23 липня 2019 року м. Житомир справа №240/5485/18
категорія 112010102
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Бойко Т.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_5,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Вербицького О.П. ,
представника відповідача Клименко Т.Б. ,
представника відповідача Стеценко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Комісії при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Бердичівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про визнання нечинним та скасування рішень, визнання неправомірною відмови та стягнення коштів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 із позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13 травня 2019 року (том ІІ, а.с. 20-31) та заяви про уточнення розміру позовних вимог від 30 травня 2019 року (том ІІ, а.с. 34-35), просить:
- визнати протиправним звернення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) від 03 серпня 2011 року до комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві із поданням стосовно зменшення ОСОБА_4 разової грошової допомоги;
- визнати нечинним та скасувати рішення комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) від 03 серпня 2011 року про зменшення ОСОБА_4 страхової виплати на 50%;
- визнати нечинним та скасувати рішення комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) від 10 квітня 2013 року про зменшення ОСОБА_4 страхової виплати на 40%;
- визнати неправомірною відмову від 11 жовтня 2013 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) у перегляді рішень комісії фонду від 03 серпня 2011 року про зменшення ОСОБА_4 страхової виплати на 50% та від 10 квітня 2013 року про зменшення ОСОБА_4 страхової виплати на 40%;
- визнати неправомірною відмову від 14 серпня 2017 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві (правонаступник Фонд соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення) у перегляді рішень комісії фонду від 03 серпня 2011 року про зменшення ОСОБА_4 страхової виплати на 50% та від 10 квітня 2013 року про зменшення ОСОБА_4 страхової виплати на 40%;
- визнати за ОСОБА_4 право на отримання від "Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення" 100% страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 57 600 гривень;
- стягнути із відповідача на користь ОСОБА_4 2 152 926 гривень, у тому числі: 23 040 грн недоплаченої суми страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності; 39 720 грн інфляційних втрат за період з 12 серпня 2011 року по 01 травня 2019 року із суми 23 040 грн; 523 584 грн неустойки за період з 12 серпня 2011 року по 10 квітня 2013 року із суми 28 800 грн; 1 556 582 грн неустойки за період з 11 квітня 2013 року по 01 травня 2019 року із суми 23 040 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві не було правових підстав для звернення до комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві із поданням від 03 серпня 2011 року стосовно зменшення позивачу разової грошової допомоги. Вказує, що не зважаючи на скасування в судовому порядку актів за формою Н-5, Н-1, від 18 травня 2011 року та складення нових актів із виключенням запису про перебування позивача під час отримання травми у стані алкогольного сп'яніння, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві систематично відмовляє у перегляді рішень комісії фонду від 03 серпня 2011 року про зменшення страхової виплати на 50% та від 10 квітня 2013 року про зменшення страхової виплати на 40%.
Наголошує, що оскільки правові підстави для зменшення страхової виплати відсутні, позивач має право на 100% страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 57 600 гривень, а також 2 152 926 гривень, у тому числі: 23 040 грн недоплаченої суми страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності; 39 720 грн інфляційних втрат за період з 12 серпня 2011 року по 01 травня 2019 року із суми 23 040 грн; 523 584 грн неустойки за період з 12 серпня 2011 року по 10 квітня 2013 року із суми 28 800 грн; 1 556 582 грн неустойки за період з 11 квітня 2013 року по 01 травня 2019 року із суми 23 040 грн.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року прийнято матеріали позовної заяви до продовження розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Призначено підготовче засідання у справі на 22 квітня 2019 року об 11:00.
18 квітня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області вих. №10-778 від 18 квітня 2019 року про продовження процесуального строку (том І а.с. 227-228).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року клопотання відповідача задоволено, продовжено Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у адміністративній справі №240/5485/18 до 02 травня 2019 року (том І а.с. 230-233).
22 квітня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про витребування матеріалів страхової справи (том І а.с. 235). Підготовче засідання у справі було відкладено на 13 травня 2019 року об 11:00 (том І а.с. 246).
25 квітня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та ухвалою суду від 19 квітня 20198 року, від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву вих. №10-809 від 24 квітня 2019 року, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі за безпідставністю.
Вказує, що Фонд соціального страхування України у Житомирській області не приймав жодних рішень про зменшення позивачу розміру одноразової грошової допомоги, а комісія є виключно постійно діючим органом, до складу якого на громадських і паритетних засадах входять представники органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників. Зазначає, що підставами для зменшення розміру страхової виплати було не лише перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, але й у зв'язку з тим, що отримання травми пов'язане із порушенням позивачем законодавства з охорони праці та трудової дисципліни.
Наголошує, рішення комісії по виплаті страхової виплати ОСОБА_4 у вигляді одноразової грошової допомоги були виконані у повному обсязі та без порушення строків виплат, а тому правові підстави для стягнення індексації та неустойки відсутні (том ІІ а.с. 1-4).
13 травня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України надійшла відповідь на відзив, у відповідності до змісту якої позивач заперечує щодо доводів Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, викладених у відзиві на позовну заяву (том ІІ а.с. 18-19).
Крім того, 13 травня 2019 року представником позивача до відділу документального забезпечення суду було подано заяву про збільшення позовних вимог (том ІІ а.с. 20-31).
В підготовчому засіданні, призначеному на 13 травня 2019 року об 11:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача щодо витребування доказів. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 30 травня 2019 року о 10:00 у зв'язку із уточненням позовних вимог та надання сторонам часу доля подання додаткових доказів, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 13 травня 2019 року.
30 травня 2019 року до відділу документального забезпечення суду представником позивача подано заяву про уточнення розміру позовних вимог (том ІІ а.с. 34-35).
В підготовчому засіданні, призначеному на 30 травня 2019 року о 10:00, судом було оглянуто матеріали особової (страхової) справи ОСОБА_4 . Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 13 червня 2019 року об 11:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 30 травня 2019 року.
В підготовчому засіданні, призначеному на 13 червня 2019 року об 11:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про поновлення ОСОБА_4 строку звернення із позовом до суду. Продовжено строк проведення підготовчого засідання та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20 червня 2019 року о 14:40 з метою надання відповідачу часу для подання доказів щодо факту правонаступництва, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 13 червня 2019 року.
В підготовчому засіданні, призначеному на 13 червня 2019 року об 11:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Комісії при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, у зв'язку з чим підготовчому засіданні оголошено перерву до 03 липня 2019 року о 12:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 20 червня 2019 року.
В підготовчому засіданні, призначеному на 03 липня 2019 року о 12:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 16 липня 2019 року о 11:20, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 03 липня 2019 року.
В судовому засіданні, призначеному на 16 липня 2019 року о 11:20, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 23 липня 2019 року о 10:00 з метою надання сторонам часу для підготовки до участі у судових дебатах, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 16 липня 2019 року.
В судове засідання, призначене на 23 липня 2019 року о 10:00 прибули представники позивача, представники відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області та представник відповідача Комісії при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у обсязі, викладеному у заяві про збільшення позовних вимог від 13 травня 2019 року, заяві про уточнення розміру позовних вимог від 30 травня 2019 року та з підстав, викладених у позовній заяві, заявах про збільшення (уточнення) позовних вимог та у відповіді на відзив.
Представники відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Бердичівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач як у строк та в порядку, визначеному статтею 164 КАС України, так і станом на 23 липня 2019 року правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Представник відповідача Комісії при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Положеннями частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач як у строк та в порядку, визначеному статтею 162 КАС України, так і станом на 23 липня 2019 року правом на подання відзиву не скористався.
У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини отримання позивачем травми та призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, зокрема, були предметом розгляду у справах №0670/12223/11 та №0670/4034/12.
Судом в межах адміністративної справи №0670/12223/11 встановлено, що відповідно до наказу начальника управління освіти і науки Бердичівської міської ради Житомирської області від 22 жовтня 2010 року №414, ОСОБА_4 був направлений у відрядження до м. Хмельницький, терміном з 27 по 29 жовтня 2010 року для супроводу команди із шести чоловік Бердичівської ДЮСШ для участі у спортивних змаганнях, проте, 28 жовтня 2010 року команда вибула із змагань, у зв'язку з чим тренер-викладач ОСОБА_4 вирішив повернутись додому.
28 жовтня 2010 року о 21 год. 41 хв. ОСОБА_4 , знаходячись на третій посадочній платформі залізничного вокзалу станції Хмельницький, під час прибуття потягу "Трускавець-Дніпропетровськ", відчув поштовх у спину та впав на залізничну колію під колеса потягу. Внаслідок падіння колісною парою №12 йому було травмовано ліву ногу, що в подальшому призвело до ампутації частини лівої голені.
Адміністрацією Бердичівської дитячо-юнацької спортивної школи, в якій на час заподіяння травми працював потерпілий ОСОБА_4 , було складено відносно нього акт №1 від 19 листопада 2010 року про нещасний випадок невиробничого характеру.
Не погоджуючись з висновками зазначеного акту, в березні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Міністерства праці та соціальної політики України зі скаргою та Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на адресу управління Держгірпромнагляду у Житомирській області надіслано лист за вих. №1\05-2.2\2144 від 31 березня 2011 року, в якому зазначено, що травма отримана заявником відповідно до класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ від 04 липня 2007 року №370, відноситься до травм, які призвели до тяжких наслідків, у зв'язку з чим запропоновано організувати проведення спеціального розслідування нещасного випадку. У зв'язку з наведеним, начальником Держгірпромнагляду у Житомирській області видано наказ №334 від 07 квітня 2011 року "Про призначення комісії по спеціальному розслідуванню нещасного випадку з тяжким наслідком".
Відповідно до акту за формою Н-1 від 18 травня 2011 року про нещасний випадок (том І а.с. 174-177) та акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28 жовтня 2010 року за формою Н-5 від 18 травня 2011 року, складених членами комісії управління Держгірпромнагляду по Житомирській області та затверджених в.о. начальника управління Держгірпромнагляду по Житомирській області, зроблено висновок про те, що даний нещасний випадок визнається пов'язаним з виробництвом. Встановлено перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння на підставі інформації Хмельницької обласної лікарні від 04 травня 2011 року №802, відповідно до якої вміст алкоголю в крові ОСОБА_4 складав 3,104 проміле.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у адміністративній справі №0670/12223/11 позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано неправомірними дії територіального управління Держгірпромнагляду по Житомирській області щодо внесення до актів Н-1, Н-5 від 18 травня 2011 року інформації Хмельницької обласної лікарні від 04 травня 2011 року №802 про вміст алкоголю в крові ОСОБА_4 . В решті позовних вимог відмовлено (том І, а.с. 181-183).
При цьому, у відповідності до протоколу засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві від 03 серпня 2011 року №1/11, вирішено зменшити розмір одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 на 50% за грубе порушення позивачем вимог законодавства про охорону праці, що і було основною причиною травмування (том І а.с. 179-180).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві №0603/510/510/2 від 12 серпня 2011 року призначено потерпілому ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 28 800,00 грн (том І а.с. 180).
Судом в межах адміністративної справи №0670/4034/12 встановлено, що після набрання судовим рішенням у адміністративній справі №0670/12223/11 законної сили, ОСОБА_4 19 березня 2012 року звернувся до Територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області із заявою про перегляд висновків комісії, у відповідь на яку отримав лист за вих. №0992/1.3 від 29 травня 2012 року про те, що не вбачається достатніх підстав для перегляду висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку від 21 жовтня 2011 року та виключення із актів форми Н-5 та Н-1 запису про те, що під час отримання травми 28 жовтня 2010 року позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки відповідно до акту токсилогічного дослідження №1463 від 23 травня 2012 року підтверджено наявність алкоголю в крові ОСОБА_4
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у адміністративній справі №0670/4034/12 позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову, викладену в листі №0992/1.3 від 29 травня 2012 року, Територіального управління Держгірпромнагляду по Житомирській області в перегляді висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку від 21 жовтня 2011 року та виключення із актів форми Н-5 та Н-1 запису про те, що під час отримання травми 28 жовтня 2010 року ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Зобов'язано Територіальне управління Держгірпромнагляду по Житомирській області внести зміни до актів форми Н-1 та Н-5 від 18 травня 2011 року, виключивши з них запис про те, що ОСОБА_4 під час отримання травми 28 жовтня 2010 року перебував в стані алкогольного сп'яніння. В решті позовних вимог відмовлено (том І а.с. 184-186).
