Справа № 524/1993/18 Номер провадження 22-ц/814/1585/19Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
24 липня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Бондаревської С.М.,
суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.,
секретар: Григоришина М.В.
за участю представника відповідача - адвоката Долі Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кобзія Бориса Івановича
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 березня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних від суми невиплачених присуджених до сплати коштів, компенсації суми невиплачених присуджених до сплати коштів у зв'язку з інфляцією, пені, -
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування неповернутими коштами в розмірі 6 322 грн. 18 коп., три відсотки річних в розмірі 526 грн. та інфляційні збитки за період прострочення в розмірі 4367 грн. 73 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що на примусовому виконанні в Автозаводському ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за №524/972/14-ц.
Відповідно до зазначеного виконавчого листа на її користь було стягнуто з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4 354 грн. 29 коп. та судові витрати в розмірі 234 грн. 60 коп.
Мотивуючи тим, що відповідач користувалася її коштами, просила стягнути з ОСОБА_1 відповідно до ст. 1048 ЦК України, 6 322 грн. 18 коп. процентів за користування неповернутими коштами, три відсотки річних в сумі 526 грн. та інфляційні збитки за період прострочення в розмірі 4 367 грн. 73 коп., а всього просила стягнути з відповідача на її користь 11 215 грн.
У вересні 2018 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її /позивача/ користь індекс інфляції в розмірі 8 808 грн. 65 коп., три відсотки річних в розмірі 183,25 грн., та пеню в розмірі 3 173,80 грн. /а. с. 47-48/.
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2019 року до участі у справі в якості третьої особі залучено Автозаводський Відділ державної виконавчої служби міста Кременчука ГТУЮ у Полтавській області та витребувано від Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області копії матеріалів ВП з примусового виконання рішення суду, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука за №524/972/14-ц щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 коштів на користь позивача ОСОБА_2 з довідкою про розміри та дати здійснення виплат.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21 березня 2019 року позов ОСОБА_2 - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти: індекс інфляції в розмірі 8 808 грн. 65 коп.; три відсотки річних у розмірі 183 грн. 25 коп. пеню в сумі - 3 173 грн. 80 коп.
Вирішено питання судового збору.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Кобзій Б.І.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Вважає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що на підставі виконавчого листа з пенсії відповідача проводилося стягнення грошових коштів в рахунок погашення боргу в розмірі 20% щомісячно.
При цьому вказував, що в подальшому, зокрема, станом на 01 жовтня 2018 року заборгованість зменшилась ще на 871 грн. 20 коп.; на момент судового засідання 09 жовтня 2018 року складала - 842 грн. 30 коп. та на час ухвалення оскаржуваного рішення, заборгованість була повністю погашена.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 свій відзив надала ОСОБА_2 , в якому, спростовуючи доводи апелянта, просила апеляційну скаргу - відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2014 року у справі №524/972/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, позовну заяву ОСОБА_2 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 4 354 грн. 29 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Вказане рішення набрало законної сили 04 грудня 2014 року та є чинним на час вирішення даного спору.
15 січня 2015 року на виконання рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 04 листопада 2014 року було видано виконавчий лист № 524/972/14-ц.
29 січня 2015 року головним держаним виконавцем Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького міського управління юстиції Роткевич І.В. - винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46270152 з примусового виконання виконавчого листа №524/972/14-ц, виданого15 січня 2015 року на виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2014 року.
Відповідно до листа начальника Автозаводського відділу ДВС міста Кременчука ГТУЮ Полтавської області за №42534 від 16 травня 2018 року, - залишок заборгованості з ОСОБА_1 станом на 16 травня 2018 року становить 2 285 грн. 03 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції суд керувався нормами ст. 536 ЦК України, відповідно до яких, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Виходячи з того, що стягнуту за рішенням суду основну суму боргу відповідач сплатила позивачеві частково, суд дійшов висновку про те, що позивач має право вимагати від відповідача стягнення процентів за користування позикою та пені за прострочення сплати боргу за договором позики.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком районного суду, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 527 ЦК України зазначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормами статті 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2014 року у справі №524/972/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, - позовну заяву ОСОБА_2 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 4 354 грн. 29 коп.
Відповідно до листа начальника Автозаводського відділу ДВС міста Кременчука ГТУЮ Полтавської області за №42534 від 16 травня 2018 року, - залишок заборгованості з ОСОБА_1 станом на 16 травня 2018 року становить 2 285 грн. 03 коп.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в Постанові від 16 травня 2018 року у справі /провадження №14-16цс18/, положення статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових забов'язань, у тому числі і на ті, які виникли на підставі рішення суду.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для нарахування на залишок не сплаченої відповідачем ОСОБА_1 суми заборгованості процентів, а також стягнення пені, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню норми ст. 625 ЦПК України.
Виходячи зі встановлених обставин, та, беручи до уваги наданий до суду апеляційної інстанції стороною відповідача детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , з урахуванням сплачених нею сум, за період, починаючи з червня 2017 року до січня 2019 ро-ку включно, що зокрема узгоджується з довідкою №365 Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ від 25 березня 2019 року /а. с. 180-183/, - колегія суддів, приходить до висновку про скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнення на її користь з відповідача суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми, що у загальному розмірі становить 1 398 грн. 01 коп.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір належить покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кобзія Бориса Івановича - задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 березня 2019 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням 3% річних, індексу інфляції та пені - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми, всього - у розмірі 1 398 грн. 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у сумі 176 грн. 20 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Бондаревська С.М.
Судді: Кривчун Т.О.
Кузнєцова О.Ю.