02 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/5539/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманої пенсії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просив:
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести йому перерахунок та виплату недоотриманої пенсії, керуючись змінами до чинного законодавства станом на 1.01.2016 року, а саме: п.2 ч.І ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", абз. 2 п. 15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію", ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та іншими нормативно-правовими актами, із розрахунку 55 відсотків (%) відповідних сум мого грошового забезпечення (як звільненому з ОВС України "через хворобу" - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби) та 9% (враховуючи кожен рік вислуги понад 20 років) відповідних сум грошового забезпечення, - всього 64 відсотки мого грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що 29.09.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, де отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 59 % грошового забезпечення. З огляду на зміни в законодавстві, які відбулися після його виходу на пенсію позивач вважає, що має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 64% грошового забезпечення, оскільки його було звільнено з ОВС за станом здоров'я.
Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що пенсія позивачу обрахована з дотриманням норм чинного законодавства та відсутні підстави для збільшення її розміру.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу у органах внутрішніх справ України та наказом №260 о/с від 23.09.2015 УМВС України в Житомирській області його було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України у Запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п. 64 "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу).
Тобто, позивач був звільнений з органів внутрішніх справи у запас Збройних Сил.
Після звільнення ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 59 % грошового забезпечення.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку призначеної йому пенсії з посиланням на те, що оскільки його звільнено зі служби в ОВС "за станом здоров'я", то він має право на пенсію у розмірі 64% грошового забезпечення.
Листом від 26.11.2018 №К-4819 Головне управління Пенсійного фонду України відмовили позивачу у проведенні такого перерахунку з посиланням та те, що не має підстав для виплати пенсії у більшому розмірі, оскільки його було звільнено у відставку, а не у запас.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом( надалі Закон)
Відповідно до п."а" ст.12 Закону (на час призначення пенсії) право на пенсію за вислугу років мають: особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.
Положеннями пункту "а" ч.1 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до п.62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР від 29.07.1991 №114 (у редакції чинній на час призначення пенсії) звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Отже, особам, які мають вислугу 20 років і більше пенсії призначаються: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Тобто, саме звільненим у відставку пенсія за вислугу років призначається у розмірі 55 процентів сум грошового забезпечення.
Оскільки позивач був звільнений з органів внутрішніх справи у запас, а не у відставку, пенсія йому була призначена у розмірі 50 процентів сум грошового забезпечення та за кожний календарний рік понад 20 років враховано 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення, що враховуючи 23 роки вислуги позивача разом становить 59 %.
З огляду на викладене, доводи позивача, що оскільки він звільнений за хворобою та має право на 55% сум грошового забезпечення при призначенні пенсії, а не 50% судом до уваги не приймаються, є законодавчо спростовані, з огляду на що вимоги у частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії з врахуванням підвищення за кожен рік вислуги понад 20 років, виходячи з 64% сум грошового забезпечення безпідставні та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень ч. 2 ст. 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на наведені обставини та норми законодавства, які їх регулюють суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями9,77,90,242-246,971 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманої пенсії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева