02 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/8292/19
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобо'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просив:
- визнати дії Хорошівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не врахування періодів роботи до пільгового стажу, не призначення, не проведення перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу ОСОБА_1 , незаконними;
- зобов'язати Хорошівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по 31.03.1987 в якості електрозварникана Володарсько-Волинському підприємстві «Райсільгосптехніка» та періоди роботи в колгоспі ім. Жданова, нині СТОВ «Полісся» с. Дашинка з 06.03.1987 по 10.11.1988 та з 31.08.1989 по 01.12.2001 в якості газоелектрозварника за Списком №2 ( розділу XXXII «загальні професії»), навчання в Головинському МПТУ - 2 із 01.09.1978 по 15.06.1981 за професією електрогазозварник ручної зварки, періоду проходження строкової військової служби з 10.11.1981 по 10.11.1983, що дає право на призначення пенсії по віку на пільгових умовах;
- призначити ОСОБА_1 пенсію по віку на пільгових умовах , з урахуванням стажу роботи періоди в Володарсько-Волинському підприємстві «Райсільгосптехніка» з 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по 31.03.1987 в якості електрозварника, в колгоспі ім. Жданова, нині СТОВ «Полісся» с. Дашинка з 06.03.1987 року по 10.11.1988 та з 31.08.1989 по 01.12.2001 в якості електрогазозварника за Списком №2 ( розділу XXXII «загальні професії»), навчання в Головинському МПТУ-2 із 01.09.1978 по 15.06.1981 за професією електрогазозварник ручної зварки, періоду проходження строкової військової служби з 10.11.1981 по 10.11.1983, та провести перерахунок пенсії з дня звернення.
В обґрунтування позову зазначає, що стаж його пільгової роботи по Списку №2 становить 24 роки 10 місяців 3 дні, а загальний страховий стаж становить понад 30 років, однак відповідач відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на те, що підтверджений стаж по Списку №2 становить лише три місяці.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвал позивач отримав 24.06.2019, а відповідач - 10.06.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
До суду 01.07.2019 надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи в якості газоелектрозварника з 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по квітень 1986 року представлена не була. Тому даний період роботи неможливо врахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №2, оскільки згідно представлених документів неможливо встановити тривалість робочого часу (безпосередня зайнятість протягом повного робочого дня на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення), характер виконуваних робіт, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи. Оскільки дата народження до трудової книжки НОМЕР_1 від 20.03.1987 внесена безпідставно, взяти до уваги дану трудову книжку неможливо. Заявником була представлена довідка про заробітну плату за період роботи з березня 1987 року по грудень 2001 року в колгоспі імені Жданова , нині СТОВ «Полісся», с.Дашинка. Довідка про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів представлена не була.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 29.07.2019 та зобов'язано відповідача надати до суду копії документів.
Копію ухвали позивач отримав 15.07.2019, а відповідач - 17.07.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
На виконання вимог ухвали, до суду 26.07.2019 від Хорошівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області надійшли копії документів, а саме: заяви від 31.01.2019, рішення №9 від 08.02.2019, архівної довідки №401, архівної довідки №398, архівної довідки №399, довідки №36 від 31.01.2019, архівної довідки №295 від 30.07.2018, історичної довідки, протоколу №85 від 30.07.2018, довідки №48 від 11.12.2018.
Відділом документального забезпечення суду 29.07.2019 за вх. №17692/19 зареєстровано заяву позивача про розгляд справи без його участі, однак із участю адвоката.
До суду 29 липня 2019 року надійшли заяви представника позивача та представника відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом 29.07.2019 постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, в строки, передбачені ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення
Встановлено, що 31 січня 2019 року ОСОБА_1 , 1963 року народження звернувся до Хорошівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії (а.с. 40)
Рішенням №9 від 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Підтверджений стаж по Списку №2 за наявними документами становить 3 місяці. (а.с. 41)
Листом №522/03.1 від 06 лютого 2019 року, тобто до прийняття рішення №9, Хорошівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що заявником довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи в якості газоелектрозварника з 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по квітень 1986 року надана не була. Окрім того, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи з 06.03.1987 по 10.11.1988 та з 31.08.1989 по 01.12.2001 в якості електрогазозварника в колгоспі імені Жданова , нині СТОВ "Полісся", с.Дашинка представлена не була. Інші періоди роботи, що дають право на призначення пільгової пенсії по Списку №2 згідно записів у трудовій книжці відсутні. До страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі імені Жданова , нині СТОВ "Полісся", с.Дашинка з 06.03.1987по 10.11.1988 та з 31.08.1989 по 01.12.2001. Для можливості призначення пенсії за віком при досягненні 60-ти років рекомендуємо Вам звернутися до архівної установи за довідкою, про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів за період роботи, оскільки записи до трудової книжки НОМЕР_1 від 20.03.1987 про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів за період роботи з 06.03.1987 по 10.11.1988 та з 31.08.1989 по 01.12.2001 в колгоспі імені Жданова , нині СТОВ "Полісся", с.Дашинка внесено безпідставно (необхідно було зазначити документ, на підставі якого було внесено запис, його дату та номер). Окрім того, у листі зазначено, що у трудовій книжці НОМЕР_1 від 20.03.1987 дата народження дописана безпідставно, число і місяць народження не зазначено, а тому взяти до уваги трудову книжку неможливо.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Щодо не взяття до уваги записів у трудовій книжці ОСОБА_1 у зв'язку із недотриманням вимог щодо її ведення, суд зазначає наступне.
Так, відповідач вказує, що взяти до уваги трудову книжку НОМЕР_1 від 20.03.1987 неможливо, оскільки дата народження до трудової книжки внесена безпідставно, а внесення запису до трудової книжки про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів в колгоспі імені Жданова здійснено без зазначення дати та номера документа, на підставі якого такий запис внесено.
Суд відмічає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17 провадження №К/9901/1298/17.
Отже, не взяття до уваги періодів роботи позивача у зв'язку із порушенням правил ведення трудової книжки є протиправним.
Щодо періодів із 01.09.1978 по 15.07.1981 та із 10.11.1981 по 10.11.1983.
З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що період із 01.09.1978 по 15.07.1981 ОСОБА_1 навчався у Головинському МПТУ-2 Черняхівського району Житомирської області за професією " Електрогазозварник ручної зварки (електрозварник на полуавтоматичних машинах; газозварник; контролер зварних робіт), денна форма навчання (а.с. 21).
У період із 20 липня 1981 року по 19 жовтня 1981 року (три місяці) ОСОБА_1 працював на посаді електрогазозварника ручної зварки в Коростенському кар'єрі ОПО "Житомирнерудпром" (а.с. 17).
Відповідно до законодавства, чинного на час звернення позивачем за призначенням пенсії, зокрема, ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту", час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Верховним Судом України у справі №21-47а14 від 25.03.2014 було зроблено висновок, що можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, які не є вищими навчальними закладами.
Суд відмічає та відповідачем визнається, що ОСОБА_1 закінчив навчання 15.07.1981 за професією електрогазозварник ручної зварки, а вже із 20 липня 1981 року прийнятий та працював на посаді електрогазозварника ручної зварки в Коростенському кар'єрі ОПО "Житомирнерудпром".
Отже, дотримано визначений тримісячний термін, а тому період навчання ОСОБА_1 у Головинському МПТУ №2 Черняхівського району Житомирської області із 01.09.1978 по 15.07.1981, враховуючи подальше працевлаштування протягом трьох місяців після завершення навчання у цьому училищі, безпідставно не зарахований до відповідного пільгового стажу позивача. Як наслідок, слід зобов'язати відповідача зарахувати вказаний період до пільгового стажу позивача.
Із 10.11.1981 по 10.11.1983 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII і абзац 2 частини першої статті 2 Закону № 2232-XII).
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону № 1788-XII або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом № 1058-IV.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону Закон №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, та беручи те, що судом встановлено наявність обов'язку для відповідача зарахувати період навчання та роботи за відповідною професією, що у сукупності становить 3 роки 1 місяц 15 днів (робота - 3 місяці, навчання 2 роки 10 місяців 15 днів), а тому термін строкової військової служби ОСОБА_1 , який становить 2 роки 1 день (не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) необхідно зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо періодів роботи ОСОБА_1 із 27.09.1983 по 01.03.1984 та із 09.01.1984 по березень 1987 (а.с.17 на звороті, а.с. 18).
Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , ОСОБА_1 :
- 27.09.1983 прийнятий на роботу газоелектрозварником 3-го розряду у Володарськ-Волинську рай сільгосптехніку,
- 01.03.1984 звільнений за власним бажанням;
- 09 січня 1984 року прийнятий Володарсько-Волинською райсільгосптехнікою на роботу газоелектрозварником 3-го розряду у ремонтної майстерні;
- квітень 1986 звільнений по переведенню у Володарськ-Волинське ремонтно-транспортне підприємство;
- квітень 1986 року прийнятий у порядку переведення у Володарськ-Волинське ремонтно-транспортне підприємство газоелектрозварником 3-го розряду в реммайстерню;
- березень 1987 року звільнений по переведенню у колгосп ім.. Жданова.
Відповідач, відмовляючи у зарахуванні вказаних періодів до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, вказує, що згідно інформації з ЄДР, ВАТ Володарсько-Волинське підприємстві «Райагропромптехніка» не ліквідовано.
Щодо даної обставини, суд зазначає наступне.
Згідно архівної копії історичної довідки, розпорядженням представника Президента України в районі, 01.11.1993 на базі ліквідованих РТП (ремонтно-транспортних підприємств) та «Райагропостачу» було утворено Володарсько-Волинське виробниче об'єднання. (а.с. 26).
Разом з тим, Відкрите акціонерне товариство Володарсько-Волинське підприємство "Райагропромтехніка" створено згідно наказу фонду державного майна №162 - КАТ від 20.06.1996 та зареєстровано 24.06.1996.
Суд відмічає, що з наданої до суду інформації не вбачається, що створене ВАТ Володарсько-Волинське підприємство «Райагропромтехніка» є правонаступником Володарськ-Волинського ремонтно-транспортного підприємства.
Щодо неврахування періодів із 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по квітень 1986 року та із 30.08.1989 року по 01.12.2001 у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу.
Так, відповідач вказує, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи в якості газоелектрозварника з 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по квітень 1986 року надана не була. Тому даний період роботи неможливо врахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №2, оскільки згідно представлених документів неможливо встановити тривалість робочого часу (безпосередня зайнятість протягом повного робочого дня на посадах, що дають право на і пільгове пенсійне забезпечення), характер виконуваних робіт, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи. Окрім того, відповідач відмовився зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період із 30.08.1989 року по 01.12.2001 тих підстав, що ОСОБА_1 не надав підтверджуючої довідки, яка уточнює особливий характер праці або умов праці, які необхідні для призначення пільгової пенсії.
Суд відмічає, що пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Із досліджених судом записів трудової книжки на ім'я позивача, слідує, що із 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по квітень 1986 року він працював на посаді «газоелектрозварника», а тому пільговий стаж за даний період належно підтверджений, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує такий стаж.
Так як відмова зарахувати період роботи із 31.08.1989 по 01.12.2001 обґрунтована виключно відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу (а.с.20 на звороті), суд враховуючи викладене вище вважає, що така відмова є протиправною, а тому вказаний період необхідно врахувати до роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Отже, періоди роботи ОСОБА_1 із 27.09.1983 по 01.03.1984, із 09.01.1984 по квітень 1986 та із 31.08.1989 по 01.12.2001 необхідно врахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №2.
Щодо періоду роботи із 06.03.1987 року по 10.11.1988.
Згідно записів, що містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 прийнятий на роботу в колгосп ім. Жданова "електрогазозварником", а 11.11.1988 переведений на роботу завідуючим фермою.
Відмовляючи врахувати спірний період відповідач вказує на відсутність довідки про відпрацьований ОСОБА_1 мінімум вихододнів.
Однак, відповідачем не обґрунтовано необхідність надання такої інформації за умови наявності запису у трудовій книжці про прийняття особи на роботу газоелектрозварника.
Окрім того архівною довідкою підтверджується нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_1 у спірний період (а.с. 28)
Отже є протиправною відмова врахувати період роботи ОСОБА_1 із 06.03.1987 по 10.11.1988 до періоду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17 вказує, що обставини, які підлягали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому суд враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об'єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Враховуючи викладене, суд вважає, що неврахування спірних періодів до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах є протиправним.
Разом з тим, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача саме призначити пенсію не підлягають задоволенню, оскільки на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Згідно з ч. 2 ст. 9 цього Кодексу суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог, визнання протиправною та скасування Рішення №9 від 08.02.2019 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та, як наслідок, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення йому пенсії по Списку №2 із врахуванням висновків суду.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №26 від 29.05.2019 (а.с.4).
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору у мінімальній сумі, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати Рішення №9 від 08.02.2019 Хорошівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Хорошівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Древлянська, 1,смт. Хорошів,Хорошівський район, Житомирська область,12101, код ЄДРПОУ 41246794) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 31 січня 2019 року з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хорошівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено у повному обсязі: 02 серпня 2019 року.
Суддя О.В. Лавренчук