Провадження № 33/803/789/19 Справа № 202/2870/19 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
23 липня 2019 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2019 року якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою, 14 квітня 2019 року о 22 год. 50 хв. в м. Дніпро по пр. Слобожанському, 65, водій ОСОБА_1 передав керування т/з Volkswagen Polo н/з НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , який керував т/з Volkswagen Polo н/з НОМЕР_1 в м. Дніпро по пр. Слобожанський, 65, в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до протоколу серії БР № 198245 від 14 квітня 2019 року, чим порушив вимоги п. 2.9 г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк оскарження постанови, скасувати її та закрити справу щодо нього.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, ОСОБА_1 посилається на те, що не був присутнім у судовому засіданні, а дізнався про його ухвалення лише 11 червня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи на підставі раніше заявленого клопотання.
Свої вимоги про скасування постанови ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 14 квітня 2019 року його підвозив знайомий ОСОБА_3 ОСОБА_4 , який у нього фактично придбав його автомобіль, однак купівлю-продаж автомобіля не встиг переоформити. Наведені обставини залишились поза увагою суду. Окрім того, суд не врахував, що протокол містить дописки після його складання та підписання ним. Разом із цим, зазначені у ньому показання свідків є нікчемними з юридичної точки зору, оскільки складені інпектором поліції та є ідентичними. ОСОБА_1 також зазначає, що суд розглянув справу формально, а при ухваленні рішення не навів докладних мотивів свого рішення та не спростував його доводів.
Заслухавши суддю-доповідача, Сердовіна В.О., який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що справу було розгляду за відсутністю ОСОБА_1 та матеріали справи містять відомості про ознайомлення з ухваленим рішенням лише 11 червня 2019 року.
За таких обставин, зважаючи на те, що скарга надійшла до суду 18 червня 2019 року, тобто в межах 10-денного строку оскарження, суд не вважає строк апеляційного оскарження постанови пропущеним.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Ці вимоги судом першої інстанції виконані не були.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що жодних об'єктивних даних на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 був обізнаний у тому, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння відсутні.
Окрім того, матеріали провадження не містять й доказів на підтвердження належності транспортного засобу саме ОСОБА_1 , якому ставиться у провину передання транспортного засобу для керування ОСОБА_2 .
До того ж, у матеріалах цієї справі відсутні належні відомості про перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції вказані обставини належним чином не дослідив та дійшов до передчасного висновку про наявність вини в діях ОСОБА_1 .
При цьому, суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , позбавивши його таким чином можливості надати свої пояснення з приводу зазначених у протоколі обставин.
Отже, доводи ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в цій справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2019 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження в цій справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко