апеляційне провадження №22-ц/824/9298/2019
справа №761/46310/16-ц
01 серпня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопроект" на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Савицького О.А. 06 травня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехнопроект" про стягнення збитків,-
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ТОВ "Укртехнопроект", про стягнення збитків.
ТОВ "Укртехнопроект" звернулось із самостійними вимогами про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках збитків в розмірі 90 730 247,36 грн..
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2019 року позовну заяву ТОВ "Укртехнопроект" залишено без руху з підстав несплати судового збору, що був визначений судом у розмірі 672350 грн. відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи із заявленої ціни позову 90 730 247,36 грн.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ "Укртехнопроект" подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким прийняти позовну заяву товариства до спільного розгляду з первісним позовом.
В апеляційній скарзі посилається на те, що через дії засновників ТОВ "Безпека" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо протиправного заволодіння грошовими коштами в розмірі 70000 доларів США, що були спрямовані на забезпечення господарської діяльності ТОВ "Укртехнопроект", останнє не змогло здійснювати такої, чим завдано реальний збиток в розмірі 51 209 847,36 грн. та збиток у вигляді упущеної вигоди в розмірі 39 520 400 грн. З приводу незаконного заволодіння коштами товариство звернулось до правоохоронних органів.
У зв'язку із цим товариство неспроможне сплатити судовий збір в розмірі, що визначений судом. Вказує, що згідно із пунктом 6 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору звільняються.
В судовому засіданні представник скаржника, який також є позивачем у справі, апеляційну скаргу підтримав.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Романюк І.М. заперечував проти апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час і місце її розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до части 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Звертаючись до суду із позовною заявою ТОВ "Укртехнопроект" зазначає, що ТОВ "Укртехнопроект" здійснювало господарську діяльність та було офіційним дилером з поставки на територію України товарів іноземного виробника. У 2011 році ТОВ "Укртехнопроект" перерахувало на користь цього іноземного виробника кошти у розмірі 70000 доларів США для закупівлі товару, проте з невідомих причин кошти потрапили до конкуруючої фірми ТОВ "Безпека". В подальшому за рахунок товарів цього виробника, ОСОБА_2 від імені ТОВ "Безпека" повернув ТОВ "Укртехнопроект" грошові кошти. Оскільки за відсутності коштів ТОВ "Укртехнопроект" не могло самостійно здійснювати закупівлю товарів, воно втратило свої позиції у зносинах з іноземним виробником та офіційним дилером на території України стало ТОВ "Безпека", що вплинуло на результати господарської діяльності ТОВ "Укртехнопроект" в гірший бік.
Звертаючись із цими вимогами ТОВ "Укртехнопроект" не посилається на наявність рішення у кримінальній справі, яке відповідно до Закону України "Про судовий збір" є підставою для звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про відшкодування збитків, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Посилання в апеляційній скарзі на статтю 136 ЦПК України, відповідно до якої суд, з урахуванням майнового стану сторони, своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору відхиляються колегією суддів.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов'язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору здійснюється на підставі відповідної обґрунтованої заяви особи, яка звертається до суду, а не за ініціативою самого суду. Проте матеріали справи не містять відомостей про те, що заявник подавав відповідну заяву.
Обставин, які давали б підстави уважати, що розмір судового збору визначено невірно, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопроект" залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова