ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 липня 2019 року № 826/2905/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» (далі - позивач) з позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 23.01.2015 №2239.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з боку відповідача порушено вимоги Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 №637 під час оформлення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації, що став підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі авіації та винесення оскаржуваної постанови.
Позивач вважає, що протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації складено державним інспектором без належних на те повноважень та з порушенням встановлених вимог, оскільки державний інспектор мав право проводити інспектування у сфері безпеки авіації лише за умови проходження відповідної підготовки, крім того під час складання протоколу інспектор не здійснював перевірку інформації, що стала підставою для встановлення фактів вчинення з боку позивача правопорушень у галузі цивільної авіації. Позивач зазначив, що державний інспектор самостійно не заповнював реквізити протоколу, а лише завдяки працівникам юридичного відділу відповідача частково переніс інформацію телеграм до завчасно підготовлених названими працівниками протоколів.
Також позивач наголошував на порушенні з боку відповідача вимог Порядку щодо розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Позивач стверджує, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації прийнята неправомірно, а тому підлягає скасуванню, оскільки при її прийнятті відповідачем були порушені строки накладення штрафу, які визначені частиною третьою статті 128 Повітряного кодексу України та пунктом 3.5 Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2015 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №826/2681/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» про визнання протиправними дій Державної авіаційної служби України щодо складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 17.01.2015 № 2239 та зобов'язання відповідача скасувати вказаний протокол.
Слід зазначити, що 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України), визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017.
Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 поновлено провадження в адміністративній справі та, враховуючи положення статей 12, 257, 262 КАС України в новій редакції згідно Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, а також підстави та предмет даного спору, судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача подано до суду заяву про зміну підстав адміністративного позову, яка в порядку частини першої статті 47 КАС України прийнята судом та долучена до матеріалів справи.
У вказаній заяві позивач позовні вимоги підтримав та зазначив, що відповідачем порушено вимоги Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказ Міністерства інфраструктури України 26.12.2011 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2012 за №73/20386 (далі - Порядок №637), оскільки: інспектування у сфері безпеки авіації (безпеки польотів) здійснювалось особою, яка не проходила відповідну підготовку; інспектором під час оформлення протоколу не перевірено інформації, що стала підставою для встановлення факту вчинення з боку позивача правопорушення в галузі цивільної авіації; оскаржувана постанова ухвалена за відсутності матеріалів справи про правопорушення в галузі цивільної авіації та без доказів вчинення позивачем правопорушення. Також підставами позову вказано помилковість доводів відповідача про можливість встановлення заборони використання повітряного простору за допомогою опублікування повідомлень NOTAM та відсутність факту правопорушення в галузі цивільної авіації, передбаченого пунктом 118 Положенням про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну підстав адміністративного позову, який обґрунтований тим, що Державною авіаційною службою України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статтями 128 та 129 Повітряного кодексу України 23.01.2015 розглянуто справу про правопорушення в галузі цивільної авіації авіакомпанією «Аерофлот» та відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за порушення правил та порядку використання повітряного простору України до авіакомпанії «Аерофлот» правомірно застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі восьми тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При розгляді вищезазначеної справи Державною авіаційною службою України були враховані усі обставини, що мали значення для прийняття оскаржуваної постанови.
Крім того, як зазначив відповідач, відповідно до підпункту 10.1 Порядку № 637 усі матеріали, що стосуються одного правопорушення суб'єкта або фізичної особи, посадова особа уповноваженого органу з питань цивільної авіації, яка уповноважена розглядати справи про правопорушення та накладати стягнення, формує в одну справу про правопорушення. При цьому, законодавством України не передбачений строк, до якого має бути сформована така справа, з огляду на це, та враховуючи необхідність розмноження матеріалів справ по тим правопорушенням, які оспорюються позивачем, Державіаслужбою будуть сформовані відповідні справи після набрання законної сили рішеннями судів по оспорюваних постановах.
З урахуванням зазначеного, відповідач вважає позов необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні повністю.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач заперечив проти обставин, викладених відповідачем у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2015 державним інспектором Державіаслужби Сиволапом В.П. у присутності уповноважених представників позивача, проведено перевірку інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру № 141513.
За результатами перевірки встановлено, що повітряне судно позивача, яке виконувало рейс AFL 1834 о 04 год. 40 хв. 14.07.2014, здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено статтю 30 Повітряного кодексу України (далі - ПК України), пункти 94 та 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» (далі - Положення № 401), що і було зафіксовано шляхом складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації №2239 від 17.01.2015.
За результатами розгляду матеріалів справи про порушення відкритим акціонерним товариством «Аерофлот-російські авіалінії» правил та порядку використання повітряного простору України, на підставі протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації №2239 від 17.01.2015, відповідачем встановлено порушення позивачем правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1834 о 04 год. 40 хв. 06.07.2014 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, що є порушенням статті 30 Повітряного кодексу України, пунктів 94 та 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401, за наслідком чого прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 23.01.2015 № 2239, якою на позивача накладено штраф у сумі 136 000,00 гривень.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України від 19.05.2011 №3393-VІ з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
Відповідно до частини другої статті 4 ПК України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
Приписи пункту 26 частини першої статті 1 ПК України визначають, що використання повітряного простору України - провадження діяльності, пов'язаної з польотами повітряних суден, з переміщенням (перебуванням) матеріальних об'єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів.
Згідно зі статтею 23 ПК України організація використання повітряного простору України це комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України.
Частиною першою статті 29 ПК України передбачено, що використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 затверджено Положення про використання повітряного простору України, яка визначає порядок подання заявок, видачі дозволів та визначення умов використання повітряного простору.
Відповідно до пунктів 56 - 58 Положення №401 (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) користувачі повітряного простору, заінтересовані у провадженні діяльності, зазначеної у пункті 3 цього Положення, повинні подати відповідну заявку на використання повітряного простору.
Подання заявок та видача дозволів на використання повітряного простору або анулювання заявок може здійснюватися за допомогою телеграфу, телефону, поштового зв'язку, телефаксу тощо. Користувачі повітряного простору зобов'язані мати прямий зв'язок (телеграф, телефон, телефакс або інші види зв'язку) з органами ОПР та відповідними органами управління Повітряних Сил Збройних Сил.
При цьому, форма розкладів та заявок на польоти цивільних повітряних суден, а також терміни їх подання визначаються Правилами надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів, що затверджуються Мінінфраструктури та Міноборони.
Відповідно до пункту 60 Положення №401 розклад регулярних внутрішніх та міжнародних польотів цивільних повітряних суден експлуатантів України та іноземних експлуатантів затверджується Державіаслужбою і надсилається до Украероруху (Украероцентру) та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил не пізніше ніж за 20 діб до введення його в дію.
Згідно пункту 61 Положення №401 органи управління Повітряних Сил Збройних Сил, Украероцентр здійснюють контроль за виконанням регулярних внутрішніх та міжнародних польотів, а також транзитних регулярних польотів та наданням органами ОПР послуг з обслуговування повітряного руху. З цією метою користувачі повітряного простору подають Украероцентру перелік повторюваних планів польотів не пізніше ніж за 14 діб до початку польоту, а зміни до цього переліку - за 7 діб до введення їх у дію. Украероцентр доводить перелік повторюваних планів польотів до РДЦ та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Приписами пунктів 74, 75 Положення №401 поряд з іншим закріплено, що дозвіл на виконання внутрішніх та міжнародних регулярних польотів з посадкою (вильотом) в Україні (з України) видається Державіаслужбою.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 2 розділу І Положення №401 дозволом на використання повітряного простору є офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності у порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.
Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» від 19.07.1999 №1281 головним оперативним підрозділом системи є Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (далі - Украероцентр).
Загальний порядок польотів та маневрування повітряних суден у класифікованому повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) міжнародними договорами покладена на Україну, з метою забезпечення безпеки польотів цивільних повітряних суден і екологічної безпеки встановлюють Правила польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.10.2011 №478 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 8.1 глави 8 Правил дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований політ. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту до органу диспетчерського обслуговування повітряного руху.
Аналогічні положення закріплені пунктами 3.3.1.1, 3.3.1.2, 3.3.2, 3.6.1.1 Додатку 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Правила польотів».
Як вбачається з матеріалів справи, у ній відсутні докази надання у даному випадку перед початком здійснення польоту вищезгаданим рейсом заявки, отримання дозволу. Між тим, з матеріалів справи вбачається здійснення польоту без зв'язку з органом ОПР, в забороненій зоні, відомості про що містились у первинному повідомленні Украероцентру.
При цьому, факт виконання рейсу позивачем не заперечується.
Разом з тим, згідно пункту 106 розділу VII Положення №401 контроль за дотриманням рішень про встановлення заборон та обмежень використання повітряного простору покладається на відповідні органи, які їх встановили.
Згідно пункту 118 Положення №401 визначено, що до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать, зокрема, виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання.
Відповідно до пункту 126 Положення №401 у разі допущення порушення порядку використання повітряного простору іноземним повітряним судном дані засобів об'єктивного контролю органів ОПР передаються Украероцентром Державіаслужбі. Державіаслужба передає протягом 3 діб інформацію про зазначене порушення органам авіаційної влади держави реєстрації (власника, експлуатанта) повітряного судна.
При цьому, процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті визначено у Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за № 73/20386 (далі по тексту - Порядок №637).
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів авіаційної діяльності у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення на повітряному транспорті (п.1.2 Порядку).
Оформлення матеріалів про правопорушення у галузі цивільної авіації визначено у розділі ІІ названого Порядку.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 637 підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, складений за формою згідно з додатком 1. Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, стосовно якої він складений.
Пунктами 2.2 та 2.3 Порядку № 637 передбачено, що протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники. Повноваження державних інспекторів підтверджуються посвідченням державного інспектора з авіаційного нагляду у Державіаслужбі України, а уповноважених на проведення перевірок посадових осіб Державіаслужби України - наказом Державіаслужби України про проведення перевірки та службовим посвідченням.
Аналіз наведених правових норм Порядку № 637 дає підстави для висновку, що інспектори з авіаційного нагляду в силу займаної посади мають повноваження на проведення перевірок.
При цьому, відповідне повноваження не обмежено кваліфікацією посад державних інспекторів, а тому посилання позивача на наявність у державного інспектора Державіаслужби Сиволапа В.П. кваліфікації з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією, на думку суду, не позбавляє його повноважень на проведення перевірки та оформлення матеріалів про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Крім того, на підтвердження правомірності дій інспектора щодо перевірки допущення позивачем порушень правил використання повітряного простору відповідачем надано наказ Державіаслужби від 30.12.2014 № 806 «Про проведення перевірки фактів порушення порядку використання повітряного простору», яким відповідач уповноважив державних інспекторів з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією, в тому числі Сиволапа В.П. , здійснити перевірку інформації, викладеної в первинних повідомленнях про порушення порядку використання повітряного простору України, чим, фактично, делегував свої функції на складання протоколу відповідним інспекторам, що прямо передбачено наведеними вище положеннями Порядку № 637.
Суд не приймає до уваги посилання представників позивача на ту обставину, що протокол не заповнений розбірливим почерком, а надрукований, оскільки закріплення у п. 2.1 Порядку № 637 обов'язку по заповненню протоколу розбірливим почерком українською мовою покликаний гарантувати суб'єкту правопорушення його право ознайомитись з протоколом та надати щодо викладених в ньому фактів свої пояснення та зауваження. Заповнення протоколу машинописним способом в жодному разі не позбавило представників позивача прав, закріплених у Порядку № 637.
Щодо тверджень позивача про те, що інспектор не здійснив самостійне заповнення реквізитів протоколу, суд вважає за необхідне зазначити, що підписання протоколу посадовою особою відповідача, яка його склала, свідчить про взяття на себе зазначеною особою відповідальності за його складання. Використання такою особою під час складання протоколу будь-якої допоміжної інформації, у тому числі, наданої працівниками юридичного відділу Державіаслужби, Порядком № 637 не заборонено, а не наведення представниками позивача доводів щодо порушення прав позивача такими діями інспектора дає підстави суду не приймати такі твердження до уваги.
Поряд з цим, згідно пункту 3.1 Порядку № 637 розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду яких виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 637 факти правопорушень, визначених у статті 127 ПК України, виявляються державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами Державіаслужби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки та їх заступниками під час виконання ними своїх посадових обов'язків.
За правилами абзацу пункту 1 частини першої статті 127 ПК України за правопорушення в галузі цивільної авіації, які полягають у порушенні правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У силу положень частини третьої статті 128 ПК України штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Аналогічне положення закріплене у пункті 3.5 Порядку № 637.
Між тим, стаття 128 ПК України містить два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що штраф не може застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб'єктом авіаційної діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення цивільної авіації, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України.
Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що така санкція не може бути застосована пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України.
Таким чином, зважаючи на наведені вище положення законодавства суд вважає, що при виявленні факту вчинення юридичною особою - суб'єктом авіаційної діяльності порушення відповідних норм уповноважений орган з питань цивільної авіації, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною третьою статті 128 ПК України та пунктом 3.5 Порядку № 637. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеними нормами строків застосування штрафу виключає застосування таких санкцій.
При цьому, відповідно до підпункту 5 пункту 118 Положення № 401 до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать, зокрема, виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання.
В силу положень пункту 121 Положення № 401 інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.
Згідно з пунктом 122 зазначеного Положення розслідування порушень порядку використання повітряного простору проводиться з метою встановлення причин виникнення та вжиття необхідних заходів для запобігання порушенням. Розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.
Правовий статус телеграм Украероцентру, що передаються за допомогою системи зв'язку АРТМ регулюється наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2003 №736 «Про затвердження Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України» (далі - Правила).
У даному випадку відповідачем не спростовується те, що вказані телеграми, як і у даному випадку, передаються негайно.
Згідно пункту 3.6.7.5 Правил, усі телеграфні повідомлення, які підлягають передаванню по AFTN, повинні складатися з таких частин: заголовку; адресного рядка; рядка відправника; тексту; закінчення.
Відповідно до пункту 3.6.5.1.2. Правил рядок відправника складається із суцільної шестизначної цифрової групи та покажчика відправника. Він одночасно є позначенням (номером) телеграми.
Шестизначна група (поточна дата та час подання телеграми для передавання) проставляється службовою особою, яка приймає телеграму.
Час подання телеграми визначається у 24-годинному обчислені. Для телеграм використовується Всесвітній координований час (UTC).
Відповідно до пункту 3.6.7.10.1. Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України час подання повідомлення містить шестицифрову групу «дата - час», яка вказує на поточну дату та час подання повідомлення на станцію AFTN для передавання.
Тобто, в даному випадку днем виявлення ознак правопорушення у галузі цивільної авіації є день отримання Державіаслужбою відповідної телеграми Украероцентру.
Як вбачається з матеріалів справи, телеграма Украероцентру № 141513 складена 14.07.2014 та, відповідно, в силу вимог пункту 121 зазначеного Положення, доведена до відома Державіаслужби 14.07.2014, що випливає з самої телеграми, тобто відповідач встановив факт вчинення правопорушення з боку позивача 14.07.2014, у зв'язку з чим початком відліку строку накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача є 15.07.2014.
Враховуючи те, що приписи частини третьої статті 128 ПК України пов'язують початок перебігу шестимісячного строку для накладення штрафу саме із моментом виявлення порушення, то, враховуючи день виявлення порушення, а саме 14.07.2014, слід дійти висновку, що оскаржувана постанова від 23.01.2015 прийнята поза межами граничного строку притягнення суб'єкта авіаційної діяльності до відповідальності з часу його виявлення.
Отже, Державіаслужбою при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених частиною третьою статті 128 ПК України та пунктом 3.5 Порядку № 637 щодо граничних строків накладення штрафу на позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20 вересня 2017 року у справі №826/2876/15, від 27 вересня 2017 у справі №826/2940/15, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі №826/2959/15.
Враховуючи викладене, суд вважає постанову відповідача від 13.01.2015 № 2130 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Враховуючи встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діяв не в спосіб, що визначений законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нерозсудливо, несвоєчасно, що є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 КАС України, не надано достатньо належних, у розумінні статей 73-76 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» (119002, м. Москва, вул. Арбат, 10, код 7712040126 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 37536026) про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 23.01.2015 №2239.
Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» (119002, м. Москва, вул. Арбат, 10, код 7712040126) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 272 (двісті сімдесят дві гривні) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 37536026).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.П. Шулежко