Провадження № 11-кп/803/1635/19 Справа № 176/287/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 липня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2019 року, -
цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким щодо засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, засудженого вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2013 року за ч. 1 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі,.
Приймаючи таке рішення суд послався на те, що ОСОБА_7 отримав більшу частину заохочень в період, що не перевищує 2 роки та який передував розгляду питання щодо можливості застосування до нього положень ст. 82 КК України, тому, враховуючи що ОСОБА_8 засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину, пов'язаного із умисним позбавленням життя іншої людини, у стані алкогольного сп'яніння, вину свою у вчинено не визнав, суд прийшов до висновку, що засуджений лише намагається стати на шлях виправлення, і для цього необхідний більш тривалий час.
В апеляційній скарзі:
- засуджений просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до нього вимоги ст. 82 КК України та замінити йому невідбуту частину покарання більш м'яким.
Вважає, що тяжкість вчиненого ним злочину та його суспільна небезпека не можуть бути підставою для відмови в задоволенні його клопотання
Вважає, що він став на шлях виправлення, що підтверджується наявними у нього подяками, отриманими за час відбування покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого, який просив задовольнити його апеляційну скаргу та застосувати до нього вимоги ст. 82 КК України, думку прокурора, яка вважала ухвалу суду законною та обґрунтованою та просила апеляційну каргу засудженого залишити без задоволення, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не може підлягати задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 2 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким", умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 засуджено вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2013 року за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року ОСОБА_7 зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення за період з 19 вересня я2012 року по 19 вересня 2013 року, згідно вимог ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На даний час засуджений ОСОБА_7 відбув 2/3 строку призначеного покарання.
Згідно характеристики на засудженого, за час відбування покарання ОСОБА_7 в ДУ “Жовтоводська виправна колонія (№26), характеризується добре: має 8 заохочень, стягнень не мав. На виробництві установи не працевлаштований, виконує роботи з благоустрою приміщень та території колонії, поставлені завдання виконує вчасно, проявляє ініціативу. Провину у скоєному злочині визнає.
Разом з тим, судом першої інстанції було взято до уваги, що ОСОБА_7 відбуває покарання у вказаній колонії з 04 жовтня 2013 року. Перше заохочення засуджений отримав лише 28 грудня 2015 року, тобто більш ніж через 2 роки після початку відбування ним покарання у виправній колонії.
Протягом 2016 року засудженим не отримувалося жодного заохочення.
Починаючи з 05 січня 2017 року та по 27 грудня 2018 року засудженим ОСОБА_7 було отримано 7 заохочень.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що більша частина заохочень отримана ОСОБА_7 в період, що не перевищує 2 роки та який безпосередньо передував розгляду питанню щодо можливості застосування до нього положення статті 82 КК України.
Сукупність вказаних даних була прийнята до уваги судом першої інстанції. Їм надано належну оцінку.
Отже, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що засуджений ОСОБА_7 , відбуваючи покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, пов'язаного із умисним позбавленням життя іншої людини, скоїв вказаний злочин , в стані алкогольного сп'яніння, не довів, що дійсно став на шлях виправлення. ОСОБА_7 потрібен більш тривалий час для виправлення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4