02 серпня 2019 року справа № 580/1873/19 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:
головуючого судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Салабай М.В.
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника відповідача - Коваленко А.П. (згідно з довіреністю),
представник третьої особи на стороні відповідача не прибув,
розглядаючи за правилами загального позовного провадження у підготовчому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління пенсійного Фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
У Черкаський окружний адміністративний суд звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 40108667) (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнень просив:
визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 27.12.2018 №538 о/с в частині, що стосується звільненого 07.11.2018 позивача зі служби в поліції згідно з п.2 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (через хворобу); наказ від 03.05.2019 №108 о/с в частині зміни стажу служби позивача;
зобов'язати відповідача направити документи до ГУ ПФУ в Черкаській області для призначення пенсії звільненому 07.11.2018 зі служби в поліції позивачу за п.2 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (через хворобу): коректний атестат та довідку із зазначенням відповідної вислуги;
постановити окрему ухвалу в ДБР про факт вчинення злочину службовими особами відповідача та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі.
Ухвалою від 01.07.2019 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено йому цей строк. Також прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
02.08.2019 представник відповідача подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення в суд з цим позовом (далі - Клопотання).
Клопотання мотивоване тим, що спірний наказ прийнятий на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 про прийняття якої позивач був обізнаний. Також відповідач вказує, що надсилав на адресу позивача, вказану у його особовій справі, лист з повідомленням про прийняття спірного наказу та необхідність прибуття до ГУНП в Черкаській області для внесення змін у трудову книжку,- який не отриманий позивачем. Відповідач зазначає, що повідомляв позивача про спірний наказ у телефонному режимі. Свідоме неотримання наказу свідчить про наявність дій, спрямованих на затягування часу та зловживання процесуальними правами.
У підготовчому засіданні 02.08.2019 представник відповідача Клопотання підтримав та просив його задовольнити. Позивач заперечував проти його задоволення, стверджуючи, що спірний наказ отримав лише у травні 2019 року, а отже звернувся в суд вчасно.
Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Строки для звернення до адміністративного суду визначені у ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з ч.ч.3-4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки предмет заявленого спору стосуються рішення про звільнення позивача з посади державної служби, суд врахував, що згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Матеріали справи містять наданий позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення в суд з цим позовом лист відповідача від 10.05.2019 №Т-85/05/12/15-2019 у відповідь на звернення позивача, яким його повідомлено про прийняття спірного наказу. З цих підстав суд під час відкриття провадження у справі поновив позивачу строк звернення в суд з цим позовом.
Відповідач не довів вручення позивачу спірного наказу до 10.05.2019.
З цього приводу суд врахував, що частиною 2 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, визначено обов'язок органу поліції особисто ознайомити поліцейського з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Крім того, загальними нормами трудового законодавства, зокрема ч.2 ст.47 Кодексу законів про працю України передбачено особисте вручення наказу про звільнення та трудової книжки у день звільнення.
З аналізу викладених норм вбачається обов'язок роботодавця здійснити ознайомлення працівника з наказом про звільнення, шляхом його вручення.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі №823/1487/18 прийнята до часу видання спірного наказу, а порушення прав позивача відбулось саме з дати його прийняття. З огляду на встановлений ст.5 КАС України принцип адміністративного судочинства щодо захисту саме порушених прав, суд дійшов висновку, що результат вирішення спору у справі №823/1487/18 не був підставою для звернення в суд з цим позовом. Такою підставою є саме прийняття відповідачем спірного наказу. Отже, вищевказане рішення апеляційного суду не впливає на процесуальні строки у цій справі.
Факт направлення позивачу повідомлення від 27.12.2018 про прийняття спірного наказу та необхідність прибуття до ГУНП в Черкаській області для внесення змін у трудову книжку, яке позивач не отримав, свідчить лише про відсутність доказів обізнаності позивача про наявність спірного наказу. Доводи, що позивач свідомо з метою затягування часу не отримував зазначений лист не підтверджено жодними доказами. Не надано також і доказів відмови позивача в отриманні цього листа або повідомлення про спірний наказ у телефонному режимі.
На час видання спірного наказу з огляду на відсутність доказів про ознайомлення позивача з ним під підпис та до часу отримання його копії позивач не знав про його зміст та реквізити. Оскільки лист відповідача від 10.05.2019 містив таку інформацію та позивач визнає його отримання у 10.05.2019, з відповідної дати він вважається таким, що міг дізнатися про порушення своїх прав.
Посилання відповідача у Клопотанні на правову позицію Верховного Суду у справі №922/1714/18 не є обгрунтованими, оскільки вона стосувалася оцінки дій судів нижчих інстанцій за нормами Господарського-процесуального кодексу України щодо вирішення спору з розірвання договору оренди. Тому обставини справи не є подібними цій.
Оскільки ухвалою від 01.07.2019 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено йому цей строк, а Клопотання не містить належних та допустимих доказів помилковості висновків суду в цій частині, суд дійшов висновку, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-11, 122, 240, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції у Черкаській області про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління пенсійного Фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.М. Бабич
Ухвала складена у повному обсязі 02.08.2019.