Іменем України
24 липня 2019 року м. Кропивницький
справа № 404/4700/17
провадження № 22-ц/4809/1191/19
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О.Л.
за участі секретаря - Тимошенко Т.О.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 травня 2019 рокуу складі судді Іванової Н. Ю. і
В серпні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 та з урахуванням уточнених позовних вимог, просили:
-визнати, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в Ѕ частці права приватної спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становила ј частку;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява мотивована тим, що позивачі вважаються спадкоємцями першої черги, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить майно, яке набуте нею за період шлюбу з ОСОБА_4 та складається з ј частини будинку.
Постановою приватного нотаріуса відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на ј частку житлового будинку, через те, що частка спадкодавця в зазначеному будинку не визначена.
Право позивачів підлягає захисту шляхом визначення їх часток у спадковому майні та визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 травня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення частки в праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування задоволено.
Визнано, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в 1/2 частці права приватної спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становила 1/4 частку.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/4 частку житлового будинку, що залишилась після смерті ОСОБА_5 , через те, що частка померлої в цьому майні не визначена, як наслідок, іншим шляхом, ніж в судовому порядку, позивачі не можуть оформити своє право власності на спадкове майно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення частки в праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно дослідив та оцінив докази по справі, неповно встановив обставини, що мають значення для справи, а тому рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, відповідач та його представник не були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Позивачі обрали неправильний спосіб захисту, оскільки самі ж додали до позовної заяви копію Витягу про державну реєстрацію прав №36498027 від 30 листопада 2012 року, в якому зазначено, що право власності на Ѕ частину будинку зареєстровано за ОСОБА_5 у приватній спільній частковій власності та Ѕ частина будинку за ОСОБА_4 у приватній спільній частковій власності.
Частки співвласників чітко визначені, розділені та не являються спільною сумісною власністю.
Права позивачів порушує не відповідач, а незаконні дії нотаріуса.
Від представника позивачів адвоката Осіпової Юлії Юріївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 травня 2019 року без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 адвокат Островерхий Г.М. підтримав доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Осіпова Ю.Ю. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 квітня 2012 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб.
Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - Каретний, дружини - ОСОБА_7 .
Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області (т.1 а.с. 15).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2012 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли в рівних частинах у власність (купили) житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером АДРЕСА_1 (т.1 а.с.16-18).
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав, виданого 30 листопада 2012 року ОКП «КООБТІ», номер витягу: 36498027, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить по 1/2 частці на праві приватної спільної часткової власності житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.19).
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 травня 2016 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстрований 27 квітня 2012 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №97, розірвано (т.1 а.с.21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 17 листопада 2016 року Кропивницьким міським відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (т.1 а.с.11).
Після її смерті відкрилася спадщина на частку будинку, розташованого в АДРЕСА_1 та на частку автомобіля SSANG YONG KORANDO, 2012 року випуску, сірого кольору, д.н. НОМЕР_3 .
Відповідно до заповіту від 14 січня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8 В.О., ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, що буде належати їй на день смерті, та все те, що вона за законом матиме право, заповідає - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також цим заповітом вона позбавила усіх спадкоємців права на спадщину та скасувала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О. 12 жовтня 2012 року, за реєстровим № 1873 (т.1 а.с.97).
23 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. з заявою про відмову від прийняття спадщини за заповітом (т.1 а.с.112).
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є її мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. звернулись ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Родинні відносини позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з спадкодавцем ОСОБА_5 підтверджені наступними документами:
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_9 , її батьками є: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (т.1 а.с.12).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, щодо підтвердження дошлюбного прізвища, № 00012288917 від 11.06.2013, 26.04.1986 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_12 .
Шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 877. Після укладення шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_13 (т.1 а.с. 100).
ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_3 і його батьками є: батько - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (т.1 а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась ОСОБА_1 і її батьками є: батько - ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 (т.1 а.с.13).
05 грудня 1986 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 було укладено шлюб. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_15 , дружині - ОСОБА_16 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 (т.1 а.с.76).
14 липня 2017 року позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/12 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під номером АДРЕСА_1 кожному (т.1 а.с.24,25,26).
30 серпня 2017 року позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку автомобіля SSANG YONG KORANDO, 2012 року випуску, сірого кольору, д.н. НОМЕР_3 кожному.
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 липня 2017 року приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О., ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 листопада ІНФОРМАЦІЯ_9 , на 1/4 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під номером АДРЕСА_1 та на 1/2 частку автомобіля SSANG YONG KORANDO, 2012 року випуску, сірого кольору, р.н. НОМЕР_3 відмовлено.
Підставою відмови у видачі свідоцтв було те, що частка померлої в цьому майні не визначена та документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб не надано (т.1 а.с.23).
Відповідно до довідки № 79, виданої квартальним комітетом №1 на ім'я ОСОБА_3 , власником будинку по АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 - проживала та була зареєстрована з 13 лютого 2013 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з нею була зареєстрована її донька ОСОБА_1 (т.1 а.с.88).
Відповідно до звіту про оцінку від 31 серпня 2017 року виконаного суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_17 , ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями розташованого в АДРЕСА_1 становить 149 800 грн. (т.1 а.с.47-51).
Житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 .
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що частка померлої у вищевказаному майні не визначена, позивачі не можуть реалізувати свої спадкові права на домоволодіння, а нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на ј частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, через те, що частка померлої в цьому майні не визначена, іншим шляхом ніж в судовому порядку позивачі не мають змоги оформити своє право власності на спадкове майно.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможна з огляду на таке.
Згідно з ст. 1216 Цивільного Кодексу (ЦК) України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У статті 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Згідно з ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
У статті 355 ЦК України зазначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Згідно з статтею 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю .
Відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 60 Сімейного Кодексу (далі СК) України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 СК України Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
Матеріалами справи підтверджується, що 27 квітня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області (т.1 а.с. 15).
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли в рівних частинах у власність (купили) житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 жовтня 2012 року (т.1 а.с.16-18).
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить по 1/2 частині на праві приватної спільної часткової власності житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданого 30 листопада 2012 року ОКП «КООБТІ», номер витягу: 36498027 (т.1 а.с.19).
Оскільки, відповідно до правовстановлюючих документів на будинок, частки співвласників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визначені рівними по Ѕ кожному, відповідно, будинок є спільною частковою власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстрований 27 квітня 2012 року, Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №97 розірвано, що підтверджується копією рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 травня 2016 року (т.1 а.с.21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 17 листопада 2016 року Кропивницьким міським відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (т.1 а.с.11).
Враховуючи, що на день смерті ОСОБА_5 була власником Ѕ частини будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , тому спадщина відкрилася на Ѕ частину зазначеного будинку з господарськими будівлями і позивачі, як спадкоємці першої черги, мають право отримати спадщину в рівних частках.
Оскільки між позивачами немає спору з приводу спадкового майна, звернувшись до нотаріуса з заявами про отримання свідоцтв про право на спадщину, нотаріус мав би визначити частки позивачів виходячи з Ѕ частини будинку та господарських будівель і видати позивачам свідоцтва про право на спадщину.
Порядок вчинення нотаріальних дій врегульований Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 (далі-Закон) та Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
Відповідно до ст. 7 Закону нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно з ст. 49 Закону нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
В ст. 50 Закону зазначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до ст. 68 Закону нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Аналогічні норми містяться в Наказі Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що частка померлої в будинку не визначена та безпідставно ухвалив судове рішення, що їй належить ј частини будинку, а не Ѕ частини, як визначено договором купівлі-продажу від 12 жовтня 2012 року (т.1 а.с.16-18) та витягом про державну реєстрацію прав, виданого 30 листопада 2012 року ОКП «КООБТІ», номер витягу: 36498027 (т.1 а.с.19).
Суд не праві був змінювати розмір частки померлої у спадковому майні.
Суд не взяв до уваги, що відповідач ОСОБА_4 не оспорює право позивачів успадкувати Ѕ частину будинку з господарським будівлями, сам він не є спадкоємцем, оскільки шлюб між ним та спадкодавцем розірвано до дня смерті спадкодавця.
Крім того, враховуючи, що на час придбання будинку відповідач та спадкодавець визначили свої частки в майні, яке вони придбавали, тому придбане майно набуло статусу спільної часткової власності, а тому ніякої спільної сумісної власності в частках, як відповідача так і спадкодавця немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що ні відповідач ні його представник не були повідомлені про час та місце розгляду справи є безпідставними, оскільки позивач особисто та через свого представника був повідомлений про всі судові засідання, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення позивачу та розписками про вручення судових повісток його представників.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно відмовити за безпідставністю.
Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального прававідповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 5760 грн судового збору, які підлягають стягненню на його користь з позивачів в рівних частках.
Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частки в праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) 1920 (тисяча дев'ятсот двадцять) грн судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) 1920 (тисяча дев'ятсот двадцять) грн судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) 1920 (тисяча дев'ятсот двадцять) грн судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 02.08.2019.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко