,62 грн., погоджується.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що комунальне підприємство є госпрозрахунковим підприємством, яке отримує кошти за договорами на виконання робіт. Кошти у підприємства з'явились лише у квітні 2019 року. По заробітній платі з позивачем розрахувалися повністю в червні 2019 року.
Заслухавши в ступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
З 11 вересня 2018 року по 12 березня 2019 року позивач працював у Новопразькому комунальному підприємстві на посаді робітника по благоустрою. Наказом №16 від 12.03.2019 року він був звільнений з посади за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а. с. 11).
У день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку, зокрема, не виплачено заборгованість із заробітної плати в загальному розмірі 14 978,73 грн., що підтверджується довідкою про заробітну плату до видачі.
Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Остаточну виплату належної позивачу при звільненні суми, відповідач здійснив 19 червня 2019 року, що не оспорюється сторонами.
Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період, а після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Довідкою відповідача №245 від 29 липня 2019 року підтверджується, що середньоденний заробіток позивача становить 247,62 грн., що не оспорюється позивачем.
Відповідно до норм тривалості робочого часу на кожний рік з часу звільнення кількість робочих днів становить за березень 2019 року (з 13 березня 2019 року) - 13 днів, за квітень 2019 року - 20 днів, за травень 2019 року - 22 дні, за червень 2019 року (по 18 червня 2019 року включно) - 11 днів, всього 66 дні.
Середній заробіток, який підлягає стягненню на користь позивача, складає 16 342,92 грн. (66 х 247,62 грн.) без віднімання сум податків та зборів, які підлягають нарахуванню відповідно до чинного законодавства та утриманню роботодавцем при виконанні судового рішення.
Враховуючи, що відповідач в день звільнення позивача не провів з останнім повний розрахунок, а здійснив виплату всіх сум, що належать позивачу лише 19 червня 2019 року, то позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 13 березня 2019 року по 18 червня 2019 року включно в розмірі 16 342,92 грн.
За правилами ст. 141 ЦПК України, виходячи із ставок судового збору на час подання позову, відповідач повинен сплатити в дохід держави судовий збір за позов майнового характеру(стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку) в розмірі 768,40 грн.
На підставі ст. ст. 116, 117, 232 КЗпП України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новопразького комунального підприємства (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, сел. Нова Прага, вул. Центральна, 22, код за ЄДРПОУ 30448101) про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Новопразького комунального підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 березня 2019 року по 18 червня 2019 року включно в розмірі 16 342 (шістнадцять тисяч триста сорок дві) гривні 92 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Новопразького комунального підприємства в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійки.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 01 серпня 2019 року.
Суддя О.В.Авраменко