Справа № 607/8975/19Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 33/817/229/19 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.172-6 КУпАП
01 серпня 2019 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. з участю прокурора - Шергея А.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - Гуцалюка А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в місті Тернополі матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 травня 2019 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. в дохід держави. Також стягнуто 384,20 грн. судових витрат.
Згідно постанови, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, що знаходиться за адресою: м.Тернопіль вул.Котляревського, 24, та відповідно до п.п.“з” п.1 ч.1 ст.3 ЗУ “Про запобігання корупції”, примітки до ст.172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 ЗУ “Про запобігання корупції”, несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, про що було складено протокол №0900001 від 11.04.2019 року.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що зазначення в протоколі про те, що часом виявлення правопорушення є факт встановлення правопорушення пов'язаного з корупцією згідно протоколу від 11.04.2019 року є помилковим, як і є помилковим твердження про те, що моментом виявлення правопорушення є саме момент складання протоколу. Вважає, що датою виявлення правопорушення є 16.01.2019р., що доводиться наявним в матеріалах справи повідомленням про факт неподання чи несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яке складено того ж дня т.в.о. Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Білошинським О.Г. З огляду на вказане, тримісячний строк для притягнення його до відповідальності на час винесення постанови минув. Також зазначає, що з огляду на правову позицію Верховного Суду України висловлену в постанові від 08.08.2017 р. (справа №6-15341ск06), суд за сплином строку притягнення до адміністративної відповідальності не вправі з'ясовувати обставини вчинення правопорушення та визнавати особу винною чи невинною. Стверджує, що враховуючи той факт, що його було звільнено з займаної посади наказом від 04.01.2019 року, то декларацію він мав подати за період з 21.12.2018 року по 04.01.2019 року, а саме в цей період він в зв'язку з погіршенням стану здоров'я відвідував різні лікувальні установи де проводив обслідування. Також наголошує, що в матеріалах справи є виписка (роздруківка) про те, які дії ним вчинялись в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з 01.01.2018 року по 25.02.2019 року, з якої вбачається, що 04.01.2018 року о 23:48:07 він натиснув кнопку “Подати документ”, тобто подав декларацію.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора, який вважає постанову судді законною і обґрунтованою, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався вимог ст.ст.245, 251, 280 КУпАП і його висновки про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, ґрунтуються на встановлених в ході судового розгляду обставинах і є правильними, оскільки доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 повністю підтверджується сукупністю належним чином оцінених та викладених в оскарженій постанові доказів.
За змістом частини першої ст.172-6 КУпАП відповідальність настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В апеляційній скарзі не оспорюються висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 до 04 січня 2019 року працював на посаді поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, тобто був уповноважений на виконання функцій держави, а також зобов'язаний був виконати вимоги ч.2 ст.45 Закону України “Про запобігання корупції” і перед звільненням подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація).
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 написав рапорт від 21.12.2018, на звільнення його за власним бажанням, з 04.01.2019р.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 02.01.2019 № 1 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 04.01.2019 року за власним бажанням відповідно до п.7 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» і того ж дня він отримав трудову.
Таким чином, з урахуванням вимог ст.12, ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», п.п.2 п.5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за текстом - Порядок), затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, поліцейський роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Крушельницький І.І., зобов'язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування не пізніше дня припинення діяльності, а саме до 04.01.2019р.
Однак, вказані вимоги закону він виконав несвоєчасно і подав Декларацію лише 18 січня 2019 року, що підтверджується даними НАЗК.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 подав Декларацію 04 січня 2019 року є безпідставними.
Так, з відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено послідовність дій ОСОБА_1 , які він вчиняв 04 січня 2019 року як користувач цього реєстру, а саме: 04.01.2019 о 23:19:22 год. зайшов у реєстр (свій персональний кабінет) на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, де вчиняв певні дії (заповняв/переглядав необхідні розділи декларації) та о 23:48:07 год. натиснув кнопку «Подати документ».
Однак, після цього ОСОБА_1 , який був ознайомлений з порядком роботи в цьому реєстрі і раніше уже подавав Декларації, не виконав усіх дій, що необхідні для подання заповненої форми Декларації, а саме не підтвердив її подання та не перевірив наявність повідомлення про успішне подання Декларації у своїй електронній пошті та в персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування, як це передбачено пунктами 8,9 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2018 № 3 “Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”.
Як встановлено в ході судового розгляду усі необхідні дії щодо подання Декларації ОСОБА_1 вчини в лише 18 січня 2019 року, тобто подав її несвоєчасно.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 04 січня 2019 року вчинив усі дії, що були необхідні для подання Декларації, спростовуються даними послідовності його дій як користувача реєстру декларацій (а.с.16-23), з яких вбачається, що він 14 січня 2019 року в період з 09 год.37 хв. по 12 год. 25 хв. продовжував заповнювати Декларацію, після чого зберіг її як чернетку, яку оновив 18 січня 2019 року і продовжував редагувати в період з 15 год. 49 хв. по 16 год. 13 хв. і лише після цього її успішно подав.
Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо накладення адміністративного стягнення з пропуском строків, передбачених ст.38 КУпАП, є безпідставними.
Так, згідно частини третьої вказаної статті, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
За змістом диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП для висновку про наявність чи відсутність складу даного правопорушення необхідно крім факту несвоєчасного подання Декларації перевірити поважність причин пропуску встановленого законом строку її подання.
Отже, часом виявлення цього правопорушення є день, коли в уповноваженого органу були встановлені достатні дані для висновку про наявність в діях особи усіх ознак складу правопорушення.
Як слідує з матеріалів справи в січні 2019 року т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Білошицький О.Г. направив до НАЗК лише повідомлення про факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації, після чого 07 березня 2019 року Національне агентство з питань запобігання корупції направило його для перевірки в Тернопільське управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, яке відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами Закону України “Про запобігання корупції” отримало 04 квітня 2019 року, а пояснення ОСОБА_1 про причини несвоєчасного подання Декларації - 11 квітня 2019 року (а.с.11,12,30,45).
Отже, в цьому випадку постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено судом до закінчення тримісячного строку з моменту виявлення всіх ознак складу правопорушення органом, який склав протокол, а тому немає підстав вважати пропущеними строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 технічної можливості своєчасно подати Декларацію були предметом перевірки суду першої інстанції і спростовуються встановленими в ході судового розгляду обставинами справи.
Так, встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами Закону України “Про запобігання корупції”, яким передбачено обов'язок подання Декларацій у визначені строки, в тому числі перед звільненням. Також, він 04 січня 2019 року, тобто до закінчення встановленого законом строку, мав технічну можливість доступу до електронного реєстру декларацій, оскільки частково заповнював її в електронному вигляді, однак не вчинив усі дії, що були необхідні для подання Декларації та не перевірив самого факту її подання.
Таким чином в ході апеляційного розгляду обставин, які би підтверджували доводи апеляційної скарги і спростовували висновки суду першої інстанції не встановлено, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 травня 2019 року відносно нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис