Справа № 447/424/19
Провадження № 1-кп/456/274/2019
іменем України
02 серпня 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Стрий кримінальне провадження №12019140250000037 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
10.01.2019р. близько 16.00 год. ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні Миколаївського районного суду Львівської області, що в м. Миколаїв, по вул. І.Мазепи, 29 Львівської області, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, умисно, таємно викрав із коридору приміщення власні речі керівника апарату суду ОСОБА_5 , а саме: настінний годинник марки «GP-ЧК23», вартістю 1209,60 грн. та килимову доріжку, вартістю 160 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 1369,60 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав, повністю погоджується з обставинами, оголошеними прокурором з обвинувального акта. Додатково пояснив, що в той день перебував в Миколаївському районному суді, де відбувалось судове засідання, щодо розірвання шлюбу із ОСОБА_6 . Після судового засідання, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, викрав з коридору суду, настінний годинник та килимову доріжку. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в умисному, таємному викраденні чужого майна, доведена повністю, а тому його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст.185 КК України.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.
При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
В даній справі, суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
При цьому до обставин, щопом”якшують відповідальність суд визнає те, що ОСОБА_4 , щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані збитки.
Обтяжуючих відповідальність ОСОБА_4 обставин по справі не встановлено.
Враховується, що обвинувачений вчинив злочини середньої тяжкості, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується по місцю проживання, має на утриманні шість неповнолітніх дітей, потерпіла претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів можливе шляхом застосування до нього покарання у вигляді штрафу, яке буде для нього необхідне та достатнє.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути в користь держави з ОСОБА_4 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи № 9/90 від 14.02.2019р. по цій справі.
Речові докази: годинник настінний та коврову доріжку, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області - повернути потерпілій ОСОБА_5 , DVD-R диск на якому міститься відеозапис з камер відеоспостереження з місця події - залишити при матеріалах справи .
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя ОСОБА_1