Так, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у адміністративній справі №0670/4034/12, було складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 27 березня 2013 року форми Н-5, з якого виключено запис про те, що ОСОБА_4 під час отримання травми 28 жовтня 2010 року перебував в стані алкогольного сп'яніння (том І а.с. 188-192).
При цьому, у відповідності до розділу 6 акту від 27 березня 2013 року форми Н-5, відповідальною особою за нещасний випадок вбачається ОСОБА_4 , який порушив пункт 19 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Бердичівської дитячо-юнацької спортивної школи, затверджених 20 вересня 2006 року (том І а.с. 191).
Крім того, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у адміністративній справі №0670/4034/12 було складено акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом №01 від 27 березня 2013 року форми Н-1, з якого виключено запис про те, що ОСОБА_4 під час отримання травми 28 жовтня 2010 року перебував в стані алкогольного сп'яніння (том І а.с. 193-197).
Згідно з пунктом 10 акту, №01 від 27 березня 2013 року форми Н-1, ОСОБА_4 визнано особою, яка порушила вимоги законодавства про охорону праці, так як під час виконання своїх трудових обов'язків, зокрема, перебуваючи у відрядженні, без погодження із своїм керівництвом, залишив частину своїх вихованців без супроводу, при цьому передоручив доручену йому роботу іншій особі та достроково виїхав із відрядження, чим порушив вимоги пункту 19 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Бердичівської дитячо-юнацької спортивної школи, затверджених 20 вересня 2006 року (том І а.с. 195).
Позивач звертався із заявою на ім'я голови комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві щодо перегляду рішення комісії (протоколу №1/11 від 03 серпня 2011 року) про зменшення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 , у зв'язку із виключенням з актів форми Н-1, Н-5 запису про те, що ОСОБА_4 під час отримання травми 28 жовтня 2010 року перебував в стані алкогольного сп'яніння (том І а.с. 198).
У відповідності до протоколу засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві від 10 квітня 2013 року №2/13, вирішено зменшити розмір одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 на 40% за порушення позивачем вимог законодавства про охорону праці, що і було основною причиною травмування (том І а.с. 199 та зворот).
Згідно з актом проведення повторного розслідування нещасного випадку від 23 вересня 2013 року форми Н-5 (том І, а.с. 200-204) та акту про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом №03 від 23 вересня 2013 року форми Н-1 (том І, а.с. 206-210), причиною нещасного випадку також зазначено те, що ОСОБА_4 під час перебування на розподільному пункті залізниці, який є зоною підвищеної небезпеки та особливого контролю, не в достатній мірі дбав про особисту безпеку та здоров'я при великому скупченні пасажирів на посадочній платформі шириною 1,8 м залізничної станції "Хмельницький".
Позивач звертався із заявою на ім'я голови комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві щодо перегляду рішення комісії (протоколу №2/13 від 13 квітня 2013 року) про зменшення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 , у зв'язку із виключенням з актів форми Н-1, Н-5 запису про те, що ОСОБА_4 під час отримання травми 28 жовтня 2010 року порушив пункт 19 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Бердичівської дитячо-юнацької спортивної школи, затверджених 20 вересня 2006 року (том І а.с. 211).
Протоколом засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві від 11 жовтня 2013 року вирішено залишити попереднє рішення комісії від 10 квітня 2013 року №2/13 щодо зменшення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 на 40% за порушення позивачем вимог статті 14 Закону України "Про охорону праці" (том , а.с. 212 та зворот).
У відповідності до листа Бердичівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області вих. №41 від 14 серпня 2017 року, на заяву ОСОБА_4 від 09 серпня 2017 року (том ІІ а.с. 43) повідомлено, що Постановою відділення №0603/510/510/2 призначена одноразова грошова допомога з урахуванням Протоколу засідання комісії з питань вирішення спорів від 03 серпня 2011 року та Постановою відділення №0603/510/510/3 призначена щомісячна страхова виплата. Щодо виплати коштів за лікарняними листами роз'яснено про необхідність звернення до підприємства, в якому працював ОСОБА_4 , із заявою про видачу оригіналів лікарняних листів для виправлення причини хвороби у медичному закладі. Зазначено, що станом на 14 серпня 2017 року вищезазначені документи до відділення не подавалися, а тому для проведення виплати по лікарняних листах немає підстав (том І а.с. 213).
Не погоджуючись із діями та рішеннями відповідачів та вважаючи їх протиправними, наголошуючи, що ОСОБА_4 має право на отримання 100% страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 57 600 гривень, а також 2 152 926 гривень недоплаченої суми страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності, інфляційних втрат за період з 12 серпня 2011 року по 01 травня 2019 року, неустойки за період з 12 серпня 2011 року по 10 квітня 2013 року, неустойки за період з 11 квітня 2013 року по 01 травня 2019 року, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані рішення і дії відповідачів на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України декларовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначено Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2694-XII)
Положеннями статті 14 Закону №2694-XII закріплено, що працівник зобов'язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1105-XIV).
Положеннями статті 14 Закону №1105-XIV визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади. В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком.
Статтею 28 Закону №1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно із статтею 55 Закону №1105-XIV спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників.
Такі ж комісії на тих же засадах створюються при робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників. Положення про діяльність і персональний склад цих комісій затверджується правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції цього Фонду, а рішення останньої - до його правління.
На момент винесення спірних рішень порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат було визначено Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат" від 27 квітня 2007 року №24 (далі - Порядок №24).
Підпунктом 11 пункту 3.1 розділу 3 Порядку №24 закріплено, що для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подається, зокрема, протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).
Згідно з підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 розділу 3 Положення №24 у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків.
Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, а в разі, якщо вона не створена, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду, виходячи з наступних критеріїв:
- виконання роботи у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, токсикологічного отруєння - до 50 відсотків;
- порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі: невиконання посадових обов'язків; невиконання інструкцій з охорони праці тощо - до 50 відсотків;
- порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів; порушення технологічного процесу; порушення під час експлуатації транспортних засобів; порушення Правил дорожнього руху - до 50 відсотків;
- виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо - до 40 відсотків;
- незастосування засобів індивідуального та колективного захисту - до 50 відсотків.
Завдання, функції, повноваження, порядок формування і діяльності комісії при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з питань вирішення спорів (далі - комісія) та таких самих комісій при робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначено Положенням про комісію при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з питань вирішення спорів, що затверджене Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 01 листопада 2001 року №37 (в редакції, чинній на момент винесення спірних рішень, далі - Положення №37).
Пунктом 1.2 розділу 1 Положення №37 передбачено, що комісія є постійно діючим органом, до складу якого на громадських і паритетних засадах входять представники органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників.
Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 Положення №37 до комісії можуть передаватися спори, що виникли між сторонами, щодо: визначення класу професійного ризику, розміру страхового тарифу; розміру шкоди та прав на її відшкодування; накладення штрафів; стягнення недоїмки та нарахування і стягнення пені; припинення страхових виплат і надання соціальних послуг; порушення нормативних актів про охорону праці; зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці); інших питань.
Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 Положення №37 рішення комісії є обов'язковим для виконання сторонами спору.
Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 Положення №37 рішення комісії може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а рішення останньої - до його правління.
Суд критично ставиться до доводів позивача в частині протиправності розгляду питань призначення та зменшення одноразової грошової допомоги саме комісією з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві та зазначає наступне.
Так, підпунктом 11 пункту 3.1 розділу 3 Порядку №24 закріплено, що для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подається, зокрема, протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).
Позивачем було залишено поза увагою факт, що комісією з розслідування нещасного випадку було виявлено, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці, а тому вказані питання правомірно розглядалися саме Комісією з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві.
При цьому, у відповідності до листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області вих. №10-1039 від 30 травня 2019 року (том ІІ а.с. 36), листування з організаційних питань діяльності підлягає зберіганню три роки, а тому дослідження листування між відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві чи з Комісією з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві та комісією при Бердичівській дитячо-юнацькій спортивній школі.
Щодо доводів позивача в частині відсутності підстав для зменшення розміру одноразової грошової допомоги суд зазначає, що згідно з актом проведення повторного розслідування нещасного випадку від 23 вересня 2013 року форми Н-5 (том І а.с. 200-204) та акту про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом №03 від 23 вересня 2013 року форми Н-1 (том І, а.с. 206-210), причиною нещасного випадку також зазначено те, що ОСОБА_4 під час перебування на розподільному пункті залізниці, який є зоною підвищеної небезпеки та особливого контролю, не в достатній мірі дбав про особисту безпеку та здоров'я при великому скупченні пасажирів на посадочній платформі шириною 1,8 м залізничної станції "Хмельницький".
Вказані акти форми Н-1 та Н-5 від 23 вересня 2013 року не оскаржувались позивачем, є чинними, та не скасовані у встановленому законом порядку. Оскільки настання нещасного та страхового випадку безпосередньо пов'язане із діями (бездіяльністю) самого потерпілого, а причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) роботодавця та нещасним випадком встановлено не було, Комісією правомірно та на виконання положень підпункту 3.5.3 пункту 3.5 розділу 3 Положення №24 було прийнято рішення про зменшення розміру одноразової грошової допомоги.
Суд також відхиляє доводи позивача щодо наявності підстав для перегляду рішення комісії (протоколу №2/13 від 13 квітня 2013 року) про зменшення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 , з підстав, викладених у заяві ОСОБА_4 від 09 серпня 2017 року та зазначає, що наведені у листі обставини не спростовують висновки Комісії, викладені у Протоколі засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві від 11 жовтня 2013 року та не створюють нових правових підстав для його перегляду.
При цьому, суд погоджується із доводами представників відповідачів та зазначає, що позивачем не було дотримано порядку інстанційного оскарження рішень (протоколів) засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві, визначеного статтею 55 Закону №1105-XIV та пункту 5.2 розділу 5 Положення №37.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що як звернення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві до комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві із поданням стосовно зменшення ОСОБА_4 разової грошової допомоги, рішення комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердичеві від 03 серпня 2011 року (протокол 1/1), від 10 квітня 2013 року (протокол 2-13), від 11 жовтня 2013 року, так і лист Бердичівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області вих. №41 від 14 серпня 2017 року винесені із дотриманням частини другої статті 19 Конституції України та відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачами на виконання вимог частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів підтверджено, а позивачем не спростовано правомірність зменшення ОСОБА_4 розміру одноразової грошової допомоги, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Зважаючи на правомірність зменшення ОСОБА_4 розміру одноразової грошової допомоги, похідні позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_4 право на отримання від "Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції в Житомирській області, Бердичівське відділення" 100% страхової виплати у вигляді одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 57 600 гривень та стягнення із відповідача на користь ОСОБА_4 2 152 926 гривень також не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Комісії при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області (вул. Новий Бульвар, 5, м. Житомир, 10014. ЄДРПОУ: 41313540) , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Бердичівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (вул. Новий Бульвар, 5, м. Житомир, 10014. ЄДРПОУ: 41313540) про визнання нечинним та скасування рішень, визнання неправомірною відмови та стягнення коштів - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 05 серпня 2019 року.
Головуючий суддя О.Г. Попова