Провадження № 11-сс/803/1020/19 Справа № 202/4751/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 липня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Інгулка, Баштанського району, Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокуроромДніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 було задоволено та застосовано до ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без застосування застави до 09.09.2019 року.
Рішення суду обґрунтовано тим, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до семи років. Вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає застосуванню щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного жодного із більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням того, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, із заподіянням потерпілим тілесних ушкоджень, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також слідчий суддя не визначив розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки даний злочин вчинений із застосуванням насильства.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не погодився з рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2019 року та постановити нову ухвалу, якою обрати новий запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло у певний період доби.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вказаний запобіжний захід є занадто суворим, оскільки підозрюваний не має на меті уникати відповідальності та співпрацює із слідством, фактично має постійне місце мешкання та проживає однією сім'єю разом з дівчиною, з якою планує укласти шлюб, про що ними подано відповідну заяву до органів РАЦС і на вересень місяць цього року заплановане весілля. Отже немає підстав вважати, що підозрюваний продовжуватиме злочинну діяльність. Окрім того підозрюваний тільки 14.06.2019 року припинив військову службу і до взяття його під варту 12.07.2019 року налаштовував своє життя як цивільної особи.
Постановляючи ухвалу, яка оскаржується, суд І-ї інстанції не врахував такі пом'якшуючі обставини, як участь підозрюваного у антитерористичнїй операції на території Донецької і Луганської областей, оскільки ОСОБА_8 є ветераном війни, учасником бойових дій, має бойові урядові нагороди та відзнаку Президента України, був поранений і у зв'язку із цим отримав хронічні захворювання, які потребують постійного медичного нагляду. Водночас підозрюваний раніше судимий не був та до цього часу у вчиненні злочинів не підозрювався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Так, з наданих матеріалів убачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_8 , знаходячись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.
Доводи ж захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, характеризуючі підозрюваного, які викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки суд при постановленні ухвали це врахував, однак з метою запобігти встановленим ризикам, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, міру покарання, яка передбачена за нього у виді позбавлення волі, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4